9 листопада Goethe-Institut в Україні розпочне серію показів класики німецького кіно в Києві подією в Мистецькому Арсеналі, де о 16:00 можна буде переглянути знаковий фільм «Прості складнощі Ніко Фішера» (оригінальна назва «Oh Boy») режисера Яна Оле Герштера. Стрічка демонструватиметься німецькою мовою із українськими субтитрами. Ця чорно-біла трагікомедія стала культурним явищем у Німеччині, «кінематографічним портретом покоління», який досліджує особистість та соціальні зміни в динамічному, проте неоднозначному просторі Берліна. Вхід безкоштовний за попередньою реєстрацією. Дедлайн для реєстрації — 8 листопада о 14:00.

Невибагливість буднів, порушення рутинних взаємин, взаємна відстороненість персонажів — фільм розповідає історію Ніко, молодої людини, яка вирішує залишити університет і почати доросле життя, хоча ще не знає, що це насправді означає.

Події у фільмі розгортаються на тлі Берліна, що стає повноцінним героєм цієї історії. Місто відкриває Ніко свої звичні й незвичні боки: від атмосферних кав’ярень до закинутих майданчиків.

Показ фільму в Мистецькому арсеналі відбудеться у знаковий для Німеччини день — 9 листопада, річницю падіння Берлінського муру, що став одним з найважливіших символів об’єднання країни. Як і колись Берлін пережив радикальну трансформацію, так і герої у фільмі намагаються знайти себе в місті, яке постійно змінюється.

Окрім перегляду стрічки в учасників події буде можливість відвідати нову персональну виставку в Мистецькому арсеналі «Олена Турянська. Агапе. Абсолютна любов». У п’яти залах Арсеналу сконструйований цілісний простір художниці, де її власна пам’ять, спогади знайомих людей та їхній спосіб фіксації історій/історії склалися у розповідь. Олена Турянська передає сьогоднішній стан — страх, втому, втрату, травму — і зрештою віднайдення в собі сили жити та, попри все, не забувати.  

Показ «Простих складнощів Ніко Фішера» відкриє серію заходів до 30-річчя Goethe-Institut в Україні «Кіно поза екраном: знакові німецькі фільми у місті», яка триватиме до 13 листопада і пройде у різних просторах Києва: книгарні “Сенс”, кафе Urban Space 500, кіноархіві “Довженко-Центр” і клубі К41. 

Goethe-Institut – культурний інститут Федеративної Республіки Німеччина, що діє у 98 країнах світу. Він сприяє вивченню німецької мови за кордоном, міжнародному культурному співробітництву та поширенню сучасного образу Німеччини. З часу свого заснування у 1993 році Goethe-Institut в Україні став одним з найважливіших промоутерів українського освітнього та культурного ландшафту.  

Мистецький арсенал є провідною українською інституцією культури, яка у своїй діяльності інтегрує різні види мистецтва — від сучасного мистецтва, нової музики й театру до літератури та музейної справи. Місія Мистецького арсеналу — сприяти модернізації українського суспільства та інтеграції України до світового контексту, спираючись на ціннісний потенціал культури.

У ніч на 22 лютого 2022 року, після того, як Росія визнала суверенітет самопроголошених ЛДНР і почала відкрите вторгнення в Україну, американський арт-проєкт Justice Murals у співпраці з художником Аланом Марлінгом та Мистецьким Арсеналом організував мистецьку акцію в Сан-Франциско (США) на підтримку миру в Україні. Акцію з боку Мистецького арсеналу курувала заступниця директорки Ольга Жук. 

На стіну Палацу образотворчих мистецтв та на стіну хмарочосу, що виходить на автомагістраль Жирард-роуд, були спроєктовані анімовані твори з колекції Мистецького арсеналу зі збірки Ігоря Диченка, подарованої Україні його дружиною Валерією Вірською.

Відтворені в русі картина Казимира Малевича «Супрематична композиція 1», ескіз костюму воїна для балету «Нур і Анітра» Анатоля Петрицького, портрет Василя Седляра руки Михайла Бойчука, твір «Вулиця» Анатолія Сумара, «Подорож навколо світу» Соломона Нікрітіна, «Чорне море» Зої Лерман та ескіз рук Василя Єрмилова супроводжувались текстом: «Це анімовані твори з колекції Мистецького арсеналу – українського арт-центру, створеного на місці колишньої російської фортеці та  радянського заводу зброї. Це мирне перетворення є символічним для України, яка відмовилася від ядерної зброї в 1996 році, а зараз стикається з численними військовими загрозами з боку Росії. Ми прагнемо залишатись місцем для мистецтва та творчою мирною країною. Підтримайте Україну!». Більше фото з події 

Всі твори анімовані студією анімації Pause to Play у межах проєкту Мистецького арсеналу «Жива колекція».

Justice Murals – некомерційна організація, одна з попередніх робіт якої – відтворені на стінах будинків фрески з Афганістану, що були знищені талібами.

Директори Мистецького арсеналу, Українського культурного фонду, Українського інституту книги, Довженко-Центру, а також Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики Верховної Ради закликають Уряд не допустити скорочення видатків на культуру і переспрямувати їх на поточну інституційну підтримку. Різке припинення фінансування знецінить уже зроблені впродовж останніх кількох років інвестиції (зокрема, співфінансування від міжнародних партнерів), спровокує декваліфікацію і втрату кадрів. Нижче наводимо повний текст звернення.

Шановний пане Прем’єр-міністре!

Звертаємося до Уряду у зв’язку з надзвичайно важкою ситуацією, що складається у сфері української культури через поширення епідемії коронавірусу й впровадження карантину на території України. Передусім, дозвольте запевнити, що ми як багатолітні управлінці розуміємо і підтримуємо доцільність обмежень, які дозволять запобігти колапсу медичної системи та зберегти здоров’я максимального числа громадян.

Водночас, інституції і продуценти культури належать до перших постраждалих через неможливість провадити публічну діяльність. Відмова від публічних подій – виставок, концертів, кінопоказів, вистав тощо – миттєво призводить до стрімкого падіння доходів усіх, хто інвестував час, зусилля і кошти у те, аби культура в Україні була доступною, якісною, а її проекти добре організованими. Українські культурні інституції і незалежні виробники уже нині опиняються без ресурсів, що дозволили б виплачувати зарплати, фінансувати першочергові протиаварійні чи реставраційні роботи і навіть настільки насущні потреби як охорону державної частини українського музейного фонду. Це загрожує не просто зупинкою розвитку чи замороженням досягнень останніх років, адже це звична загроза, стосовно якої сфера культури має досвід якщо не подолання, то протидії. Нині виникає загроза значно серйозніша: розпад інституційної системи і втрата цілого покоління талановитих творців і менеджерів культури. Це ситуація, типологічно схожа на стан справ в Україні впродовж 1990-х років.

Тому ми звертаємося з проханням серйозно проаналізувати ці ризики й разом із культурною спільнотою, Комітетом з питань гуманітарної та інформаційної політики Верховної Ради України зробити все можливе для їхньої мінімізації. Передусім, вважаємо за необхідне переспрямувати видатки розвитку, передбачені на культуру або інші цілі в межах бюджетів головних розпорядників, що управляють інституціями культури, на поточну інституційну підтримку. Необхідно зберегти робочі місця і належний безпековий стан інституцій. Для цього дуже важливо відмовитися від потенційного скорочення видатків на оплату праці. Принципово важливо скористатися усіма можливостями, що мають Український культурний фонд та Український інститут книги, на вирішення проблем, котрі виникають з нинішньою кризою. Це надзвичайно важливі інституції, від яких наразі чекають підтримки як ніколи раніше. 

Просимо дослухатися до пропозицій самих УКФ та УІК щодо переформатування їхніх програм через виклики, пов’язані з епідемією коронавірусу. Відтак, зберегти фінансування проектів Українським культурним фондом, бюджет якого спрямований в першу чергу на підтримку самих продуцентів культури, і таким чином допомогти їм подолати кризу.  Важливо зберегти і сприяти програмам УІК щодо підтримки української книговидавничої галузі, яка досягла значних успіхів упродовж останнього десятиліття. Те саме стосується і виробництва кіно: успіх останніх років був можливим завдяки сталості підтримки через механізми Держкіно, оскільки створення фільму – це багатолітній процес. Різке припинення підтримки знецінить уже зроблені інвестиції (зокрема, співфінансування від міжнародних партнерів), спровокує декваліфікацію і втрату кадрів. 

Впевнені, що проаналізувавши всі ризики і зробивши рішучі, але зважені кроки, котрі першочергово матимуть на меті захист українців від епідемії, але й дозволять уникнути нищівних наслідків для української культури, ми подолаємо і цей виклик разом.

Олеся Островська-Люта

Директорка Національного культурно-мистецького 

та музейного комплексу «Мистецький Арсенал»

Юлія Федів

Виконавча директорка Українського культурного фонду

Олександра Коваль

Директорка Українського інституту книги

Іван Козленко

Генеральний директор Національного центру Олександра Довженка

Володимир Шейко

Генеральний директор Українського інституту