Одне з одним. Просторові діалоги

«Одне з одним. Просторові діалоги» — це процесуальний проєкт Лабораторії сучасного мистецтва «Мала Галерея Мистецького арсеналу», що став результатом дискусій між представниками і представницями художньої спільноти.

Від початку повномасштабного вторгнення Росії ми почали збирати масив творів українських митців і мисткинь про війну — від 2014 року та раніше. Позаяк будь-який архів передбачає суб’єктивний принцип вибудовування знання, нам було важливо зробити його інклюзивним і горизонтальним, надавши змогу авторам і авторкам самим розповісти про творчі практики одне одного. Так виникла серія відеорозмов «Одне з одним. Розмови про художні практики».

Ми пропонуємо митцям і мисткиням продовжити свої роздуми у фізичному просторі Малої Галереї. Саме приміщення залишилося незмінним від 24 лютого і зберігає артефакти останнього виставкового проєкту галереї — виставки «Близько» фотографа Тараса Бичка. Ми пропонуємо художникам і художницям відреагувати на ті твори й тексти, які залишились у просторі. У такий спосіб ми заохочуємо учасників і учасниць проєкту до переосмислення їхніх мистецьких практик і впливу на них повномасштабної війни. Кожна наступна виставка проєкту буде розвивати вже створені діалоги і ситуації, резонуючи з попередніми темами. Учасники й учасниці залишатимуть певні об’єкти від попереднього проєкту, складаючи поліфонію голосів та рефлексій. 

СЬОМИЙ ДІАЛОГ
«Крізь мої стіни промені сонця торкаються твоїх»

«Крізь мої стіни промені сонця торкаються твоїх» — сьома виставка у серії діалогів художників та художниць в межах проєкту «Одне з одним. Просторові діалоги». Виставка тривала з 21 грудня до 14 січня 2024 року. 

В інтерактивній інсталяції Дарії Кузьмич час і методи взаємодії між об’єктами та тілом переплетені з нетривкими житловими просторами. Заглиблення у системи таких взаємодій формує гібридний простір, де Сонце є активним співавтором.

У відеороботі Марини Макаренко уявлення про Сонце продовжує існувати як імпульс для спекулятивних міркувань про тілесність, час та історії, власні та колективні, реальні та вигадані.

Нашарування променів Сонця та фокусів уваги працюють як підсилення у крихких структурах: тіло, світло, взаємодія з Іншим. У перетинах променів та відблисків спільного фокусу художниць розгортається рухомий простір із визначеними фрагментами надійності.

ШОСТИЙ ДІАЛОГ
«Одне з одним. Просторові діалоги. ОСЬ-ОСЬ»

«Одне з одним. Просторові діалоги. ОСЬ-ОСЬ» — шоста виставка у серії таких діалогів. У Лабораторії сучасного мистецтва «Мала Галерея Мистецького арсеналу» виставка тривала з 14 вересня до 15 жовтня 2023 року.

Проєкт є спробою осмислити відчуття, які учасники виставки проживали напередодні повномасштабної війни та під час блекаутів. Ці два періоди, хоч і розділені часово, пронизані тривожним очікуванням — передчуттям російського вторгнення та пристосуванням побуту до графіка відключення світла.

Неможливість вплинути на ситуацію формує напругу між безсиллям та бажанням супротиву. Втім, мистецьке осмислення власної непевності стає для художників зоною контролю посеред постійної невизначеності.

Учасники виставки: Вольт Агапєєв та Діма Толкачов.

Виставку створено в партнерстві з ГО «Спільнота Мистецького арсеналу» в межах реалізації проєкту за підтримки Відділу преси, освіти та культури Посольства США в Україні. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією уряду США.

П'ЯТИЙ ДІАЛОГ
«Одне з одним. Просторові діалоги. географія витіснення»

«Одне з одним. Просторові діалоги. географія витіснення» — п’ята виставка у серії таких діалогів. У Лабораторії сучасного мистецтва «Мала Галерея Мистецького арсеналу» виставка тривала з 5 до 28 травня 2023 року.

Для цієї виставки художники Ярослав Футимський і Антон Саєнко, що були запрошені до діалогу, створюють простір для колективної розмови про землю, пейзаж, мову і проростання. Оскільки мистецтво є мовою, то зараз, проживаючи разом досвід війни і думаючи про роль мистецтва в часи катастрофи, ми всі так чи інакше говоримо про одне й те саме.

Учасники виставки: Катерина Алійник, Нікіта Кадан, Віталій Кохан, Кристина Мельник, Найджел Ралф, Антон Саєнко, Ярослав Футимський.

Виставку створено в партнерстві з ГО «Спільнота Мистецького арсеналу» в межах реалізації проєкту за підтримки Відділу преси, освіти та культури Посольства США в Україні. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією уряду США.

ЧЕТВЕРТИЙ ДІАЛОГ
Одне з одним. Просторові діалоги. Вікторія Розенцвейг і Ася Гармаш

«Одне з одним. Просторові діалоги. Вікторія Розенцвейг і Ася Гармаш» — четверта виставка у серії таких діалогів. У Лабораторії сучасного мистецтва «Мала Галерея Мистецького арсеналу» виставка тривала з 30 березня до 30 квітня 2023 року.

У межах виставки авторки Вікторія Розенцвейг та Ася Гармаш розмірковують над станом очікування, який з’єднує їхні творчі практики. Стан уповільнення часу, в якому кожен із нас перебуває перманентно. Це і химерне передчуття повномасштабної війни, вірогідність якої багато кому важко було осягнути, але тепер, ретроспективно, вона виглядала неминучою. Це в’язкі й тягучі обставини пошуку своїх тем і намагання зрозуміти, чим є твоя художня практика. Це нестерпні хвилини, коли чекаєш на звістку від сім’ї після офіційних повідомлень про обстріл, чекаєш на фотографії наслідків влучань, щоб побачити, що вціліло, а що знищили росіяни. Це хистке й повне гіркої надії очікування деокупації Нової Каховки і всієї України.

Вікторія після 24 лютого минулого року зосередилася на зображенні Херсонщини у війні та хроніках окупації зі слів близьких, фіксуючи здебільшого трагічні зміни саме на тілі міста. Ася зізнається, що довгий час певним чином романтизувала естетику радянської архітектури. 24 лютого спровокувало повну переоцінку її практики, і з літа 2022 року вона почала створювати роботи, занурюючись вглиб себе та працюючи з образами вкоріненості, часу й того, що зникає.

Іншою важливою частиною виставки стало залучення малих саморобних видань авторок — зінів. Такі надруковані та зшиті самотужки книжечки є чимось виразно матеріальним і дуже близьким — це те, що можна покласти в кишеню, виходячи на вулицю, позичити другові чи залишити в улюбленій кав’ярні. Вони передаються стихійно, уникають звичайних схем поширення і часто знаходять свого читача спонтанно. Вікторія зауважує, що останніми роками в її житті стало справді багато зінів — і чужих, і власних, і її участі в різних колективних зінах. Така тенденція видається доволі важливою для української альтернативної книжкової культури й мережування герметичних творчих спільнот.

Учасниці виставки: Вікторія Розенцвейг, Ася Гармаш
Куратори: ​​Наташа Чичасова, Андрій Мирошниченко, Анастасія Гаразд

Виставку створено в партнерстві з ГО «Спільнота Мистецького арсеналу» в межах реалізації проєкту за підтримки Відділу преси, освіти та культури Посольства США в Україні. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією уряду США.

ТРЕТІЙ ДІАЛОГ
Одне з одним. Просторові діалоги.  Каріна Синиця і Настасія Лелюк

«Одне з одним. Просторові діалоги. Каріна Синиця і Настасія Лелюк» — третя виставка у серії таких діалогів. У Лабораторії сучасного мистецтва «Мала Галерея Мистецького арсеналу» виставка тривала з 26 січня до 26 лютого 2023 року.

У момент, коли ворог з’являється на межі кордонів, найгостріше відчуваєш власні — що формує тебе, що близьке, а що — ні; наскільки глибоко образи довкола нас вкорінені у нашу свідомість. Разом із тим — наскільки ці образи мінливі і вразливі, наскільки боляче їх втрачати. Зараз немає жодної впевненості в безпеці — ані своїй, ані близьких, ані всього того, що маєш. Матеріальний світ став занадто нестійким та крихким, звівся до спогадів про місця, ландшафти і предмети, які часом неможливо відтворити в уяві та віднайти фізично.

Однак усі речі стають героями своїх обставин. Предмети довкола нас, їхній стан і розташування свідчать про час; міста і містечка в окупації, згорілі будинки та квартири, чорні порожнечі вікон, випалені поля, вивернутий бетон — матеріальна циркуляція війни. Дивлячись на безмежний потік знищення, в якому вже не можеш відрізнити руйнацію від руїни, неочікувано ставиш собі питання: як грубі поверхні й холодний метал, щось, що виглядає так незатишно зовні, може ставати близьким й давати відчуття захищеності?

Ця виставка робіт Каріни Синиці та Настасії Лелюк є спробою розширити ті непрості для художниць теми, про які вони говорили в межах відеорозмови із серії «Одне з одним» в Малій Галереї Мистецького арсеналу: усвідомлення масштабів війни, проживання болю і його надмір, втрата дому, зникнення звичного світу. Це ті фрагменти, з яких всі ми складаємося сьогодні — і наодинці з собою, і серед людей. Ми, турботливі, коли любимо, і непримиренні, коли відстоюємо своє. Галерейний простір поділений на дві частини: публічний — простір незахищеності та руйнування; приватний — простір контрольований, де з’являється хитке відчуття безпеки, простір, який створюєш самостійно.

Різні фрагменти українських ландшафтів або збірні образи побаченого наживо та в медіа поєднуються у творах з чимось інтимним і непорушним, як-от персональний простір житла. Відтворення пейзажів і образів війни для обох художниць стає засобом осягнути несправедливість і жорстокість того, що втручається як у наше особисте, так і наше колективне, і нищить будь-які усталені порядки.
В експозиції також залишилися фотографії людей в укриттях — елементи попереднього проєкту «Одне з одним. Просторові діалоги. Dreamscape» Даші Подольцевої, Єлени Орап і Олексія Шмурака. У цьому випадку спільний рефрен — комфортний особистий простір і травма його насильницької відсутності.

Учасниці виставки: Настасія Лелюк, Каріна Синиця
Куратори: ​​Наташа Чичасова, Андрій Мирошниченко, Надія Червінська

Виставку створено в партнерстві з ГО «Спільнота Мистецького арсеналу» в межах реалізації проєкту за підтримки Відділу преси, освіти та культури Посольства США в Україні. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією уряду США

ДРУГИЙ ДІАЛОГ
Одне з одним. Просторові діалоги. Dreamscape

«Одне з одним. Просторові діалоги. Dreamscape» — друга виставка у серії таких діалогів. 

Dreamscape — проєкт архітекторки Олени Орап, дизайнерки Даші Подольцевої та композитора і саундартиста Олексія Шмурака. Назва означає ландшафт снів чи мрій, але також відсилає до слова escape (втеча). Інсталяція метафорично відтворює спальник чи ковдру як безпечний простір (safe space). Всередині конструкції розміщена невелика колонка, з якої неголосно лунає звуковий пейзаж (soundscape) сюрреалістичного, сонливого характеру. Ця музична частина проєкту — партисипативна. Автори оголосили open call для збору музики та звуків, які в останні дев’ять місяців допомагали людям в бомбосховищах, під час обстрілів, на чужині. Композитор перетворив ці музичні історії на цілісний звуковий ландшафт за логікою сновидіння — з неочікуваними переходами, беззмістовними повторами, дивними лакунами.
Простір Dreamscape пропонує акт колективної терапії і рефлекcії, де спогади зустрічаються з роздумами та турботою про інших і про себе.

У цьому виставковому проєкті Dreamscape вибудовує художню тяглість через перегукування із роботою Тамари Турлюн «Спокійної ночі», що була експонована на першій виставці «Одне з одним. Просторові діалоги. Інга Леві і Тамара Турлюн».

Художній колектив: Єлена Орап, Даша Подольцева, Олексій Шмурак
Куратори: Андрій Мирошниченко, Надія Червінська, ​​Наташа Чичасова

Технічна підтримка: Василь Грубляк, Сергій Западня, Віктор Харкевич, Ольга Козирєва, Сергій Діптан
Комунікація Dreamscape: Влад Головко
Організаційна підтримка: EASA Ukraine

У Малій Галереї Мистецького арсеналу виставка тривала з 2 грудня до 29 грудня 2022 року.

Проєкт підтримано в результаті відбору на відкритому конкурсі (re)connection UA, пілотного проєкту, створеного ГО «Музей сучасного мистецтва» у партнерстві з UNESCO, та фінансується через Надзвичайний фонд спадщини UNESCO.

ПЕРШИЙ ДІАЛОГ
Одне з одним. Просторові діалоги. Інга Леві і Тамара Турлюн

«Одне з одним. Просторові діалоги. Інга Леві і Тамара Турлюн» — перша виставка у серії таких діалогів. До повномасштабної агресії Росії Інга Лєві й Тамара Турлюн планували тиху камерну експозицію про спальний район Голосіїв у спальному районі Дарниця. Взимку у їхньому самоорганізованому художньому просторі depot12_59 мав відбутися проєкт «Районна хонтологія» — про міські краєвиди і приховані у них безмовні примари. Серед показаних творів, зокрема, мав бути неоновий аптечний хрест — об'єднаний символ спальних районів. У цьому проєкті була помітна тривожність і передчуття того, що оглушило всіх 24 лютого.

Це висловлювання у Малій Галереї сформувалося довкола ідеї цієї нереалізованої виставки, тобто уламків того майбутнього, яке так і не настало. Разом із тим воно пробує вибудувати художню тяглість через перегукування із тим наповненням, яке було у галереї станом на вечір 23 лютого. Мінливі сумніви, страх та невпевненість перетворили реальність на таку, що постійно зникає, але навіть в умовах нездійсненності можливі різні форми співчуття та нові зв’язки.

Як говорить Інга:

«Мені і тоді було важко сказати, про що ці пейзажі зі спортивними майданчиками у дворах багатоповерхівок. Я вловлювала певний містичний вимір у просторі, він ніби просочувався крізь усе. Мій колега назвав це явище, це відчуття хонтологією (англ. «haunt» — примара, видиво). Тепер, здається, всі райони розбуджені, а привиди вигнані звуками сирен. Повітряна тривога заповнила все собою та посіла їхнє місце. Можливо, тому мене захоплює її звук. Все приховане стало явним, напівтони щезли».

Виставка «Одне з одним. Просторові діалоги. Інга Леві і Тамара Турлюн» оприявнює спільність художніх практик двох подруг-художниць, зокрема, через досвід мозаїкування. Вона також стає розширенням їхньої розмови про те, як продовжувати створювати мистецькі роботи попри все, як набути знову те, що здається втраченим, і як ствердити життя над неспокоєм, сум’яттям і смертю. Перший проєкт нового виставкового циклу зосереджується на намаганні авторок проговорити їхні інтимні переживання, відновити зв’язок із минулим, яке тепер видається безкінечно далеким, і подолати привидів, що зазіхають на нашу внутрішню безпеку.

Перша виставка проєкту Лабораторії сучасного мистецтва «Мала Галерея Мистецького арсеналу» — «Одне з одним. Просторові діалоги. Інга Леві і Тамара Турлюн» — тривала з 3 до 24 листопада 2022 року у Лабораторії сучасного мистецтва «Мала Галерея Мистецького арсеналу» (Київ, вул. Лаврська, 10). 

Учасниці виставки: Інга Леві, Тамара Турлюн.
Куратори виставки: Наташа Чичасова, Андрій Мирошниченко, Надія Червінська.

Проекти