УКРАЇНСЬКИЙ ПЕЙЗАЖ

Січ 08 2019 Published by under

Український пейзаж стає важливим інструментом самоусвідомлення нації, її ціннісного вибору та пошуку ідентичності. Масштабна виставка художніх робіт у жанрі пейзажу покликана продемонструвати унікальність українського природного та культурного ландшафту, показати, що навіть традиційний пейзаж стає контрапунктом до трагічної картини театру воєнних дій, що сколихнули нашу країну. Адже територія, ландшафт — це те, що об’єднує державу, і саме візуальний образ краєвиду спадає на гадку у більшості випадків, коли людина думає про Батьківщину.

Виставка об’єднує 100 авторів і понад 300 художніх робіт. Серед учасників проекту – як визнані митці, так і молоді перспективні художники.

«Що таке пейзаж, яка його актуальність  на художній сцені та в суспільстві в цілому, і  як це може бути пов’язано з подіями та переживаннями сьогоднішньої України?

На тлі тривалої низки проектів, коли в кризі тем і критеріїв, активної дискусії ролі мистецтва у суспільстві, ми проголошуємо пріоритетність жанру («пейзаж»). Ми заявляємо зараз панування майстерності і класу,  ясності і відкритості змісту.

Уявна простота теми пейзажу відкриває особливі можливості для метафізики у звичайному і буденному. Адже мистецтво втілення інтелектуальних переживань, емоційної повноти, через формальну пластику автора в тканину природного та індустріального ландшафту і є суттю пейзажу.

Через пейзаж ми побачимо діалог автора з усім історичним мистецьким і культурним надбанням, з традиціями і розумінням картинності.

Оскільки «пейзаж» можна знайти майже в кожному творі мистецтва, ми зосередились на традиційних стандартах природного, індустріального і міського пейзажу,свідомо відмовившись від фотографії, оскільки розуміємо, що її масив потребує окремого опрацювання.

Ми пережили часи, коли пейзаж в актуальному мистецтві було відкинуто на десятиліття, як один з основних засобів тоталітарного соцреалізму. Переважна більшість художників повернулась до нього в останні десять років. Зросло молоде покоління талановитих художників, вільних від радянських мистецьких стереотипів.

У зв’язку з трагічними подіями в країні та її ціннісному вибору, пошуку ідентичності – український пейзаж стає надважливим інструментом самоусвідомлення і самовідчуття нації через візуальні образи краєвиду.

Протягом року ми відібрали з тисяч робіт 300 творів 100 художників для того, щоб в Мистецькому Арсеналі на День Незалежності України, показати масштабну виставку пейзажу нової країни. 

Нова Україна, нові відчуття, нові мрії, нові образи, нова свідомість…»

Коментарі Вимкнено до УКРАЇНСЬКИЙ ПЕЙЗАЖ

НОВА УКРАЇНСЬКА МРІЯ

Січ 08 2019 Published by under

11 липня у Національному культурно-мистецькому та музейному комплексі “Мистецький Арсенал” стартував арт-проект Forbes «НОВА УКРАЇНСЬКА МРІЯ», який триватиме до 20 липня. 

У часи Великої Депресії у США народилась ідея «американської мрії» про можливості та свободи для кожного. За останні півроку в нашій країні відбулися кардинальні зміни, а часи випробувань змушують нас зрозуміти, хто ми і куди йдемо, чого хочемо від нового життя в нашій новій країні. Виставка сучасного українського мистецтва «Нова Українська Мрія» є спробою надихнути глядачів на усвідомлення і, можливо, створення такої мрії.

У створенні проекту «Нова Українська мрія» взяли участь молоді і вже відомі українські художники: Арсен Савадов, Василь Цаголов, Олег Тістол, Олексій Сай, Ігор Гусєв, Максим Мамсіков, Олександр Ройтбурд, Ілля Чічкан, Мирослав Вайда та інші . Усього – понад 40 авторів, різних і за віком, і за регіоном проживання, з різним досвідом та різними враженнями.

Твори виставки «Нова Українська Мрія» створені в роздумах про майбутнє нової України. Чи вдасться нам побачити в них свою нову мрію?

Коментарі Вимкнено до НОВА УКРАЇНСЬКА МРІЯ

IX ART-KYIV Contemporary

Січ 08 2019 Published by under

З 18 по 30 листопада у Мистецькому Арсеналі відбудеться ІХ форум ART-KYIV Contemporary, що презентує понад 40 нових проектів від провідних сучасних українських митців, кураторів, арт-інституцій. Одним із хедлайнерів цьогорічного форуму стане відомий іспанський художник, музикант, композитор, диригент, живописець Хосе-Марія Кано.

Обравши формат актуального проектного висловлювання, ART-KYIV Contemporary 2014 пропонує простір для відкритої художньої комунікації, живої дискусії щодо гострих проблем сьогоднішнього дня. ART-KYIV Contemporary 2014 представить проекти, що резонують із викликами часу. Вони готувалися як самодостатні, цілісні та розгорнуті експозиції, з великою медійною градацією. Окрім традиційного живопису та графіки будуть експонуватися фото та мультимедійні проекти, що створять об’єктивну та актуальну картину сучасної візуальної практики з широким регістром – від концептуалізму до наїву.

Іспанський митець Хосе-Марія Кано представить проект “Si cecidit de genu pugnat” (“навіть якщо він впаде, він продовжить боротьбу на колінах” – лат.). В експозиції буде представлено нещодавню серію робіт “De providentia” (Про провидіння), названої за  текстом давньоримського філософа Луція Сенеки про необхідність гідно зустрічати будь-які випробування долі і не боятися несподіванок майбутнього. Хосе-Марія апелює до розповсюдженого в Іспанії видовищного ритуалу кориди як до яскравої метафори випробувань, прихованої гри долі, постійної метафізичної близькості життя та смерті, що можна трактувати як на рівні конкретних життєвих доль, так і на рівні взаємовідносин різних суспільств, держав та континентів.  Роботи виконані у техніці енкаустики (живопис воском). Виставку презентовано за сприяння Посольства Істпанії в Україні.

Хосе-Марія Кано (1959 р.н.) вивчав візуальне мистецтво у  Академії Rafael Hidalgo de Caviedes, та Академії Artaquio. Окрім візуального мистецтва, активно працює у музичній сфері: автор та композитор всесвітньо відомої опери “Luna” (1992), яку виконував Пласідо Домінго. Автор музичного гімну футбольного клубу Реал Мадрид. У 2012 році  диригував оркестром на останньому концерті Монсеррат Кабальє у Мадриді. Учасник численних виставок у Лондоні, Мадриді, Мілані, Берліні, Шанхаї, Лос Анджелесі.

Дискусійна платформа форуму запрошує усіх на зустрічі з авторами та кураторами проектів, лекції відомих українських політологів, істориків та філософів.

Традиційно в Мистецькому Арсеналі працюватиме Інноваційний освітній проект для дітей та підлітків АРСЕНАЛ ІДЕЙ. У Лабораторії Мистецтва на юних відвідувачів чекатимуть активності та освітня програма з сучасного мистецтва, а також оновлені Лабораторії Науки, Інновацій, Фінансів, Біології та Art&Book, що запропонують дітям та дорослим інтерактивну освітню програму – унікальні авторські інсталяції та інтерактивні твори, навчальні презентації, лекції, активності, майстер-класи.

 

Коментарі Вимкнено до IX ART-KYIV Contemporary

СЦЕНА УКРАЇНСЬКОГО АВАНГАРДУ

Січ 08 2019 Published by under

8 червня у Мистецькому Арсеналі стартував проект «СЦЕНА УКРАЇНСЬКОГО АВАНГАРДУ». Виставка звертається до епохи суспільно-політичних зламів початку ХХ століття, що спричинили революційні зміни в культурі та мистецтві. Україна, з її яскравою естетикою кольору та динамічним ритмом народної творчості, інспірована європейськими пошуками форми та змісту стала колискою авангардного мистецтва. Тогочасні українські митці стали ключовими постатями міжнародної арт-сцени та увійшли до історії світового мистецтва.

Український авангард в експозиції проекту презентований 100 унікальними творами 20 найвидатніших тогочасних митців.

Державний музей театрального, музичного та кіномистецтва України презентує сценографічні проекти Олександри Екстер, Анатоля Петрицького, Вадима Меллера, Олександра Хвостенко-Хвостова, Бориса Косарева. Ці митці відомі всьому світу як реформатори-сценографи, які не лише додали сценічним формам експресії, об’ємності та руху, але і змінили підхід до організації сценічного простору.

Національний музей українського народного декоративного мистецтва презентує роботи народних художників Ганни Собачко-Шостак, Марії Приймаченко, Василя Довгошиї і Євмена Пшеченка, що своєрідно перегукуються з «урбаністичним» авангардом сучасників.

Василь Єрмилов, Віктор Пальмов, Марія Синякова, Олександр Богомазов, Соломон Нікрітін, Олександр Архипенко представлені творами з приватних колекцій Ігоря Диченка, Ігоря Воронова та Дмитра Горбачова.

Коментарі Вимкнено до СЦЕНА УКРАЇНСЬКОГО АВАНГАРДУ

ШЕВЧЕНКО/MANIA/

Січ 07 2019 Published by under

27 лютого у Мистецькому Арсеналі розпочинає свою роботу мистецький проект ШЕВЧЕНКО/MANIA/.

Експозиція представить понад 50 художніх творів Т.Г.Шевченква з колекції Національного музею Тараса Шевченка. Вишукані акварелі та філігранні офорти 1830 – 1850-х років пов’язані з основними етапами життєвого шляху майстра: серед енциклопедичних і водночас маловідомих творів унікальною є серія рисунків, створена Тарасом Шевченком під час Аральської, Каратауської експедицій та у Новопетровському укріпленні, яка досі не була представлена широкій публіці.

В рамках мистецького проекту глядачі вперше за довгий час побачать «Захалявну книжечку», оригінали унікальних рукописів Тараса Шевченка та альбоми його етнографічних замальовок 1840-х рр., а також прижиттєві видання Кобзаря з фондів Інституту літератури ім. Т.Г.Шевченка Національної академії наук України. Проект ШЕВЧЕНКО/MANIA/ дарує відвідувачам Мистецького Арсеналу виняткову можливість побачити рядки, які пам’ятаємо ще зі шкільних років, написані рукою майстра, документальні фото, артефакти, пов’язані з його життям та творчістю – нагоду поглянути на Тараса Шевченка зблизька, як на митця і поета, поза підручниковими міфологемами та нашарованими інтерпретаціями.

У масштабній відео-інсталяції «Наш Шевченко» відомого режисера Сергія Проскурні з кожного екрану промовляють школярі, студенти, поети, вчителі, митці, аптекарі, спортсмени, пожежники, перукарі, журналісти, люди різних соціальних та вікових середовищ. 365 відео-сюжетів демонструють, що Шевченко – актуальний, сучасний є у кожному з нас, і в кожного він свій.

У рамках проекту ШЕВЧЕНКО/MANIA/ Мистецький Арсенал спільно з Державним агентством України з питань кіно та Національним центром Олександра Довженка вперше в Україні презентують колекцію фільмів “Шевченко 200”: збірку найвідоміших художніх фільмів про Шевченка, які створили кінематографічний канон репрезентації поета як національного  генія та пророка. Фільми демонструватимуться у кінозалі в експозиції Мистецького Арсеналу.

В екпозиції ШЕВЧЕНКО/MANIA/ в рамках проекту «Стіна пророка» відбудеться відкрита акція “Лист у Майбутнє”, реалізована разом зі спільнотою “Манускриптум”. Всі охочі можуть долучитися до створення листа для наступних поколінь – висловити свої сподівання, надії та побажання, адже останні події у країні змінили всіх нас, і бачення нашого спільного майбутнього набуло нових обрисів. “Манускриптівці” – майстри каліграфії візуалізують усі думки в єдиний мистецький об’єкт, який стане частиною експозиції ШЕВЧЕНКО/MANIA/. 

У Мистецькому Арсеналі вперше представлено науково-освітній портал «Тарас Григорович Шевченко» – унікальний веб-ресурс, який концентрує максимальну інформацію про життя і творчість Кобзаря. Ініціатором створення веб-ресурсу виступив Національний центр «Мала академія наук України», в подальшому до роботи були залучені Інститут телекомунікацій і глобального інформаційного простору НАН України, Національний музей Тараса Шевченка, Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут», Інститут кібернетики ім. В.М. Глушкова НАН України.

Коментарі Вимкнено до ШЕВЧЕНКО/MANIA/

THE SHOW WITHIN THE SHOW

Січ 07 2019 Published by under

29 квітня Мистецький Арсенал відкриває проект сучасного мистецтва THE SHOW WITHIN THE SHOW. Драматичність всесвіту Вільяма Шекспіра по-особливому резонує із нашим сьогоднішнім буттям, коли загострюється амбівалентність нашого світовідчуття у болісному процесі новітнього самоосмислення. Шекспірівський хаос і порядок, любов і ненависть, дружба і зрада, влада і підкореність, щирість і улесливість, напруга їх співвідношення та протистояння вийшли за межі театральної сцени Globe та пронизали літературу й мистецтво наступних століть. Твори Вільяма Шекспіра залишаються актуальними повсякчас, адже зачіпають одвічні питання, відповіді на котрі людство шукає ще з античності. Довкола них розгортається задум проекту THE SHOW WITHIN THE SHOW, реалізований в рамках Міжнародного року Вільяма Шекспіра.

Експозиція проекту THE SHOW WITHIN THE SHOW складається з двох частин: «Перевтілення» та «Театр історій». Знаменита шекспірівська теза, що життя це театр, а люди в ньому актори, криє у собі трагічну констатацію того, що всі ми від народження змушені грати ролі. Не дивно, що знаходяться люди, які пручаються цьому Вселенському Шоу, намагаючись протиставити йому власні постановки.  У цьому контексті театр, декорації і актори набувають зовсім іншого значення, стаючи проявом свободи творчості, намаганням вийти за рамки божественної напередзаданості. Бунт проти цього стає вираженням чистого бажання свободи, прагнення обрати собі життя і прожити його сповна бодай на короткий час. Відтак театральне шоу стає способом втечі від Вселенського Шоу, своєрідним викликом реальності, що не воліє руйнувати наявне, але протиставляє йому своє. У даному контексті шоу може на деякий час стати для людини більш реальним ніж реальність.

Коментарі Вимкнено до THE SHOW WITHIN THE SHOW

Шедеври світової пластики

Гру 19 2018 Published by under

Унікальне зібрання скульптури у проекті «Шедеври світової пластики». Імена, без яких не можливо уявити історію мистецтва. Виставка «Шедеври світової пластики» із приватного зібрання відомого колекціонера та мецената Ігоря Воронова.

В експозиції представлено понад 150 творів видатних митців, чия творчість стала знаковою для історії візуальної культури: Едгара Дега, Олександра Архипенка, Жана Арпа, Костянтина Бранкузі, Рембрандта Бугатті, Поля Гогена, Сальвадора Далі, Альберто та Дієго Джакометті, Жака Ліпшиця, Арістіда Майоля, Генрі Мура, Ханни Орлової, Пабло Пікассо, Огюста Родена, Осипа Цадкіна, Деметра Чипаруса. 

Виставка «Шедеври світової пластики» охоплює періоди експериментів з формою, коли епатаж і пошук нових творчих методів гармонійно поєднувалися заради народження «іншої» пластики. Експозиція проекту представить розмаїте тло розвитку пластики XX століття: від постімпресіонізму та ар-деко до кубізму, від неокласицизму до сюрреалізму. 

Виставка «Шедеври світової пластики» також має на меті привернути увагу до нагальних потреб «Мистецького Арсеналу» – провідного музейного комплексу, який є об’єктом незавершеного будівництва, однак уже більше 5 років втілює у життя найамбітніші культурно-мистецькі проекти національного та міжнародного значення.

Коментарі Вимкнено до Шедеври світової пластики

Катерина Білокур. Хочу бути художником!

Гру 18 2018 Published by under

Масштабна ретроспектива робіт видатної мисткині ХХ сторіччя Катерини Білокур та виставка українських художниць, які працюють у жанрі відео-арту.

«Хочу бути художником!» – виставка, присвячена Катерині Білокур, одній з найбільш відомих і водночас незнаних українських художниць ХХ сторіччя. Здавалося б, усі чули це ім’я, але здебільшого воно викликає лише дуже буквальну асоціацію з квітковими мотивами. Проте творчість Білокур має значно глибший екзистенційний вимір, а біографія художниці – надзвичайно яскрава і актуальна історія про долю геніальної жінки, яка прагнула займатись мистецтвом в українській провінції на тлі тяжких історичних і політичних обставин ХХ сторіччя. 

На безпрецедентній виставці вперше в історії незалежної України в одному виставковому проекті буде представлено майже весь творчий доробок Катерини Білокур з колекції Музею українського народного декоративного мистецтва, Яготинського історичного музею, та інших провідних українських музеїв. Це близько 100 шедеврів, серед яких і олійний живопис, і малюнки, і невеличкі нариси. Нарешті, глядачі матимуть змогу  оцінити всі грані таланту унікальної художниці, яка є одним із символів української культури. 

«Хочу бути художником!» – автобіографічна цитата і життєве кредо Катерини Білокур. Ця фраза є певною межею, що повністю змінила життя молодої жінки, яка була змушена пожертвувати своїм особистим щастям заради того, щоби займатись мистецтвом. Людина, яка не отримала навіть початкової освіти і жила у примітивних умовах українського радянського села, Білокур пережила усі найжахливіші сторінки української історії минулого сторіччя: революцію, Голодомор, Другу світову війну, і, попри все, змогла реалізувати свою зухвалу мрію стати художницею. Ще у 20-ті роки ХХ сторіччя, молода жінка прийняла самостійне і мужнє рішення присвятити себе живопису, і цей крок став могутнім протестом проти консервативного патріархального середовища, де пройшло все життя Катерини Білокур. Така відданість своєму ідеалу і неймовірна глибина творів художниці ставлять її в один ряд із найвидатнішими світовими митцями ХХ сторіччя, багато з яких, так само як і Катерина Білокур, були самоуками. 

Звідки приходить це могутнє й часом ірраціональне бажання займатись мистецтвом? Чи змінилися у сучасній Україні умови для жінок-художниць, які роблять вибір на користь сучасного мистецтва? Що означає цей вибір для українських мисткинь, які сьогодні працюють у нових медіа і, зокрема, експериментують у жанрі відео-арту? Мистецький Арсенал перетворюється на майданчик діалогу крізь десятиліття між Катериною Білокур і українками, які так само, як і мисткиня майже сто років тому, промовляють сьогодні зухвалу фразу «Хочу бути художником!». 

В експозиції проекту відео-роботи сучасних українських художниць: Катерини Берлової, Наталії Блок, Ути Кільтер, Лізи Готфрік, Дар’ї Кольцової, Ольги Ланник, Ольги Селіщевої, Зінаїди Ліхачової, Анастасії Лойко, Соломії Савчук & Наталії Голіброди, Оксани Чепелик, Аліни Якубенко, Дар’ї Кузьмич.

Коментарі Вимкнено до Катерина Білокур. Хочу бути художником!

«АРЛЕКІН ІДЕ…» In Memoriam

Гру 18 2018 Published by under

«АРЛЕКІН ІДЕ…» – виставка унікальної приватної колекції Ігоря Диченка – українського мистецтвознавця і художника, який присвятив своє життя дослідженню творчості українських художників ХХ ст. До експозиції увійдуть понад 300 творів українських і світових майстрів ХХ століття – мистецтво авангардистів, серед яких К. Малевич, О. Богомазов, В. Пальмов, О. Тишлер, В. Єрмілов; живописні та графічні твори «шістдесятників» – В. Зарецького, А. Горської, А. Сумара, З. Лерман, представників «нової хвилі» – В. Цаголова, Д. Кавсана та інших. Увагу відвідувачів неодмінно привернуть і 15 графічних робіт Сальвадора Далі – ілюстрації до твору Овідія «Мистецтво кохання».

Ігор Диченко почав збирати твори авангардистів ще в студентські роки, на початку 1960х, і з того часу одержимість колекціонуванням стала сенсом його життя. Саме завдяки такій майже фанатичній відданості своєму захопленню було збережено стільки робіт українських художників ХХ століття. Свого часу твори з колекції експонувались у Нью-Йорку, Токіо, Мюнхені, Вінніпезі, Лондоні, Тулузі, Катовіце, Санкт-Петербурзі, Москві, Києві, Одесі.

Ще з радянських часів довкола колекціонера та його збірки роїлися чутки та містифікації, з роками набираючи загадковості. Ігор Диченко сам із задоволенням поширював про себе й колекцію міфи та легенди, тому нині ніхто достеменно не знає точної кількості творів, історії їхнього побутування та остаточного місця їхнього збереження. Власник робіт чудово розумів цінність зібраних ним творів, тому з кінця 1980-х рр. передав найцінніші шедеври на тимчасове зберігання до державних музейних інституцій. У різний час прихистком колекції були Музей книги і друкарства України, Національний художній музей України, Музей історії Києва. 

В одному з інтерв’ю Ігор Диченко називав себе «останній з могікан старої гвардії колекціонерів, котрі відмовляли собі в усьому», згадував, як шукав роботи «репресованих, забутих і формалістів». А на тезу, мовляв, мало хто вірить, що він зібрав колекцію за безцінь, парирував: це таки правда, «на ці кошти можна було б зробити ремонт хіба що в якійсь халупі чи мансарді». 

У 90-х роках Ігор Диченко мав традицію на День святого Миколая організовувати в Києві виставки з власної колекції. Виставки ці нагадували містерію. Одну з них він сам назвав іменем Арлекіна – свого улюбленого персонажа commedia dell’arte, театру-імпровізації, який, здавалося б, є непередбачуваним, як і життя. Сам Диченко також лицедіяв і про свою колекцію розповідав напівправду-напівфантазію. Певною мірою, доля Арлекіна, який уособлює недосяжну мрію і  розчарування, спіткала й самого колекціонера, який в останні роки життя марив власним музеєм, де для відвідувача мав звучати білий рояль, де ніхто б не знав смутку і міг спілкуватись з однодумцями.

Диченко Ігор Сергійович (19.12. 1946 – 24. 05. 2015) – мистецтвознавець, художник, колекціонер. Член НСХУ (з 1984 р.). Закінчив Київський художній інститут (1969 р.). Працював  у Центральному Державному архіві музею літератури і мистецтва України, викладачем історії мистецтва у Київському хореографічному училищі, з 1992 року – ст. н. с. Музею історії Києва. Організатор та учасник численних виставок та мистецьких акцій від 1970-х рр. У 1992 заснував Міжнародний благодійний фонд. Автор дослідницьких праць про творчість видатних українських художників: Г. Нарбута, К. Піскорського, А. Петрицького, М. Бойчука, Л. Лозовського, В. Седляра, О. Богомазова, К. Малевича, В. Касіяна, М. Глущенка, Т. Яблонської, а також статей про творчість А. Павлової, В. Ніжинського, С. Лифаря, Л. Якобсона, Р. Нурієва, В. Малахова, Р. Поклітару.

Коментарі Вимкнено до «АРЛЕКІН ІДЕ…» In Memoriam

Відкрита колекція

Гру 18 2018 Published by under

Проект «Відкрита колекція. Ігор Диченко, Валерія Вірська – українському народові» представляє твори з унікального приватного зібрання відомого мистецтвознавця Ігоря Диченка, переданого його вдовою  Валерією Вірською  на постійне зберігання до «Мистецького арсеналу».  Церемонія дарування відбулася 12 жовтня 2015 р. за участю Президента України Петра Порошенка.  Так приватне зібрання, що складається з 509 творів живопису, графіки, прикладного мистецтва, стало складовою Музейного фонду України. Завдяки шляхетному рішенню Валерії Вірської  безцінна мистецька спадщина світового рівня буде передана майбутнім поколінням, які, маючи за приклад великих українських митців, розвиватимуть мистецтво світового рівня, а звичайні громадяни  матимуть можливість оглядати твори у відкритих музейних експозиціях. 

Упродовж всього життя  мистецтвознавець і художник Ігор Диченко  збирав твори великих митців, які уславили Україну, − К. Малевича, О. Богомазова, В. Пальмова, В. Єрмилова, О. Хвостенко-Хвостова, В. Меллера, О.Павленко, Д. Бурлюка, М.Бойчука, А. Горської, О. Заливахи, А. Криволапа. Ще за радянських часів фахівці відносили його колекцію до першої десятки серед тогочасних приватних збірок. Роботи експонувались у Нью-Йорку, Сан-Франциско, Токіо, Мюнхені, Лондоні, Едмонтоні, Оденсі, Санкт-Петербурзі, Москві, Пермі, Одесі. 

Навіть перебуваючи у скрутних  обставинах і маючи різноманітні вигідні пропозиції, Ігор Сергійович понад усе прагнув зберегти цілісність і недоторканість свого зібрання. У 2014 р. він відкинув пропозицію московської галереї «Проун» щодо вивезення кількох творів на виставку за межі України, вважаючи що у такий непростий час його шедеври мають залишатися вдома. «Він створював колекцію, щоб залишити її народові України», ‒ наполягала в одному зі своїх інтерв’ю вдова і однодумець колекціонера Валерія Вірська

Ігор Сергійович чудово розумів цінність зібраних ним шедеврів та потенційні небезпеки пов’язані з їхнім утриманням, тому з кінця 1980-х рр. передав найцінніші шедеври на тимчасове зберігання до державних музейних інституцій – у різний час прихистком колекції були Музей книги і друкарства України, Національний художній музей України, Музей історії міста Києва, з 2011 р. колекція частинами надходила на тимчасове  зберігання до Мистецького арсеналу. Ігор Сергійович мріяв про музей у Києві, де він міг би постійно експонувати свою колекцію, щедро ділитись власними знаннями про мистецтво. На жаль,  надіям колекціонера відкрити свої скарби людям, не судилося справдились за його життя. Своєрідною посмертною присвятою колекціонеру стала виставка «Арлекін іде», яка відбулась у «Мистецькому арсеналі» в серпні цього року, та видання довгоочікуваного каталогу колекції.

Коментарі Вимкнено до Відкрита колекція

« Prev - Next »