Club of creative philosophy

Цикл подіумних дискусій, публічних обговорень, презентацій нових робіт українських філософів, побудови прямого діалогу з слухачами на представлені філософські теми. Заходи програми — це інтелектуальні перформанси, що не претендують на презентацію універсальних ідеологем, проте сприяють як постанню нових питань, так і пошукові неочікуваних відповідей; тут беруть участь провідні українські мислителі, науковці, письменники, фахові перекладачі та коментатори філософської класики.

Учасники програми не мають на меті формулювання загальних концепцій. Кожен захід програми є автономним, висвітлюючи при цьому певний аспект сучасної філософії і провокуючи нестандартне осмислення власного досвіду. Серед тем цьогорічної програми: філософія свідомості, філософська культура, метафізика влади, література як філософія, філософія шаленства, переклад термінології філософської антропології.

За допомогою пальців незряча дитина отримує левову частку інформації про довколишній світ, тому сьогодні важливо забезпечити широкий вибір сучасної якісної дитячої літератури шрифтом Брайля для особливих діток. Проте наразі в Україні існує близько 78 спеціалізованих бібліотек для людей з вадами зору, де ситуація з забезпеченням книгами шрифтом Брайля є критичною. Спеціалізовані навчальні заклади забезпечені літературою в недостатній мірі та, за останніми статистичними даними, показник забезпеченості літературою шрифтом Брайля сягає 20-52%.

Та важливо відзначити, що завдяки поодиноким акціям небайдужих все частіше з’являються нові найменування та сучасні палітурки шрифтом Брайля для дітей. Завдяки арт-проекту «Майданчик Брайля», що проходить у межах Книжкового Арсеналу, в партнерстві Міжнародного благодійного фонду «Здоров’я Майбутнього» та благодійної організації Родини Нечитайло, виникла ідея поєднання зусиль багатьох ініціатив України з метою направлення їх на системне покращення ситуації з забезпечення книгами шрифтом Брайля та формуванням єдиної інформаційної бази щодо видань шрифтом Брайля в Україні.

На майданчику представлена експозиція сучасної літератури для незрячих і слабозорих, презентація он-лайн платформи «Література шрифтом Брайля», майстер-класи та презентації матеріалів для освітнього процесу дітей із вадами зору. Тут охочі можуть власноруч зробити листівку шрифтом Брайля, на дотик визначити слова.

Чого варта влучна бізнес-ідея, виловлена з сотень сторінок? Як управлінці читають між рядками? Та яку насправді бізнес-літературу варто читати? Про це йдеться на Бізнес-майданчику, який вперше відбувається в межах Книжкового Арсеналу.

Тема цьогорічної програми «Управлінські діалоги» орієнтовна на управлінців, які прагнуть персонального розвитку та розвитку свого бізнесу, і це більше ніж про книги. Це про вміння управлінця мислити, народжувати ідеї та створювати бізнес-композиції, що змінюють світ. «Управлінські діалоги» – це спроба через розмови та рефлексії з досвідченими управлінцями вловити сенси і бізнес-мудрість, яку автор закодував для своїх читачів.

По-справжньому оцінити вагу та зрозуміти цінність текстів бізнес-літератури здатний той управлінець, що вже може накласти на них власний професійний досвід. Управлінські діалоги – це спроба через розмови та рефлексії з досвідченими управлінцями вловити сенси і бізнес-мудрість, яку автор закодував для своєї читачів.

Бізнес-майданчик Книжкового Арсеналу має на меті стати інтелектуальною платформою для взаємодії, спілкування та обміну думками між управлінцями, які читають якісну бізнес-літературу та прагнуть персонального розвитку та розвитку свого бізнесу.

Серед учасників подій в рамках програми «Управлінські діалоги»: Петро Чернишов (СЕО Київстар), В’ячеслав Клімов (співвласник Нова Пошта), Артур Оруджалієв (засновник AIN.ua), Едуард Мальцев (заступник декана kmbs з R&D), Роман Ващук (посол Канади в Україні), Влад Троїцький (засновник театру ДАХ), В’ячеслав Геращенко (заступник декана kmbs по МВА-програмах), Валерій Пекар (співзасновник Нова Країна), Максим Яковер (СЕО UNITCity), Олексій Геращенко (фінансист, підприємець та викладач kmbs).

***

Також локація бізнес-майданчику буде діяти як відкрита локація для зустрічей та бізнес-перемовин.

Серед офіційних партнерів Бізнес-майданчика – KNIGA.BIZ.UA (магазин ділової літератури), Нова пошта. Також вдячні видавцям за співпрацю: Наш формат, Бізнес Баланс Букс, Віват, Yakaboo publishing, КСД, Дискурсус, ВСЛ.

З кожним роком музеї у великих містах зміцнюють своє місце і роль  у житті громад і перестають сприйматися як сховища старих речей. Однак не всі музейні процеси видимі для середньостатистичного відвідувача. Наукова робота різного рівня і видавнича діяльність належать до саме таких.

З-поміж кількох сотень українських музеїв помітні кілька десятків, які щороку видають методичну літературу, каталоги виставок, збірники наукових та краєзнавчих конференцій, мистецькі альбоми, путівники, листівки та іншу дрібну сувенірну поліграфічну продукцію. Низка дрібніших музеїв – менш активні, розташовані далі від центру, проте той, хто здолає відстань – побачить перлину, безцінну, але маловідому. Це ще одна проблема галузі: попри кризу музеї реалізовують видавничі проекти, про які можуть не знати навіть колеги з сусідньої області, адже їхні наклади вимірюються від кількох десятків до кількох сотень примірників, поліграфія та дизайн часто не є найпривабливішими, але всередині криється унікальний зміст. Окрім як у нечисленних сувенірних крамницях, музеї не мають можливості реалізовувати те, що вони видають. Щоб привернути увагу до музейного книговидання науковців, видавців, широкого кола потенційних читачів, Український центр розвитку музейної справи в рамках VII міжнародного книжкового фестивалю «Книжковий Арсенал» організовує спеціальний стенд музейних видань, де представлена література з музеїв України за 5 напрямками: альбоми/каталоги, наукові видання, історико-краєзнавчі дослідження, методичні посібники для музейних працівників та поліграфічна сувенірна продукція. Це стане продовженням проекту УЦРМС, в рамках якого у 2015 році під час Книжкового Арсеналу відбулася дискусія «Чи може музейне видання стати бестселером» за участі провідних видавців країни та представників активних музейних установ, а також міні-експозиція «Музейне книговидавництво: український досвід та європейські зразки», яка представила традицію українського музейного книговидання, починаючи від музейного самвидаву 1991 року до сучасних музейних путівників, а також дала можливість ознайомитись зі тенденціями, темами, дизайном та підходом, виробленими різними музеями світу.

Учасники: Національний музей історії України у Другій світовій війні, Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник, Національний заповідник «Софія Київська», Музей історії Десятинної Церкви, Музей Революції Гідності, Львівський музей історії релігії, Національний музей у Львові імені А. Шептицького, Історико-краєзнавчий музей м. Винники, Музей Уласа Самчука в Рівному, Історико-меморіальний музей М. Грушевського у Львові, Дніпропетровський національний історичний музей імені Д.І. Яворницького, Державний педагогічний музей та інші.

Територія графічної прози на Книжковому Арсеналі – простір максимальної творчої свободи та польоту фантазії. Графічний роман – це інтегральний жанр, де образ й знак синтезують розповідь. Форма оповідання графічної прози може бути різною і на будь-якому матеріалі від грецької міфології (як-от графічна версія “Іліади” від Люка Феррі), до сучасних проблем суспільства та политики в проекті Медіакомікс. Проте мова візуального контексту викликає особливий стан свідомості та інтелектуальної енергії. Таке єднання надає силу, що допомагає подолати страх необізнаності, перемогти в бійці з внутрішніми антагоністами та відкрити супергероя у собі. Читання графічної прози дійсно має терапевтичний ефект для читача – чи не тому, що автори графічної прози розповідають історії з власного досвіду чи особистих досліджень матеріалу. Разом з кількістю графічних романів за мотивами відомих художніх творів стала помітна ще одна функція графічної прози – нове прочитання художньої літератури.

Цього року територія графічної прози посилена актуальними напрямками жанру, серед яких особливо виділяються: документалістика реальних супергероїв (історія “сніжної людини” в біографії голландця Вима Хофа від Сергія Чудагорова та Максима Прасолова), магічний реалізм у першому українському виданні відомого графічного роману “Тібет” Марка Хендрікса, міфологія в графічної версіі “Іліади” Люка Феррі, історичний роман в продовженні “Героя Поневолі” Кирила Горішного та Михая Тимошенко, соціальний комікс у іронічному проекті “Медіакомікс” Оксани Васьків. 
До видання коміксів українською цього року долучилися декілька нових видавництв, і цього року вперше будуть видані украінські версії світових бестселлерів DC Comix (Рідна Мова), продовження пригод Смурфіків та Джеронімо Стілтона (Ірбіс-комікс). Популярність жанру швидко зростає разом із десятками перекладів і не лише у десятків тисяч українських читачів графічних романів та коміксів. Саме тому програму Території графічної прози цього року складають майстер-класи та воркшопи відомих європейських авторів зі створення графічної нове.

Смерть паперової книги пророкують давно і довго, але вона ніяк не помре. Так само, всупереч тривогам експертів, виживають книгарні. Одначе нові способи комунікації та ведення бізнесу справді впливають: дедалі більше читачів зізнаються, що, хоч і купують паперові книжки, але частіше роблять це через інтернет. Звісно, чар книгарні, як і магічну атмосферу бібліотеки, складно підмінити веб-сайтом. Нічим не заміниш запах книг і особливу тишу, яка оповиває, чим глибше ти просуваєшся між високих, заставлених книжками стелажів. Якщо ж говорити про малі незалежні книгарні, то, на відміну від мережевих супермаркетів, вони мають ще один незамінний ресурс – залюблених у свою справу людей, які знайомі з кожною книгою, що стоїть на полицях. Одначе економія часу, яку дають інтернет-магазини, також безцінна: час – це той невідновлюваний ресурс, який нині трохи не в найбільшому дефіциті. Тому в світі соцмереж читач навряд чи відчує потребу витрачати час заради того, щоб купити не просто книгу, а книгу з атмосферою, якщо цією атмосферою його постійно не спокушати. 

Саме тому для цьогорічної спецпрограми, присвяченої малим книгарням, обрано тему, яка стосується просування книжок і книгарень засобами інтернету та медіа. Йдеться не лише про досвід малих книгарень у всесвітній мережі, а радше про досвід буття в ній паперової книги. Адже, майже в естетиці каламбуру, в нових медіа присутні цілі жанри про прадавній медійний носій – книгу: букстаграм і буктьюб, книжкові блоги та буктрейлери. Знайома радість читання комунікується і перепроживається по-новому, і книгарням варто володіти цими новими засобами досконало, якщо вони планують вижити. Для цього події нашої програми теж будуть на перетині жанрів – дискусії та воркшопу, і це дасть можливість не лише почути цікавий діалог експертів на задану тему, а й отримати від них конкретні поради та інструкції щодо того, як ефективно представляти нову книгу в інтернеті.

Ці зустрічі адресовані не лише працівникам та власникам книгарень, але й бібліотекарям, письменникам, блогерам, видавцям, усім, хто цікавиться новими пригодами паперової книги.

Роми здавна є частиною українського суспільства, ми живемо поряд вже понад 600 років. Таке сусідство має багато не завжди помітних граней міжкультурної взаємодії та спільної історичної долі. При слові «циган»/ром на авансцені постає найширока палітра карнавальних і літературних образів, які віддзеркалюють як захоплення експресивною східною музичною культурою ромів, так і низку забобон ів та упереджень, часто застарілих. Неміфологізована історія та сьогодення ромів, їхня культурна спадщина мало представлені в сучасному медійному, освітньому й науковому просторі. Тож для усіх відвідувачів фестивалю це унікальна нагода дізнатись про ціннісні підвалини ромської культури, процеси культурної та соціальної емансипації ромської громади України останніх десятиліть, довідатися про рефлексії ромських літераторів та вчених щодо власної ідентичності, суспільних процесів.

Спецпрограма сфокусована на творенні території консенсусу: до дискусій і презентації актуальних проектів запрошені знані ромські інтелектуали та творча інтелігенція, фахівці з міждисциплінарного напряму Romani Studies (ромські студії), експертне середовище, правозахисники та громадські діячі, представники креативних індустрій, які створюють культурний продукт на ромську тематику, активна ромська студентська молодь. У текстах літературних та наукових праць, у візуальних кіно- і фотообразах документально-мистецького проекту «Сім історій успішних жінок України», перформативній програмі «Циганські ночі» до глядачів промовлятимуть відомі ромські діячі, а поряд лунатимуть звичайні життєві історії, що творяться в багатоголоссі досвідів та щоденних практик, на перетині культур та поколінь. Інтелектуальна подія такого рівня – вікно можливостей для ромської культури позбуваючись упослідженого сприйняття через позитивні практики торувати свій шлях як невід’ємної складової творення спільного соціокультурного простору усіх громадян України.

Українська візуальна книга – це проект Павла Гудімова та Діани Клочко, який має на меті популяризацію в Україні книг, у яких зображення та художній супровід грають не менше значення, ніж сам текст. Сюди входять художні альбоми, каталоги, артбуки, комікси та книги про мистецтво, а також тексти художньої літератури та нон-фікшн, у оформленні яких ілюстрації вносять додатковий смисловий контекст. Наразі подібні видання поширені за кордоном, однак український ринок досі відчуває брак такої книжкової продукції. Грубо кажучи: в Україні рідко яка мистецька книга друкується накладом більше 1000 екземплярів. У Європі наклад 1000 екземплярів з самого початку є бібліографічною рідкістю, а мінімальний складає 15 тисяч екземплярів.

Тематичний майданчик на Книжковому Арсеналі 2017 покликаний надати платформу для презентації візуальних книг «малих видавництв», зібрати в одному місці та презентувати візуальні книги видавництв, для яких цей напрям роботи не є основним, вперше представити нові українські книги про мистецтво, а головне – створити середовище для дискусій про явище, що має великий потенціал, але поки що не усвідомлене як ринковий напрям, як сегмент креативної економіки. 

Яким шрифтом надрукувати книжку або оформити сайт? Яким стилем письма передати емоцію? – професійні та побутові питання про спосіб візуального відтворення текстів виникають постійно.

Останні кілька століть в нашому просторі відбувався занепад кириличного шрифту. Для кирилиці цей період можна назвати затемненням, що пов’язано з Петровськими реформами у 18 ст. та намаганням зробити кириличну літеру схожою на латиницю. Звісно, в ті часи хотіли як краще, але в підсумку отримали кирилицю, подібну на паркан, яка стала складніше прочитуватися та значно програвати поруч з колегами. Таким чином і рукописний шрифт поступово перетворювався на артефакт. Це явище варто особливої уваги, бо від писемності залежить мислення як окремої людини, так і покоління. Форми літер передають настрій епохи, темп її розвитку.

Проте зараз, якщо уважно подивитися, на наших очах разом зі зростанням самосвідомості відбувається процес еволюції форм рідних літер, відродження досвіду попередніх поколінь, створення нових сучасних варіантів абеток. І ми можемо брати в тому участь.

Виставка та майстерня стають засобами відтворення еволюції “тіла” українських літер, розкриття можливостей сучасної кириличної каліграфії, представлення останніх набірних шрифтів.

До Книжкового Арсеналу  готується спеціальне видання –– каталог свіжих українських шрифтів за останні два роки, а також навчальні посібники з написання кириличних абеток сучасними каліграфічними інструментами.

До участі запрошені каліграфи та шрифтові дизайнери Василь та Вероніка Чебаник, Олексій Чекаль, Вікторія та Віталіна Лопухіни, Андрій Шевченко, Дмитро Растворцев, Кирило Ткачов, Наталія та Олександр Ком’яхови, Ольга та Марія Шпак, Євген Спіжовий, Закентій Горобйов, Тарас Макар, Віталій Степанович Мітченко, Анна Єгорова та ін.

Студія «Арт і Я» вже 5 років як дбає про розвиток каліграфічної освіти та шрифтової культури в Україні, поступовими кроками. На Книжковому Арсеналі 2016 року вперше представили каліграфічні роботи як арт-об’єкти, зібравши свіжі роботи українських майстрів.

Спеціально для Книжкового Арсеналу IZONE розробив освітню програму IZONE CREATIVE COMMUNITY. Вона акцентується на креативних техніках та створенні власного продукту під час воркшопів або в індивідуальному порядку. Це комфортний майданчик, що функціонує протягом усіх днів фестивалю, а отже, відвідувачі Книжкового Арсеналу можуть будь-коли поспілкуватися з художниками, майстрами, долучитися до творчого процесу та опанувати нові технікиі. Щодня відбується низка освітніх програм, серед яких воркшопи, лекції та майстер-класи, а також постійна активність в рамках стенду.

У перервах між презентаціями на вас чекають: студія офорту, студія шовкографії, активності від першого в Україні fablab IZOLAB, майстерня з виготовлення екслібрисів.

У рамках програми, крім освітніх проектів, в постійному режимі працюють корнери майстерень:

• У шовкографії в індивідуальному порядку можна надрукувати відбиток.
• У майстерні офорта можна самостійно надрукувати листівки.
• У fablab IZOLAB попрацювати з 3D-принтером.

На майданчику також можна поласувати смачною вегетаріанською їжею від IZONE cafe, випити кави, придбати готову продукцію майстерень та, звичайно ж, зробити щось самостійно. Всі вироби майстерні – максимально наближені за змістом до теми літератури та читання.

IZONE creative community – проект, який стартував у Києві 2015 року. Він об’єднав на одному майданчику студії шовкографії, офорту, фотолабораторію аналогового друку, дерев’яну майстерню, а також перший в Україні фаблаб. Також тут працюють лекційні зали, галерейні простори й кафе. Мета IZONE – сприяти створенню креативної спільноти, об’єднати представників креативних індустрій та залучити громаду до творчого процесу. Саме тому всі студії проекту працюють у відкритому режимі, пропонуючи постійні освітні програми: лекції, майстер-класи, воркшопи, довготривалі курси