Онлайн-баркемп «ON/OFF: створюючи нову нормальність»

Лип 24 2020 Published by under

Гете-Інститут в Україні, Книжковий Арсенал і Франкфуртський книжковий ярмарок запускають онлайн-баркемп «ON/OFF: створюючи нову нормальність».

Книжкова та креативна індустрія між онлайном та офлайном.

Книжкові ярмарки та фестивалі скасовано, а професійні зустрічі у книжковій сфері не можуть відбуватися через пандемію Covid-19. Щоб заповнити цю прогалину, Goethe-Institut в Україні ініціював перший онлайн-баркемп «ON/OFF: створюючи нову нормальність». Він реалізується у співпраці Книжкового Арсеналу, Франкфуртського книжкового ярмарку та Goethe-Institut в Україні, за підтримки Федерального міністерства закордонних справ Німеччини.

Баркемп — це інтенсивна подія, яка залучає фахівців книжкової індустрії з України, Німеччини, Грузії, Франції, Швейцарії,  Білорусі та Балтійських країн до спілкування та обговорення питань, що стосуються ярмарків/фестивалів, книжкової промоції та візуального сторітелінгу, як в онлайні, так і в офлайні.

Форма конференції. Баркемп відбудеться в онлайн-форматі 20 серпня 2020 року. За десять днів до початку запрацюють чат-канали для обговорення, щоб учасники та спікери мали змогу поспілкуватися щодо тем і наповнення баркемпу. Учасники — не просто глядачі, вони — активні творці!
Робоча мова баркемпу — англійська.

Баркемп зосередиться на трьох викликах створення нової нормальності:

  • Ярмарки та фестивалі
  • Маркетингові інструменти для видавців
  • Візуальний сторітелінг

Ці три теми — головні треки Баркемпу. Поміж цим буде достатньо часу на неформальне спілкування та обмін досвідом. Спікери з Німеччини та України говоритимуть на такі теми, як віртуальні книжкові стенди, онлайн/офлайн-моделі книжкових ярмарків і конкурси найкращого книжкового дизайну.

🟣 Спікери/ки треку «Ярмарки та фестивалі»:

Слот «Frankfurter Buchmesse 2020 — Онлайн/офлайн модель найбільшого книжково-медійного ярмарку в світі» — Гендрик Гелліґе.

Гендрик — директор секції візуальної культури та дитячих книжок на Frankfurter Buchmesse. Він відповідає за стратегію, розвиток бізнесу та кураторство.
Його досвід: редактор / арт-директор книжок про візуальну культуру в Gestalten; редактор дитячих книжок серії Kleine Gestalten; викладач ілюстрації та вільного графічного дизайну. Проводить майстер-класи та дискусії про редагування / пошук джерел фінансування / візуальний сторітелінг.

Слот «Онлайн/офлайн модель успішного місцевого книжкового ярмарку» — Бенджамін Кін.

Бунтівник, івент-менеджер, продюсер, режисер і консультант сфери організації заходів. Це все — лише мала частина того, що можна розповісти про Бенджаміна Кіна. Його територія — рок-концерти, фестивалі коміксів й фентезі, книжкові ярмарки та благодійні заходи. Він керує двома фондами й активно бореться за захист довкілля, рослин і тварин, консультує одну з найбільших роздрібних компаній Німеччини у сфері організації заходів, маркетингу, SMM і сталого розвитку.

Слот «Фестивалі в Україні» — Софія Челяк, Юлія Козловець

Софія Челяк — культурна менеджерка, перекладачка з чеської мови. З 2016 року працює програмною директоркою Львівського міжнародного BookForum. Була співорганізаторкою українських стендів на Вільнюському книжковому ярмарку та Паризькому книжковому салоні. Координаторка поетичної платформи Vesopolis в Україні, що фінансується Creative Europe. У 2018 році була нагороджена премією «Найкращий культурний менеджер міста Львова – 2018».

Юлія Козловець — координаторка Міжнародного фестивалю «Книжковий Арсенал», кураторка Програми для дітей та підлітків. Співзасновниця книгарні Chulan та Крокуй! KyivLab. Кураторка дитячої програми Книжкового Арсеналу з 2012 року. З 2019 року — координаторка Міжнародного фестивалю «Книжковий Арсенал».

🟣 Спікери/ки треку  «Маркетингові інструменти для видавців»

Слот «Віртуальний стенд видавничої групи OETINGER» — Тіло Шмід

Тіло Шмід працює керівником відділу маркетингу та продажу видавничої групи Oetinger з 2015 року. Він вивчав бізнес-адміністрування в Академії управління й економіки в Мюнхені, фокусуючись на корпоративному управлінні й організації. Він кваліфікований бізнес-тренер, а також проєктний менеджер та продукт-менеджер у сфері книговидання. За свою кар’єру він попрацював на компанії Heinrich Hugendubel і MairDumont, а також був ключовим менеджером співпраці та продажу видавництва Carlsen Verlag.

Слот «Книжкові заходи та промо» — Роланд Ґроссе Гольтфорт

Роланд Ґроссе Гольтфорт  — генеральний директор агенції PR і маркетингу Literaturtest та спікер робочої групи з розвитку цифрових інструментів у німецькій асоціації видавців Börsenverein. У послугах піару та маркетингу, які надає агенція, контент поєднано з комунікаціями, щоб забезпечити якнайкращу видимість для продуктів клієнта. З 2016 року Literaturtest також проводить щорічну конференцію future!publish. До заснування Literaturtest Роланд Ґроссе Гольтфорт працював у сферах видавництва та торгівлі книжками. За освітою — магістр філософії.

Слот «Виклики для видавців» —  Олена Семенюк, Ірина Батуревич

Олена Семенюк працює у відділі маркетингу та комунікацій «Видавництва Старого Лева» (Львів,Україна). Її напрям – робота з соціальними мережами та новими медіа. Допомагає збільшувати лояльність користувачів до бренду та знаходити людям їхню справжню любов – книжки.

Ірина Батуревич – співзасновниця громадської організації та медіапроєкту «Читомо», керівниця аналітичного відділу Українського інституту книги, оглядачка книжкових ринків. Співорганізаторка дослідження Ukrainian Reading and Publishing Data 2018, раніше — викладачка кафедри видавничої справи та редагування Інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка. 

🟣 Спікери/ки треку «Ілюстрації та книжковий дизайн»

Слот «Наша пристрасть — ілюстрація! Шлях до успіху для ілюстраторів та фахівців анімаційного дизайну» — Світлана Якель

Світлана Якель — генеральна директорка агенції ілюстраторів й анімаційних дизайнерів Kombinarotweiß. Вона донька кравчині та друкаря з великого німецького видавництва, тож виросла в оточенні журналів. Таким чином перехід зі сфери моди у сферу виготовлення зображень та купівлі творів мистецтва видався досить природним кроком. Попрацювавши в Saatchi&Saatchi та Publicis, Світлана, уродженка міста Дармштадт, стала співзасновницею франкфуртської агенції фотографії й ілюстрації Kombinatrotweiss. У 2015 році агентство повністю перейшло до Світлани та зосередилось на ілюстрації.

Слот «The Best Book Design Contest» — Катаріна Гессе, Дана Павличко

Катарина Гессе працює з різними функціями з «найкрасивішим» продуктом у світі з 1998 року, як продавчиня книг, організаційна менеджерка у медіакампусі Франкфурту, центральному навчальному інституті книжкової галузі Німеччини та як керуюча директорка видавництва е-Lectra, яке випускає виключно електронні книги. З 2013 року є виконавчою менеджеркою Stiftung Buchkunst (Німецький книжковий фонд), що базується у Франкфурті та Лейпцигу. Stiftung Buchkunst відповідає за конкурси: Найкращий німецький книжковий дизайн та, починаючи з 1991 року, найунікальніший у світі міжнародний конкурс книжкового мистецтва: Найкращий книжковий дизайн у світі.

Дана Павличко — директорка видавництва «Основи». В лондонському Кінгс-коледжі захистила диплом магістра державного управління.  Дана співзасновниця інформаційної кампанії «Голосуй!», метою якої є залучення молоді до виборів, а також є  співорганізаторкою конкурсу Ukrainian Young Book Design Awards.

Слот «Візуальний сторітелінг» — Юлія Бернхард

Юлія — фриланс-ілюстраторка й художниця, що створює комікси, лауреатка премії Max& Moritz 2020 року за найкращий дебютний комікс у Німеччині. Її роботи публікувалися зокрема в таких виданнях як The New Yorker, Popular Science, Outside Magazine, The Nib і The Lily. Її дебютний комікс „Wie gut dass wir darüber geredet haben“ («Як добре, що ми про це поговорили») 2019 року опублікувало видавництво Avant Verlag. Також Юлія викладає ілюстрацію та малювання коміксів у Вищій школі Майнца та Вільній мистецькій академії у Франкфурті.

Родзинка баркемпу. Подією-завершенням стане ексклюзивний перформанс за участі Сергія Жадана (Україна), Володимира Камінера (Німеччина) та Юрія Гуржи (Німеччина) для учасників баркемпу. Вони виконають нові тексти про кризу, спричинену коронавірусом, поєднавши їх із музикою. Відео виступу буде доступним для широкої аудиторії після завершення баркемпу. 

Технічні партнери заходу: Digitizing.SpaceCosmonova, Zinteco

Олеся Островська-Люта, директорка Мистецького арсеналу: «Нам довелося перенести Х Міжнародний фестиваль «Книжковий Арсенал» на наступний рік, тому що ми добре розуміли — провести таку масштабну й атмосферну подію в онлайні неможливо. Проте наша команда продовжує знаходити можливості підтримати спільноту онлайновими заходами. Заходами, які здизайновані спеціально для дистанційного залучення та які несуть практичну користь їх учасникам».

Беате Кьолер, директорка Goethe-Institut в Україні наголошує: «Підтримка видавців, бібліотекарів та ілюстраторів — одна з найважливіших цілей Гете-Інституту в Україні. Застосувавши формат онлайн-баркемпу, ми хочемо спробувати дещо нове: як створити онлайн-конференцію, в якій учасники можуть самі формувати її наповнення? Ми хочемо поекспериментувати із цим».

Тобіас Фосс, віце-президент із міжнародних ринків Франкфуртського книжкового ярмарку: «Книжковий Арсенал є нашим головним партнером, і нам дуже прикро, що ми не змогли бути представлені на спільному німецькому стенді в Києві. Тому ми ще більше раді, що можемо організувати професійний обмін між німецькими та українськими експертами, залишивши достатньо простору для особистого спілкування та обміну досвідом».


Додаткова інформація

Міжнародний фестиваль «Книжковий Арсенал» — щорічний проєкт Мистецького арсеналу. Це інтелектуальна подія України, де розвиваються і взаємодіють книжкова, літературна, візуальна, музична та театральна сцени, поєднуючись у спільних актуальних та інноваційних проєктах. Щороку в програмі фестивалю порушуються і осмислюються вагомі питання буття людини, а також суспільства і культури, спонукаючи до проактивної позиції учасників і відвідувачів.

Goethe-Institut є культурною інституцією Федеративної Республіки Німеччина, що діє у всьому світі. Він сприяє вивченню німецької мови за кордоном та заохочує міжнародний культурний обмін.

Франкфуртський книжковий ярмарок є найбільшим книжковим ярмарком у світі. Цьогоріч його організатори також постали перед викликом зміни формату події в жовтні.

Онлайн-баркемп «ON/OFF: створюючи нову нормальність» — це партисипативна конференція, в якій учасники можуть самі формувати програму. Він пропонує великий простір для обміну досвідом і спілкування. Це подія про онлайн/офлайн для ярмарків/фестивалів, книжкової промоції та візуального сторітелінгу.

Якщо у вас виникли додаткові запитання:

Марія Шубчик
[email protected] 
Goethe-Institut в Україні

Оксана Щур
[email protected] 
Мистецький арсенал

Коментарі Вимкнено до Онлайн-баркемп «ON/OFF: створюючи нову нормальність»

Класика літератури: знати більше

Жов 08 2019 Published by under

Літературна лабораторія та Відділ освітніх програм Мистецького арсеналу запрошують вчителів середньої школи відвідати лекційний курс «Класика літератури: знати більше».

Лекційний курс для вчителів середньої школи пропонує сучасний погляд на класичні твори. Від «класичної» класики – античного міфу – до сучасної класики, тут йтиметься про видатні тексти й імена світової літератури. Як вплинула на літературу філософія Ніцше і наскільки самі його тексти є літературою? Як мандрують у часі давньогрецькі сюжети та вічний образ шаленця Дон-Кіхота? Як відчути поезію Сергія Єсеніна і Федеріко Гарсія Лорки – і який їхній зв’язок з українським контекстом? Що варто знати про Стендаля і Бальзака? З якою настановою перечитувати Маркеса і Селінджера? Розкажуть викладачі вищої школи та науковці, які справді захоплені цими питаннями.

Партнер проекту: Інститут післядипломної педагогічної освіти Київського університету імені Бориса Грінченка.

Дата проведення курсу: 28 жовтня – 1 листопада 2019 року

Курс безкоштовний (за реєстрацією) і адресований насамперед вчителям літератури, але буде корисним також викладачам інших предметів.

Після завершення реєстрації ми розглянемо усі заявки і сформуємо групу слухачів. Підтвердження участі у курсі та детальну програму Ви отримаєте на електронну адресу не пізніше 22 жовтня 2019 року.

Якщо ви не вчитель, але хочете прослухати лекцію, радимо дочекатися відеозаписів, які будуть оприлюднені на youtube-каналі Мистецького арсеналу. Для своєчасного отримання новин радимо підписатися на фейсбук-сторінку Мистецький арсенал. ЛітЛаб

За довідками звертайтесь за телефонами з 10:00 до 18:00:
(044) 288 71 65, +38 063 36 80 485 (Тетяна Коробка, координаторка проектів Літературної лабораторії Мистецького арсеналу).

Після завершення курсу слухачі отримують сертифікат. Необхідною умовою для отримання сертифікату є відвідання усіх лекцій курсу. За потреби можна отримати довідку з переліком відвіданих лекцій.

Також за індивідуальним запитом даємо офіційний лист до дирекції школи з проханням відрядити співробітника для проходження лекційного курсу з метою підвищення кваліфікації.

Коментарі Вимкнено до Класика літератури: знати більше

Література на межі дисциплін

Бер 14 2019 Published by under

Літературна лабораторія та Відділ освітніх програм Мистецького арсеналу запрошують вчителів середньої школи відвідати лекційний курс «Література на межі дисциплін». 

Як говорити про письменників, які водночас були драматургами, режисерами і / чи перекладачами? Що таке компаративний підхід до вивчення та викладання літератури? Який взаємозв’язок української літератури зі світовою культурою? Цього разу ми обрали авторів та тексти, які не вкладаються у стандартні рамки однієї дисципліни. 

Європейський контекст Шевченкової прози, Пантелеймон Куліш як діяч державницького масштабу, знаменитий режисер Олександр Довженко, натхненний театром корифеїв та модерною драмою Микола Куліш, імпресіоніст Коцюбинський і поет світового калібру Василь Стус… – а також, звісно, поговоримо про читача, за яким не встигає традиційна, програмна пропозиція текстів і способів їхньої подачі. Окремою лекцією винесене жіноче питання як фінансове – у відповідь на те, чому так мало письменниць у літературному каноні і чи справді це підстава для відсутності тем до обговорення.

Партнер проекту: Інститут післядипломної педагогічної освіти Київського університету імені Бориса Грінченка.

Дата проведення курсу: 25 – 29 березня 2019 року. Лекції триватимуть з 16 до 19 години. 

Курс безкоштовний (за реєстрацією) і адресований насамперед вчителям літератури, але буде корисним також викладачам інших предметів. Просимо зареєструватися за посиланням: https://goo.gl/forms/LXdfHFZHCfmpnYK43

Після завершення реєстрації ми розглянемо усі заявки і сформуємо групу слухачів. Підтвердження участі у курсі та детальну програму Ви отримаєте на електронну адресу не пізніше 22 березня 2019 року.

Якщо ви не вчитель, але хочете прослухати лекцію, радимо дочекатися відеозаписів, які будуть оприлюднені на youtube-каналі Мистецького арсеналу. Для своєчасного отримання новин радимо підписатися на фейсбук-сторінку Літературної лабораторії.

За довідками звертайтесь за телефонами з 10:00 до 18:00: (044) 288 52 25, +38 063 36 80 485 (Тетяна Коробка, координаторка проектів Літературної лабораторії Мистецького арсеналу). 

Після завершення курсу слухачі отримують сертифікат. Необхідною умовою для отримання сертифікату є відвідання усіх лекцій курсу. За потреби можна отримати довідку з переліком відвіданих лекцій. 

Також за індивідуальним запитом даємо офіційний лист до дирекції школи з проханням відрядити співробітника для проходження лекційного курсу з метою підвищення кваліфікації.

Коментарі Вимкнено до Література на межі дисциплін

Лекції для перекладачів

Лис 28 2018 Published by under

Лекції для перекладачів орієнтовані насамперед на тих слухачів, які мають досвід художнього перекладу. Вони висвітлюють багато аспектів роботи перекладача – від правових до фахових та іміджевих. На що потрібно звертати увагу, коли підписуєте договір з видавництвом? Як уникати помилок і співпрацювати з редактором? Чому теорія перекладу є важливою для практичної роботи? Як ставати видимим і знаходити нові можливості? На ці та інші запитання дають відповіді фахівці з перекладу, редагування та права. 

Авторське право: що треба знати, підписуючи угоду про переклад.
Як перекладачу укласти договір з видавництвом так, аби попередити всі можливі ризики і зробити його максимально вигідним для обох сторін? Що робити у випадках, коли права було порушено? Коли перекладачам краще погоджуватися на гонорар, а коли – на роялті? Про це, а також кейси успішного відстоювання прав перекладачами у Польщі розповідає юрист, фахівець у галузі авторського права Богдана Неборак

Редагування перекладів: співтворчість чи невдячна праця?
Олена Любенко, яка має досвід роботи як перекладачем, так і редактором, розказує про аспекти співпраці перекладача з видавництвом та редактором. Як уникнути помилок і цим зменшити кількість редакторських правок? Які з них є найбільш поширеними? Як відбувається процес редагування в різних сферах? Про це та багато іншого – у другій лекції для перекладачів. 

Володіти мовою vs перекладати. Базові концепти теорії перекладу.
Чому теорія перекладу є необхідною і для тих, хто досконало володіє іноземною мовою? Як перекладач може обґрунтовувати свій вибір лексики в процесі роботи? Коли адаптація тексту є потрібною, а коли може бути зайвою? Про погляди різних теоретиків, базові концепти теорії та як бути з важкоперекладністю твору розповідає перекладач, доцент кафедри польської філології Львівського національного університету імені Івана Франка Остап Сливинський

Робота над власним іміджем. Як ставати видимими?
Лекція про те, як за допомогою нових медіа можна сформувати свій імідж як перекладача. Для чого фахівцеві з перекладу ставати публічним та які інструменти для цього можна використовувати? Як спеціалізація перекладача впливає на вибір способу самопрезентації? Про роботу над власним іміджем і представлення себе як фахівця розказує журналістка, перекладачка та літературознавиця  Ірина Славінська.

Художній переклад: чи може тінь мати голос?
Що таке переклад? Процес, стан, ремесло? Яка роль жінки-перекладачки у процесі трансляції художнього твору з однієї мови на іншу – і чи має чоловік додаткові преференції на цьому полі за правом належності до «першої статі»? Як розуміти переклад крізь призму філософії розказує перекладачка з німецької мови Неля Ваховська.

Вкрадено в перекладі: як запозичення змінюють картину літератури
Як можна вкрасти чи запозичити, якщо ти не автор, а перекладач? Є різні типи таких зловживань – та інструменти їхнього виявлення. До речі, навіть українських класиків ловили на плагіаті. Про плагіат як явище, яке торкається і сфери перекладацтва розказує перекладачка з англійської та іспанської мов Анна Вовченко.

Вибіркові спорідненості: про переклад та психоаналіз
Чи може акт перекладу бути також психоаналітичним актом? Чи потребує переклад пристрасті? Яка роль редактора як третьої інстанції – і хто/що виконує цю функцію у психоаналізі? Про спільне між перекладом та психоаналізом розмірковує літературознавець, есеїст, публіцист та перекладач з німецької мови Юрко Прохасько.  

 

Коментарі Вимкнено до Лекції для перекладачів

Курс лекцій зі світової літератури «Національні поети»

Жов 23 2018 Published by under

«Національні поети» – курс зі світової літератури для вчителів середньої школи від Літературної лабораторії та Відділу освітніх програм Мистецького арсеналу. Викладачі вищої школи та науковці продовжують ділитися знаннями і досвідом з педагогами, а завдяки відеозаписам подій унікальні авторські лекції стають доступними для усіх зацікавлених. 

Від розмови про Данте – через Ґете, Байрона, Бернса, Пушкіна, Шевченка, Бодлера, Вітмена, Дікінсон – і аж до підсумкової лекції про Шекспіра, тут йдеться про поетів, чия творчість займає вагоме місце у каноні світової літератури. Кожен із них є культурним героєм свого часу, а також – національним символом.

Як митець стає об’єктом масової культури? Як читати, розуміти та інтерпретувати поезію? Що таке мандрівний сюжет та вічний образ? Зрештою, що означає сам термін «національний поет», як формується ідеологія націоналізму і який зв’язок понять нації, етносу, патріотизму й демократії із літературою – та як говорити про це зрозуміло? Має курс шкільної класики насамперед виховувати людські чесноти, розуміння прав і свобод, а чи навчати насолоджуватися мистецтвом? Лектори зачіпають ці питання також, а також розмірковують про те, як розповісти про найкращі твори світової літератури і їхніх авторів популярно й захопливо. 

Партнер проекту Інститут післядипломної педагогічної освіти Київського університету імені Бориса Грінченка.

Коментарі Вимкнено до Курс лекцій зі світової літератури «Національні поети»

Літня школа для фахівців видавничого сектору BOOKING THE FUTURE

Лип 03 2018 Published by under

З 9 по 13 липня 2018 року у Літературній Лабораторії Мистецького арсеналу відбуватиметься Літня школа для фахівців видавничого сектору BOOKING THE FUTURE. 

До участі запрошувались видавці та арт-директори видавництв, менеджери з продажу та PR-менеджери, директори та старші менеджери книгарень з щонайменше двома роками досвіду роботи у видавничому секторі. Заявки на участь приймались до 18 червня 2018 року. Учасники, які пройшли відбір до Літньої школи

Фокус програми – “Новий книжковий маркетинг”. Протягом п’яти робочих днів в інтерактивній формі будуть розглянуті наступні теми: маркетинг та дистрибуція; роль літературних агентів та способи просування авторів на міжнародному ринку; імідж видавництва та автора; книжковий дизайн як аспект маркетингу.

Кожен день школи складатиметься із презентацій, розгляду кейсів, практичних вправ, моделювання власних проектів, групових обговорень та Q&A за участі провідних європейських експертів.

Спікери – досвідчені видавці, літературні агенти, маркетологи з Австрії, Великобританії, Греції, Італії, Німеччини, Польщі, Франції, Чехії.

Лектори Літньої школи BOOKING THE FUTURE

Евангеліа Авлоніті народилася у Корфу в Греції. Вивчала історію мистецтв, археологію та літературний переклад в Інституті мистецтв Курто, Кінгс-коледжі у Лондоні, Американському коледжі у Греції та Університетському коледжі Лондона. Свою кар’єру вона розпочала у Сотбі в Лондоні, а потім протягом п’яти років працювала редактором видавництв за напрямком навчання англійської як іноземної мови. У 2009 році вона створила літературну агенцію «Ersilia Literary Agency», що представляє грецьких авторів у Греції та всьому світі, а іноземних агентів та видавців – у Греції. У 2013 Евангеліа стала членом Франкфуртського книжкового товариства, а у 2015 – Товариства Зефа Бірґера.
Елоді Пажо з раннього дитинства мріяла продавати книжки. Так і сталося, їй пощастило попрацювати в книгарнях, хоча і недовго, але у таких, що відрізнялися від інших, мали високу репутацію: «Vent d’Ouest» («Західний вітер») у Нанті, «La Machine à Lire» («Читальна машина») у Бордо. Потім вона стала представницею видавництва «Actes Sud», а згодом і відповідальним співробітником: у видавництві «Liana Levi» з 2004 року вона опікується комерційними справами. До її компетенції належать питання розповсюдження та дистрибуції, керування стоками та продажами, контакти з книгарнями, організація комерційних зустрічей та проектів, участь видавництва у салонах та фестивалях, управління Інтернет-сайтом та сторінками видавництва у соціальних мережах.
Емануеле Джіаммарко — італійський редактор англо- і франкомовних книжок, перекладач («Drinking Coffee Elsewhere» Зізі Пакера) та редактор італійської художньої літератури. Закінчив філософський факультет римського університету Ла Сапієнца в 2013 році. У 2015 році отримав ступінь магістра з видавничої справи, пройшовши стажування в il Saggiatore, історичному міланському видавництві. Того самого року разом із Стефано Фріані заснував Racconti edizioni, перше італійське видавництво, що спеціалізується тільки на оповіданнях. Перша італійська книга з його редакторського доробку, «Dal tuo terrazzo si vede casa mia» Елвіса Малая, потрапила до довгого списку престижної премії Стрега.
Каріна Ельм – менеджерка відносин із клієнтами та громадськістю в NetGalley Germany, глобальній платформі цифрової дистрибуції, яку використовують видавці та професійні читачі (продавці книжок, книжкові блогери та літературні критики, бібліотекарі тощо) по всьому світу. Раніше вона працювала в Ullstein Publishers у команді, що займалася цифровими публікаціями видавництва під брендами Midnight і Forever, а також менеджеркою онлайн-маркетингу в агенції Clear Canvas у Берліні. Каріна Ельм – ініціаторка та рушійна сила German Book Blog Award, призу за найкращий блог про німецькі книжки, який було вперше вручено у 2017 році. Наразі Каріна викладає курс про онлайн-спільноти читачів у Вільному університеті Берліна.
Мартін Вопенька  – чеський письменник, видавець, мандрівник та журналіст єврейського походження. Він є автором 20 книг, 8 романів для дорослих та трьох художніх романів для молоді, деякі з яких були опубліковані за кордоном. Теми, які він досліджує у своїх книгах, виходять за межі типових питань чеської літератури, серед них є багато філософських та психологічних. Він пише полемічні статті для національної щоденної газети MF Dnes. У 1997 та 2012 роках він був гостем Фестивалю письменників у Празі. Вопенька є членом чеського ПЕН-клубу та головою Асоціації чеських видавців та продавців книг (з 2013). Живе у Празі.
Стів Бом – директор досліджень у компанії Nielsen Book Research UK. З 1997 року Стів проводив опитування «Книжки і споживачі», а також цілу низку інших якісних і кількісних дослідницьких проектів, пов’язаних із книжковим ринком і звичками суспільства у читанні та придбанні книжок. Стів є членом Спілки ринкових досліджень (MRS). До компанії Nielsen Стів Бом прийшов, коли вона придбала продукти для бізнес-аналітики та інші комерційні рішення в компанії Bowker у 2013 році. До того Стів працював у Market Research (BML) з 1994 року, ставши менеджером досліджень у 1996 році і директором досліджень – у 2001-му. Стів Бом пояснить, як компанія Nielsen збирає та аналізує дані щодо продажів і відомості про споживачів для прийняття поінформованих рішень у різних аспектах видавничої справи та книжкових продажів.

Том Мразаускас працює дизайнером книжок з 2008 р. З 2016 р. він також публікує фотокниги під власним брендом “Brave Books” – https://bravebooks.berlin. Його роботи здобули декілька нагород на міжнародних конкурсах книжкового дизайну. Він створював дизайн книжок для німецьких видавців (Matthes & Seitz Berlin, Verlag Hermann Schmidt Mainz та інші), а також видавців із Латвії, Литви, Великої Британії, Франції тощо. Двічі Stiftung Buchkkunst запрошував його до журі конкурсу «Найгарніші книги з усього світу» (“Schönste Bücher aus aller Welt”). Весь його досвід книжкового дизайну та видавничої справи мав знайти втілення, тож з червня 2017 року він проводить міжнародну конференцію з книжкового дизайну та видавничої справи в Ризі для дизайнерів, видавців, ілюстраторів, друкарень, власників книжкових магазинів, дизайнерів шрифтів, програмістів та всього світу паблішингу.

Марчін Скрабка – юрист, інноватор, незалежний бізнес-аналітик і консультант, власник goodbooks.pl. Багато років працює видавцем у Wolters Kluwer Poland та Young Digital Planet (Sanoma Learning), де він створював онлайнові та мобільні рішення. Активний учасник EURead (Stiftung Lesen). Автор і менеджер проектів у декількох десятках інноваційних онлайнових проектів, присвячених видавничій справі, освіті, телекомунікаціям і банківському сектору. Створив декілька стартапів на зразок prawosocjalne.pl – інноваційна онлайнова правова інформаційна система з юридичними відомостями для соціальних працівників, або ж czekieklimaty.pl – найбільший онлайн-магазин літератури, фільмів і музики з Чехії на польському ринку. Разом із Фундацією Кукатко kukatko.pl він створив Академію ефективних продавців книжок для обміну ноу-хау в таких продажах.

Програма організована мережею EUNIC в Украіні в рамках Сulture Bridges спільно з Літературною лабораторією Мистецького арсеналу.

Коментарі Вимкнено до Літня школа для фахівців видавничого сектору BOOKING THE FUTURE

Конкурс радіоп’єси «Радіодрама UA/UK»

Кві 25 2018 Published by under

Про проект «Радіодрама UA/UK»
«Радіодрама UA/UK» — це професійна програма подій, розроблених Мистецьким арсеналом, Британською Радою та Українським радіо, покликаних сприяти розвитку жанру радіодрами в Україні.
Перші радіодрами в Україні датовані 1930-ми роками, коли радіомовлення поряд із літературою було потужним інструментом пропаганди. У Радянському Союзі радіопостановки називалися «театр перед мікрофоном» і відбувалися спершу у прямому ефірі, а згодом йшли у записі. Проте зараз у жанрі радіодрами, який вважається нетрендовим, майже не працюють молоді українські письменники, а нові роботи створюються без урахування світових тенденцій. Наразі в Україні найчастіше роблять інсценізації за мотивами художньої прози.

Програма проекту «Радіодрама UA/UK» включає в себе конкурс оригінальних радіоп’єс та можливості для удосконалення професійних компетенцій українських драматургів, продюсерів та постановників радіоп’єс. Освітній та конкурсний компоненти проекту «Радіодрама UA/UK» дали поштовх до осучаснення спадку «театру перед мікрофоном» ХХ сторіччя та заклали фундамент для створення в Україні радіовистав нової якості.

Про конкурс «Радіодрама UA/UK»
23 квітня 2018 року було оголошено спільний британсько-український конкурс радіоп’єси «Радіодрама UA/UK». Організатори конкурсу, Мистецький арсенал, Британська Рада та Українське радіо, запропонували письменникам спробувати  свої сили у жанрі радіодрами. Прийом конкурсних робіт тривав з 25 квітня до 30 червня 2018 року включно. Перед подачею своїх робіт, учасникам пропонували познайомитись із порадами з написання радіоп’єс від BBC World Drama.
Для участі у конкурсі необхідно було заповнити онлайн-форму та додати до неї текст і синопсис п’єси. За умовами конкурсу радіоп’єса мала бути написана українською мовою обсягом до 20 тисяч знаків із пробілами. Конкурс передбачав постановку й прем’єру п’єси-переможниці в ефірі Українського радіо, а також грошову винагороду у розмірі 25, 000 грн для автора/ки найкращої радіоп’єси. Детальні правила участі у конкурсі можна переглянути за посиланням.

Розклад конкурсу: 
25 квітня – 30 червня 2018 року – Прийом радіоп’єс
3 вересня – Оголошення 10 фіналістів конкурсу
24 – 27 вересня – Тренінг зі сценарної майстерності від британської авторки радіоп’єс Франсес Бірнз
13 листопада – Оголошення переможця/переможниці
27 – 29 листопада – Майстерня зі створення радіовистав від британського радіорежисера Мета Томпсона
24 січня 2019 року – Прем’єра п’єси переможця/переможниці в ефірі Українського радіо

Ми отримали 192 заявки з усіх областей України. Найбільше заявок надіслали з Києва, Львівської й Київської областей. З них – 143 заявки відповідають критеріям, заявленим в умовах конкурсу. 42% авторів – чоловіки, 58% – жінки. 88% заявників/ць – жителі міст, 12% – сіл.

Журі конкурсу
Конкурсні заявки оцінювало журі, до якого увійшли представники Мистецького арсеналу, Українського Радіо, літературні та театральні експерти:

– Ганна Веселовська, театрознавиця
– Наталя Ворожбит, драматургиня та сценаристка
– Нелля Даниленко,  продюсерка радіо «Культура»
– Богдан Жолдак, письменник
– Ярослава Кравченко,  театральна продюсерка 
– Оксана Щур, кураторка Літературної лабораторії Мистецького арсеналу
– Франсес Бірнз, британська авторка радіоп’єс

3-го вересня 2018 було оголошено список фіналістів конкурсу. За результатами оцінювання журі у фінал потрапили 10 робіт авторів:

– Юлія Ємець-Доброносова, Київ, «Три хвилини слави»
– Дмитро Терновий, Харків, «Палата N7»
– Олександр Бабуров, Суми, «Кіотик»
– Віталій Перетятько, Миколаїв, «Відро в мішку»
– Артур Закордонець, с. Осламів (Хмельницька обл.), «Четвертий варіант»
– Сергій Колінько, Полтава, «Двоє»
– Олександр Вітолін, Київ, «Ворог поміж нас»
– Ірина Борисюк, Київ, «Голос»
– Оксана Маслова, Одеса, «Голоси в голові»
– Яна Коструліна, м. Таврійськ (Херсонська обл.), «Сьома хвилина»

Твори здебільшого висвітлюють тематику, актуальну для сучасного суспільства й країни: це і війна на сході України, і кризове становище суспільства, але також й особиста криза.

Освітня частина конкурсу
Освітня частина конкурсу «Радіодрама UA/UK» розпочалась з тренінгу зі сценарної майстерності для 10 фіналістів конкурсу  від британської авторки радіоп’єс для BBC Radio 3 і Radio 4 Франсес Бірнз. Майстерня Франсес Бірнз тривала 24-27 вересня 2018 року у Мистецькому арсеналі. Протягом чотирьох днів учасники майстерні працювали над своїми рукописами під її менторством та дізнавалися професійні секрети й нюанси роботи у цьому жанрі. Франсес Бірнз розпочала кар’єру практиканткою у виробничому відділі BBC Radio у 1988 році. З 2005 року вона пише художні та мемуарні радіоспектаклі для Radio 3 та Radio 4. Франсес адаптувала до драматичного жанру ковбойські фільми та класичні романи, і навіть ставила на радіо балет.

27-29 листопада у Будинку звукозапису відбулась майстерня зі створення радіовистав від радіорежисера Метта Томпсона.  Метт Томпсон – радіорежисер та продюсер із британської продакшн-компанії Rockethouse  з величезним досвідом. Він працював з акторами на вулиці, на природі та у висококласних студіях. Його мета – створити реалістичний всесвіт за допомогою акторської гри та звукових маніпуляцій. Під час майстерні Метт Томпсон розповів про особливості постановки радіоп’єс, роботи з акторами, вибору звукових ефектів, музичного супроводу, а також промотування творів серед радіослухачів. На учасників також чекали практичні вправи та робота з реальними акторами, задіяними у постановці п’єси-переможця.

Переможець конкурсу
13 листопада було оголошено переможницю конкурсу. Нею стала літературознавиця, журналістка, викладачка та письменниця Ірина Борисюк з п’єсою «Голос». Ірина Борисюк — кандидатка філологічних наук, доцентка кафедри літературознавства Національного університету «Києво-Могилянська академія», завідувачка відділу публіцистики журналу «Однокласник». Авторка понад 50ти літературознавчих публікацій, посібника для студентів філологічних спеціальностей, кількох десятків оповідань для підлітків. П’єса «Голос» – це футуристична історія, що розкриває любовний трикутник між жінкою, штучним інтелектом та його творцем.

«Я подумала – якщо це радіоп’єса, значить, одним із моїх персонажів точно має бути безтілесний голос. Відповідно, персонаж підказував логіку розвитку сюжету – це мали бути або містичні перипетії, або події, пов’язані з високими технологіями. Перемогли високі технології, бо я саме подивилася серіал «Чорне дзеркало», який мене і надихнув. Так виник перший персонаж – штучний інтелект із чоловічим голосом. Потім я подумала, що непогано було б, якби твориво і творець не просто зустрілись у площині реального часу, а й взаємодіяли між собою. Тоді я згадала «Фауста» Гете, й так з’явились ім’я у безтілесного голосу, творець штучного інтелекту і жіночий персонаж. Двоє чоловічих персонажів плюс один жіночий дорівнювали любовному трикутнику. Це вже був готовий сюжет про те, що мозок – наша найбільш ерогенна зона», – розповіла про п’єсу Ірина Борисюк.

Українське радіо також відзначило п’єси Яни Коструліної «Сьома хвилина» та Юлії Ємець-Доброносової «Три хвилини слави». Авторкам буде запропоновано надати права на постановку радіовистав, які також прозвучать в ефірі Українського радіо.
Прем’єра радіоп’єси «Голос» відбулась 24 січня 2019 року о 21:00 в ефірі UA:Радіо Культура. У постановці радіодрами взяли участь Римма Зюбіна, Андрій Середа та Ольга Горбач.
Послухати радіодраму «Голос» можна за посиланням.


Національний культурно-мистецький та музейний комплекс (НКММК) «Мистецький арсенал» є флагманською українською інституцією культури, яка покликана сприяти модернізації українського суспільства та інтеграції України до світового контексту, спираючись на ціннісний потенціал культури. Синтез та розвиток сучасного мистецтва, нової музики, театру, літератури та музейної справи відбувається через виставкові проекти та діяльність напрямів-лабораторій. Таким чином, різні мистецтва розвиваються і збагачують одне одного, а художні й професійні спільноти знаходять точки перетину і взаємного підсилення. Також Мистецький арсенал виступає платформою взаємодії зі світовою культурною спільнотою через спільні культурні проекти.

Британська Рада — міжнародна організація Сполученого Королівства, мета якої полягає у поглибленні культурних зв’язків та освітніх можливостей. Британська Рада сприяє дружному діалогу та кращому порозумінню між людьми у Великій Британії та в інших країнах. Британська Рада працює в більш ніж 100 країнах світу у сферах мистецтва та культури, англійської мови, освіти та громадянського суспільства.  З 1934 року Британська Рада є благодійною організацією, діяльність якої регулюється Королівською хартією і державними органами Великої Британії. В Україні Британська Рада працює з 1992 року і має представництво у Києві. Британська Рада в Україні має на меті зміцнювати зв’язки між Україною та Сполученим Королівством у сферах мистецтва, вивчення англійської мови, розбудови вищої освіти та суспільства.

«Українське радіо» — радіоплатформа суспільного мовника України Національної суспільної телерадіокомпанії. Радіо мовить з 1924 року і є одним із найстаріших радіомовників світу. «Українське радіо» мовить на трьох каналах: Першому — розмовному новинному суспільно-політичному, Другому — молодіжному музично-розмовному радіо «Промінь», Третьому — мистецько-просвітницькому радіо «Культура» та має редакції програм англійською, німецькою, румунською та російською мовами. Радіо «Культура» — єдина радіостанція України, яка працює у жанрі радіодрами. Щороку в ефір виходять 215 випусків радіотеатру («Театр перед мікрофоном», радіопостановки, радіотрансляції театральних вистав).

Rockethouse —  британська продакшн-компанія, що заснована у 1998 році. Слаган компанії – «Несподіване і красиве радіо». Rockethouse постачає вишуканий контент для ВВС, спеціалізуючись на унікальних документальних творах та драмах для радіо UK National та BBC World Service. Rockethouse також співпрацює з Amazon audible для якого компанія створює звук для довготривалих аудіодрам («Книга Джунглів» та «Різдвяна пісня») та комп’ютерних ігор.

 

 

Коментарі Вимкнено до Конкурс радіоп’єси «Радіодрама UA/UK»

Академічний погляд: акценти шкільної програми

Кві 01 2018 Published by under

Другий лекційний курс з української літератури для вчителів «Академічний погляд: акценти шкільної програми» висвітлює нові теми і твори – від козацьких літописів і до нових видань сучасних письменників. Програма курсу торкається як інтерпретації текстів, що стали частиною шкільної програми, так і виходить за її межі, розкриваючи ширший контекст, біографії та цікаві деталі, які можуть доповнити і урізноманітнити шкільні уроки з літератури. Цього разу мова йде про барокову історико-мемуарну прозу, «Енеїду» Івана Котляревського, Тараса Шевченка, Марка Вовчка, «Майстра корабля» Юрія Яновського, Валер’яна Підмогильного, Нью-Йоркську групу, Володимира Винниченка, Павла Тичину, Володимира Свідзінського та сучасних авторів.  

Лекторами курсу є університетські викладачі, відомі літературознавці та дослідники української літератури. Кожна лекція є авторською і передбачає активну взаємодію з аудиторією освітян.

Всі лекції курсу можна переглянути у мережі у відкритому доступі.

Коментарі Вимкнено до Академічний погляд: акценти шкільної програми

Світова література від Бодлера до Боба Ділана

Бер 07 2018 Published by under

Лекційний проект для вчителів зарубіжної літератури «Ми в контексті» логічно продовжує тенденцію, розпочату курсом  про українських класиків від Сковороди до Стуса «Осмислені і переосмислені». Ми запропонували фаховим літературознавцям не обмежуватися університетською аудиторією – а поділитися знанням з вчителями (і серед охочих виявилися не лише зарубіжники, але й україністи та вчителі історії!).

Це виклад у популярній формі аспектів, за висвітленням яких не завжди встигають підручники. Лекції зі світової літератури охоплюють канон від «проклятих поетів» до нобелівських лауреатів кількох останніх років. Крім того, проведено паралелі стосовно творчості зарубіжних та українських авторів (як-от Бодлер та Рильський; Микола Куліш і Брехт). Окремим пунктом стала лекція про традицію українського перекладу – і також розповідь про те, які фактори впливають на потрапляння того чи іншого твору до «золотого списку» найкращих книжок, а також до шкільної програми.
Кожна із десяти лекцій є авторською розробкою; вона щоразу унікальна, адже лектор співпрацює з аудиторією, реагує на неї і, відповідно, не обмежується підготовленим текстом, а продовжує свій монолог відповідно до реакції слухачів, рівня їхньої підготовки, запитань та відповідей протягом викладу матеріалу.

Відеозаписи лекцій розміщені у відкритому доступі – а отже, доступні фаховій аудиторії та усім охочим дізнатися нове незалежно від географії та часу доби.

Коментарі Вимкнено до Світова література від Бодлера до Боба Ділана

Історія рецепції ключових постатей української літератури

Бер 06 2018 Published by under

Окремий напрям роботи Літературної лабораторії Мистецького арсеналу – співпраця з вчителями середньої школи. Однією з цілей є ознайомлення педагогів із найновішими тенденціями підходів до вивчення й інтерпретації текстів та біографій письменників. Тож і напрям цей ми назвали «Розуміти літературу».
Одним із перших результатів нашої роботи став лекційний проект «Осмислені і переосмислені». Ми запропонували фаховим літературознавцям не обмежуватися університетською аудиторією – а поділитися знанням з вчителями української літератури. Такий формат передбачає розповіді про маловідомі факти з життя класиків, нові прочитання відомих творів шкільної програми, а також виклад основних тез ключових наукових монографій, необхідних для розуміння постаті кожного із письменників. Це виклад у популярній формі аспектів, за висвітленням яких не завжди встигають підручники.
Кожна із десяти лекцій, які охоплюють шкільний канон літератури від Сковороди до Стуса, є авторською розробкою; вона щоразу унікальна, адже лектор співпрацює з аудиторією, реагує на неї і, відповідно, не обмежується підготовленим текстом, а продовжує свій монолог відповідно до реакції слухачів, рівня їхньої підготовки, запитань та відповідей протягом викладу матеріалу.

Відеозаписи лекцій розміщені у відкритому доступі – а отже, доступні фаховій аудиторії та усім охочим дізнатися нове незалежно від географії та часу доби.

Коментарі Вимкнено до Історія рецепції ключових постатей української літератури

Next »