ФокстротиЛабораторії

Фокстроти

«Фокстроти» — експериментальний side-project Літературної Лабораторії Мистецького арсеналу, створений в межах проєкту про український футуризм ФУТУРОМАРЕННЯ. Кураторка проєкту — Оксана Щур.

Проєкт має дві складовіальбом «Фокстроти» та сценічне втілення музично-поетичного перформансу «Фокстроти».
Альбом «Фокстроти» складається із 11 треків та анімації, які опубліковано на Youtube-каналі Мистецького арсеналу.
Тут використано тексти та фонограми записів Миколи Бажана, Михайля Семенка, Гео Шкурупія, Павла Тичини, Олекси Влизька, Філіппо Томмазо Марінетті, Володимира Сосюри, Раїси Троянкер, Наталі Ужвій, Леоніда Первомайського, Сергія Жадана та ін. 
Прем’єра альбому відбулася 28 жовтня 2021 року у Мистецькому арсеналі під час музично-поетичного перформансу «Фокстроти» (виконавці – Юрій Гуржи, Сергій Жадан, Любов Якимчук). 

Фото: Олександр Попенко © ДП НКММК Мистецький арсенал

Учасники проєкту:
композитор та музичний продюсер: Юрій Гуржи
сценарій: Сергій Жадан, Юрій Гуржи
кураторка та продюсерка проєкту: Оксана Щур

Юрій Гуржи — клавішні, гітари, баси, біти, аранжування, вокал
Сергій Жадан — вокал

Євген Манко (La Horsa Bianca) — саксофони (треки «Бажан. Інтро», «Сосюра. Даб шансон»)
Любов Якимчук — вокал (треки «Семенко. Хелло», «Троянкер. Тайгер Ліліес», «Бажан. Невер (еґейн!)»)
Григорій Семенчук — вокал (трек «Бажан. Невер (еґейн!)»)
Дитячий хор ім. М. Семенка (треки «Бажан. Інтро», «Бажан. Діснейленд», «Тичина. Кларнети», «Влизько. Вогню»)
керівниця — Галина Печеніжська): 
Поліна Печеніжська
Софія Пидько 
Ангеліна Стадник 
Марія Фоміна 
Елізавета Кисельова

Діана Марцинковська — вокал (треки «Сосюра. Даб шансон», «Троянкер. Тайгер Ліліес»)
Марічка Літинська — вокал (трек «Троянкер. Тайгер Ліліес»)

Terra Studio — запис вокалу
Шпиталь Рекордз — зведення, мастерінг
Гриця Ерде — колажі
Євгеній Арлов (Photinus studio) — анімація

© ДП «НКММК «Мистецький арсенал»

Про що цей проєкт?

Сергій Жадан, учасник проєкту:
«Ми іноді дивовижно не помічаємо, наскільки поезія, яку прийнято називати класичною, хрестоматійною, насправді є сучасною й живою. У нас були великі поети, вони писали пластичні й музичні тексти, які хочеться співати й декламувати. Чим ми, власне, й займаємось».

Юрій Гуржи, учасник проєкту:
«Як би мала звучати українська популярна музика, якби до створення її долучилися поети, що жили 100 років тому? Чи надихнули б Тичину сучасні дискотечні груви? Що було б, якби Серж Генсбур народився не в Парижі, а в Харкові, де колись жив його батько, і якби він записував еротик-поп на вірші Раїси Троянкер? А як би звучав реггей Лі Скретч Перрі на текст Володимира Сосюри?
Наші «Фокстроти» — спроба відповісти на всі ці питання».

Оксана Щур, кураторка проєкту:
«Якщо раніше зі старих поетів сміялися (Я єсть народ, якого правди сила, Цю жінку я любив, вона просила), то тепер їхні найкращі вірші стають острівцями ностальгії в океані іронії. “Пробитися в радіоефір смерті” можна, влаштувавши дискотеку з ними разом. «Фокстроти» — це диско для широкого кола небайдужих, для нас із вами, для студентів, діячів культури, вчителів та школярів».

Більше про кожен трек альбому «Фокстроти»:

1
Бажан. Інтро
Поскрипують сходи в письменницькому Будинку «Слово» (Харків, Україна, побудований у 1930-му як житло для професійних літераторів; більшість перших мешканців згодом репресовано). В ефірі — Микола Бажан (1904–1983), один з найяскравіших поетів українського ХХ століття. Запис його голосу звучить тут першим: Мелодії космічної ери. А далі включається Сергій Жадан (1974), який з Харкова 2020-х читає вірш Бажана про чуттєвий танець Фокстрот. 

2
Бажан. Діснейленд
Засновник футуризму італієць Марінетті (1876–1944) працює хьюмен бітбоксом, співає Сергій Жадан, рок-зірка сучасної української поезії. Текст — Нік Бажан, футурист харківських 1920-х: «Крутися, світ, крутися, цирк, крутися, карусель! І гостроверхий фейєрверк злітає над усе…»

3
Тичина. Кларнети
«І стежив я, і я веснів: Акордились планети. Навік я взнав, що Ти не Гнів, — Лиш Сонячні Кларнети». Це про потоки кольорового світла, що ллються крізь церковні вітражі.
Вірш поета-імпресіоніста Павла Тичини (1891–1967), відомий кожному школяреві, раптом перетворився на запальний танцювальний електро-поп. 
У ролі Павла Тичини — український актор Олександр Гай (1914–2000). У ролі друкарської машинки — друкарська машинка з Харківського літературного музею.   

4
Влизько. Вогню
«Вогню, вогню! — Надлюдської любові! Хай кров кипить у грудях молодих! Беру тебе, о, світе мій терновий, В обійми сонячні!» Олекса Влизько (1908–1934) втратив слух у 13 років; у 19 — видав першу збірку; у 26 — отримав смертний вирок від радянської влади. Його короткий літературний шлях повний пошуків: класицизм, футуризм, поезія агітки. У творчості він був активним, іронічним та повним цілісного піднесеного пафосу.
На початку ми чуємо голос Леоніда Первомайського (1908–1973), єврейського поета і фронтового кореспондента радіомовлення; зв’язок між ними неочевидний, крім того, що ненадовго ці ровесники перетиналися в одному часі і просторі.

5
Гаряїв. Данс макабр
Останній поет-футурист Харкова Володимир Гаряїв (1914–1997) встиг передати естафету й спогади юним поетам 1990-х, серед яких був і Сергій Жадан. Його присутність в цьому альбомі перекидає місток від Розстріляного Відродження до наших часів.

6
Шкурупій. Барабани
Чуєте звук набору дискового телефонного апарату? «Король футуропрерій», панфутурист Ґео Шкурупій (1903–1937) відповідає на дзвінок любовною лірикою: «Коли очі твої підо мною, перса і тіло твоє… Б’є барабан печалі, серце моє світове… Навіть тепер, так близько, ти не можеш збагнуть барабанщика, коли зорі накреслюють риску, знаходять в етері смерть».

7
Семенко. Хелло
«Візьміть, візьміть моє диханнє, Енергію вжийте на новий світ. Тіло моє — для руйнування, Дух — невідомому привіт». Головний футурист української літератури Михайль Семенко (1892–1937) каже співмешканцям з Будинку «Слово»: Привіт. Привіт, каже його дружина Наталя Ужвій (1898–1986). Привіт, каже Володимир Сосюра. Салям, відповідає Нік Бажан. Привіт, озиваються з ХХІ століття Сергій Жадан та Люба Якимчук.

8
Сосюра. Даб шансон
Майстер любовної лірики Володимир Сосюра (1897–1965), автор вірша «Любіть Україну!..» власним голосом співає шансон у ритмі дабу. Далі Сергій Жадан підхоплює його рядки: «Я піду на вулиці, де прудко мчать авто і тане білий дим, де гуляють п’яні проститутки й закликають голосом хрипким».

9
Троянкер. Тайгер ліліес
Поетка з кіл авангардистів Раїса Троянкер (1909–1945) прибула в українську літературу з єврейського містечка-штетла. Кажуть, вона полишила мандрівний цирк, де працювала «укротителькою» тигрів, через роман з Володимиром Сосюрою. Тут вони співають дуетом. 

10
Жадан. Мертві поети
Ця композиція альбому починається з вірша Михайля Семенка про Михайля Семенка, в ритмі заклинання. Далі — ранній вірш Сергія Жадана, співавтора цього альбому: «З усієї літератури й усіх можливостей мови особисто мене завжди цікавили слова, якими звертаються до померлих. Ніби справді можна скласти речення, здатні пробитися в радіоефір смерті».

11
PS. Бажан. Невер (еґейн!)
Пропагандистський вірш Миколи Бажана (1942) досі звучить на Українському Радіо щороку 9 травня. З нагоди проголошеної Путіним денацифікації та демілітаризації України голос радянського поета зазвучав як зброя, спрямована в інший бік. Антипафосу додав репер Гриць Семенчук (Брат), запросивши російських загарбників на пекельний фестиваль недавно померлого Кобзона, виконавця гімну СРСР та Новоросії.

У треках альбому «Фокстроти» є записи голосів українських поетів, які ви також можете почути в програмі «Поезія на Радіо Культура», що є партнером цього проєкту. Також у піснях звучить друкарська машинка та інші речі мешканців будинку «Слово» з фондів Харківського літературного музею. Ми вдячні Радіо Культура та Харківській літературній резиденції «Слово» за співпрацю над проєктом.

Проекти