Енеїда Базилевича

Написавши «Енеїду», Іван Котляревський започаткував цим твором нову українську літературу. Через півтора століття Анатолій Базилевич своїми ілюстраціями надав твору нового звучання, витворивши «козацький міф», один з ключових для осмислення історії українського народу. Посилення національних ідей властиве усьому мистецтву 60-х років, однак Базилевич у своїх малюнках до поеми зумів заторкнути значно глибші, архаїчні, а також сучасні пласти. Його образи – це суміш Античності, сарматського міфу, етнографізму ХІХ століття та тогочасного бурлеску у вигляді стилізацій під пін-ап та комікс.

Попри довгу історію ілюстрування різними художниками (Корнієнком, Нарбутом, Коновалюком та Їжакевичем), саме «Енеїда» 1968 року у виконанні Анатолія Базилевича стала сприйматися ледь не нормативною для зображення козаків взагалі – перше, подарункове видання було розкуплене за лічені дні.

Нова книга «“Енеїда” Базилевича», видана спеціально до Книжкового арсеналу 2017, висвітлює історію створення художником ілюстрацій, а також досліджує візуальні образи першого українського «графічного роману». Як козаки отримали античні бюсти, чому богині класичних форм вільно дефілювали оголеними, але в очіпках і намистах, скільки макетів і шрифтових композицій створив художник і, вреші, чи залишився в ілюстраціях сміх – усе це етапи візуальної «енеїдіани», які можна побачити на виставці. Вона є прев’ю до масштабного проекту «Енеїда. Героїка та еротика», який відбудеться у серпні-вересні в Національному художньому музеї України.

Виставка складатиметься з оригінальних ескізів, наданих Національним художнім музеєм України, фото з архіву родини Базилевичів та відео з майстерні, оцифроване Національним центром О. Довженка.

Написавши «Енеїду», Іван Котляревський започаткував цим твором нову українську літературу. Через півтора століття Анатолій Базилевич своїми ілюстраціями надав твору нового звучання, витворивши «козацький міф», один з ключових для осмислення історії українського народу. Посилення національних ідей властиве усьому мистецтву 60-х років, однак Базилевич у своїх малюнках до поеми зумів заторкнути значно глибші, архаїчні, а також сучасні пласти. Його образи – це суміш Античності, сарматського міфу, етнографізму ХІХ століття та тогочасного бурлеску у вигляді стилізацій під пін-ап та комікс.

Попри довгу історію ілюстрування різними художниками (Корнієнком, Нарбутом, Коновалюком та Їжакевичем), саме «Енеїда» 1968 року у виконанні Анатолія Базилевича стала сприйматися ледь не нормативною для зображення козаків взагалі – перше, подарункове видання було розкуплене за лічені дні.

Нова книга «“Енеїда” Базилевича», видана спеціально до Книжкового арсеналу 2017, висвітлює історію створення художником ілюстрацій, а також досліджує візуальні образи першого українського «графічного роману». Як козаки отримали античні бюсти, чому богині класичних форм вільно дефілювали оголеними, але в очіпках і намистах, скільки макетів і шрифтових композицій створив художник і, вреші, чи залишився в ілюстраціях сміх – усе це етапи візуальної «енеїдіани», які можна побачити на виставці. Вона є прев’ю до масштабного проекту «Енеїда. Героїка та еротика», який відбудеться у серпні-вересні в Національному художньому музеї України.

Виставка складатиметься з оригінальних ескізів, наданих Національним художнім музеєм України, фото з архіву родини Базилевичів та відео з майстерні, оцифроване Національним центром О. Довженка.