Поетичні читання Люби Якимчук (Translation in Focus)

Бер 09 2022

Рік тому ми почали українсько-шотландську співпрацю з фестивалем StAnza. І в межах цього проєкту вже маємо:
  • двомовну електронну книгу поезій та перекладів, у межах проєкту Beyond Any Curtain на issuu.com;
  • музичні треки, створені Григорієм Семенчуком, в яких використані фрагменти поетичних текстів та переклади учасників проекту на soundcloud.com;
  • відео із текстами авторів, створені Євгеном Арловим на музику Григорія Семенчука на youtube.com;
  • українсько-шотландські поетичні читання під час фестивалю «Книжковий Арсенал» у Києві 2021 року через youtube.com.
Цей міжнародний проєкт про поезію, переклад і музику мав завершитися читаннями українських поетів поблизу Единбурга. І от зараз ми вирішили не скасовувати все через війну, а діяти. Бо поезія — зброя інформаційного фронту. Кураторка проєкту Оксана Щур (Мистецький арсенал) та Люба Якимчук вирушили шляхом біженців у поетичне турне. Щоб розповісти іноземцям, хто ми і що відбувається. Що війна розпочалася не тепер, а 8 років тому. Ще точніше: у 2008, коли була Грузія, і говорили — Україна наступна.

Також хочемо запросити вас на подію з Любою Якимчук, яка відбудеться 10 березня, четвер, 18:00 (GMT) / 20:00 (Kиїв)

Lyuba Yakimchuk. Poetry Readings у Сент-Ендрюсі.

Місце проведення: 

The Lecture Theatre, School 3, St Salvador’s Quad, North Street, St Andrews (як дістатись — google maps посилання).

Подія безкоштовна, з онлайн-трансляцією — посилання буде розміщено в Facebook події.

Люба Якимчук — письменниця, драматургиня, кіносценаристка. Народилася в Первомайську на Луганщині, нині мешкає в Києві. 

Авторка окремих поетичних книжок «, як МОДА» (2009) та «Абрикоси Донбасу» (2015), а також п’єси «Стіна» для Національного академічного театру ім. Івана Франка (2019, режисер — Томас Меттлер) та численних оповідань. Вірші та проза перекладені майже двома десятками мов та публікувалися в антологіях і журналах в Україні, США, Великій Британії, Франції, Німеччині, Польщі, Швеції, Ізраїлі тощо. Любов є учасницею багатьох європейських фестивалів, 2016 здійснила поетичний тур США та Канадою.

Лауреатка низки премій, серед яких Міжнародна слов’янська поетична премія, літературна премія ім. Богдана-Ігоря Антонича, а також премія видавництва «Смолоскип». Її книжка «Абрикоси Донбасу» була відзначена премією Фонду Лесі та Петра Ковалевих, увійшла до рейтингу «10 найкращих українських книг про АТО» за версією українського «Forbes» і вийшла в перекладі польською, англійською та естонською.

Усі кошти від квитків підуть на допомогу українцям. 

Подія відбувається в межах проєкту “Україна—Шотландія: Літературний проєкт співпраці”, який підтримує Європейський Союз за програмою «Дім Європи».

Мистецький арсенал є флагманською українською інституцією культури, яка у своїй діяльності інтегрує різні види мистецтва – від різноманітних художніх практик, до музики та літератури. В рамках діяльності інституції відбувається щорічний мультидисциплінарний Міжнародний фестиваль «Книжковий Арсенал» — найбільша інтелектуальна подія України.

StAnza — Scotland’s International Poetry Festival — фестиваль із багаторічним досвідом проведення міжнародних літературних подій. Участь у програмах цього фестивалю беруть письменники та митці з усього світу, в тому числі й Східної Європи. Міжнародний поетичний фестиваль Stanza є майданчиком для презентації української поезії в Шотландії, серед інших країн світу.

No responses yet

Мистецька акція солідарності з Україною у США

Лют 23 2022

У ніч на 22 лютого 2022 року, після того, як Росія визнала суверенітет самопроголошених ЛДНР і почала відкрите вторгнення в Україну, американський арт-проєкт Justice Murals у співпраці з художником Аланом Марлінгом та Мистецьким Арсеналом організував мистецьку акцію в Сан-Франциско (США) на підтримку миру в Україні. Акцію з боку Мистецького арсеналу курувала заступниця директорки Ольга Жук. 

На стіну Палацу образотворчих мистецтв та на стіну хмарочосу, що виходить на автомагістраль Жирард-роуд, були спроєктовані анімовані твори з колекції Мистецького арсеналу зі збірки Ігоря Диченка, подарованої Україні його дружиною Валерією Вірською.

Відтворені в русі картина Казимира Малевича «Супрематична композиція 1», ескіз костюму воїна для балету «Нур і Анітра» Анатоля Петрицького, портрет Василя Седляра руки Михайла Бойчука, твір «Вулиця» Анатолія Сумара, «Подорож навколо світу» Соломона Нікрітіна, «Чорне море» Зої Лерман та ескіз рук Василя Єрмилова супроводжувались текстом: «Це анімовані твори з колекції Мистецького арсеналу – українського арт-центру, створеного на місці колишньої російської фортеці та  радянського заводу зброї. Це мирне перетворення є символічним для України, яка відмовилася від ядерної зброї в 1996 році, а зараз стикається з численними військовими загрозами з боку Росії. Ми прагнемо залишатись місцем для мистецтва та творчою мирною країною. Підтримайте Україну!». Більше фото з події 

Всі твори анімовані студією анімації Pause to Play у межах проєкту Мистецького арсеналу «Жива колекція».

Justice Murals – некомерційна організація, одна з попередніх робіт якої – відтворені на стінах будинків фрески з Афганістану, що були знищені талібами.

 

No responses yet

Звернення до Уряду керівників культурних інституцій

Бер 25 2020

Директори Мистецького арсеналу, Українського культурного фонду, Українського інституту книги, Довженко-Центру, а також Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики Верховної Ради закликають Уряд не допустити скорочення видатків на культуру і переспрямувати їх на поточну інституційну підтримку. Різке припинення фінансування знецінить уже зроблені впродовж останніх кількох років інвестиції (зокрема, співфінансування від міжнародних партнерів), спровокує декваліфікацію і втрату кадрів. Нижче наводимо повний текст звернення.

Шановний пане Прем’єр-міністре!

Звертаємося до Уряду у зв’язку з надзвичайно важкою ситуацією, що складається у сфері української культури через поширення епідемії коронавірусу й впровадження карантину на території України. Передусім, дозвольте запевнити, що ми як багатолітні управлінці розуміємо і підтримуємо доцільність обмежень, які дозволять запобігти колапсу медичної системи та зберегти здоров’я максимального числа громадян.

Водночас, інституції і продуценти культури належать до перших постраждалих через неможливість провадити публічну діяльність. Відмова від публічних подій – виставок, концертів, кінопоказів, вистав тощо – миттєво призводить до стрімкого падіння доходів усіх, хто інвестував час, зусилля і кошти у те, аби культура в Україні була доступною, якісною, а її проекти добре організованими. Українські культурні інституції і незалежні виробники уже нині опиняються без ресурсів, що дозволили б виплачувати зарплати, фінансувати першочергові протиаварійні чи реставраційні роботи і навіть настільки насущні потреби як охорону державної частини українського музейного фонду. Це загрожує не просто зупинкою розвитку чи замороженням досягнень останніх років, адже це звична загроза, стосовно якої сфера культури має досвід якщо не подолання, то протидії. Нині виникає загроза значно серйозніша: розпад інституційної системи і втрата цілого покоління талановитих творців і менеджерів культури. Це ситуація, типологічно схожа на стан справ в Україні впродовж 1990-х років.

Тому ми звертаємося з проханням серйозно проаналізувати ці ризики й разом із культурною спільнотою, Комітетом з питань гуманітарної та інформаційної політики Верховної Ради України зробити все можливе для їхньої мінімізації. Передусім, вважаємо за необхідне переспрямувати видатки розвитку, передбачені на культуру або інші цілі в межах бюджетів головних розпорядників, що управляють інституціями культури, на поточну інституційну підтримку. Необхідно зберегти робочі місця і належний безпековий стан інституцій. Для цього дуже важливо відмовитися від потенційного скорочення видатків на оплату праці. Принципово важливо скористатися усіма можливостями, що мають Український культурний фонд та Український інститут книги, на вирішення проблем, котрі виникають з нинішньою кризою. Це надзвичайно важливі інституції, від яких наразі чекають підтримки як ніколи раніше

Просимо дослухатися до пропозицій самих УКФ та УІК щодо переформатування їхніх програм через виклики, пов’язані з епідемією коронавірусу. Відтак, зберегти фінансування проектів Українським культурним фондом, бюджет якого спрямований в першу чергу на підтримку самих продуцентів культури, і таким чином допомогти їм подолати кризу.  Важливо зберегти і сприяти програмам УІК щодо підтримки української книговидавничої галузі, яка досягла значних успіхів упродовж останнього десятиліття. Те саме стосується і виробництва кіно: успіх останніх років був можливим завдяки сталості підтримки через механізми Держкіно, оскільки створення фільму – це багатолітній процес. Різке припинення підтримки знецінить уже зроблені інвестиції (зокрема, співфінансування від міжнародних партнерів), спровокує декваліфікацію і втрату кадрів. 

Впевнені, що проаналізувавши всі ризики і зробивши рішучі, але зважені кроки, котрі першочергово матимуть на меті захист українців від епідемії, але й дозволять уникнути нищівних наслідків для української культури, ми подолаємо і цей виклик разом.

Олеся Островська-Люта

Директорка Національного культурно-мистецького 

та музейного комплексу «Мистецький Арсенал»

 

Юлія Федів

Виконавча директорка Українського культурного фонду

 

Олександра Коваль

Директорка Українського інституту книги

 

Іван Козленко

Генеральний директор Національного центру Олександра Довженка

 

Володимир Шейко

Генеральний директор Українського інституту

No responses yet