Курбас: Нові світи
Лесь Курбас — український театральний режисер-новатор, який у 1920-х роках працював у Києві та Харкові й своїми експериментальними виставами змінив уявлення про театр. Він створював на сцені нові світи, які давали можливість глядачам ясно побачити багатошаровість сучасності, переосмислити минуле та уявити майбутнє.
Мистецький арсенал, Музей театрального, музичного та кіномистецтва України та Яра мистецька група (Нью-Йорк) представляють виставку «КУРБАС: НОВІ СВІТИ».
«КУРБАС: НОВІ СВІТИ» — мистецький проект, що досліджує новації режисера. Виставка складається з двох частин. Перша присвячена експериментальній творчості Леся Курбаса й Мистецького об’єднання «Березіль» у Києві 1922—1926 роках. У другій частині йдеться про вистави, створені в Харківському державному театрі «Березіль», де Курбас працював у 1926—1933 роках.
У київській частині виставки увагу зосереджено на трьох виставах, у яких режисер звертається до фундаментальних питань світового театру. У новаторській постановці «Ґаз» Ґеорґа Кайзера (1923) рухи акторів використовуються для відтворення на сцені вибуху на фабриці. У постановці «Джіммі Гіґґінз» (1923) аби представити думки персонажа, режисер поєднує дію на кіноекрані та на сцені. Експерименти Курбаса з кіно належать до найцікавіших ранніх застосувань мультимедіа в світовому театрі. У «Макбеті» Шекспіра (1924) за задумом Курбаса актори перевтілюються в «образ» просто перед глядачами.
У харківській частині виставки йдеться про три вистави «Березоля». У постановці «Народний Малахій» Миколи Куліша (1928) головним елементом стає особлива музичність мови вистави. Мюзикл «Алло на хвилі 477!» показує Харків у контексті тогочасних найновіших європейських трендів. Це перше джаз-ревю в Україні. Третю виставу — комедію Миколи Куліша «Мина Мазайло» (1929) про сучасних харків’ян — Курбас «розміщує» у космічних конструкціях Меллера. Таке режисерське рішення поєднує час – де минуле і майбутнє впливають на сучасність.
Курбас співпрацює з художником-авангардистом Вадимом Меллером. Сценічні конструкції, що створює Меллер, більше нагадують скульптури чи інсталяції, ніж театральні декорації. Ці конструкції формують складний, багатоповерховий простір дії та схожі на полотна кубістів чи супрематистів. На виставці буде відтворено сценографію Вадима Меллера до кількох вистав Леся Курбаса.
1923 року Мистецьке об‘єднання «Березіль» започаткувало Театральний музей для збереження пам’яті про історію українського театру та фіксації розвитку сучасного театру. Коли в 1926 році «Березіль» переїхав до Харкова, Театральний музей в Києві став самостійною установою. Саме колекцію Музею театрального, музичного та кіномистецтва України, яка є найбільшим в Україні зібранням пам’яток про діяльність «Березоля», покладено в основу експозиції «КУРБАС: НОВІ СВІТИ». Це оригінальний макет сценографії, костюм, ескізи, афіші, режисерські рукописи та документальні фотографії. Яра мистецька група створила інсталяції, які оживляють режисерські концепції Леся Курбаса.
Під час виставки вперше буде представлено партитуру джаз-ревю «Алло на хвилі 477!», яка зберігається у музеї Харківського державного академічного українського драматичного театру ім. Т. Г. Шевченка. Це дає можливість відтворити музику до першого українського мюзикла. Відвідувач матиме рідкісну можливість прослухати аудіо-запис першої дії вистави «Народний Малахйя» у виконанні Йосипа Гірняка, який у 1928 р. був головним актором цієї постановки. Запис здійснений у 1960-х роках у Нью-Йорку і зберігається в Українському музеї (Нью-Йорк). Посольство США в Україні надало для виставки рідкісний експонат: журнал «The Little Review» 1926 року, в якому задокументовано участь «Березоля» в Міжнародній театральній виставці в Нью-Йорку.
Джіммі Гіґґінз
Вадим Меллер з макетом вистави Секретар профспілки, 1925
Алло на хвилі 477
Команда
- Куратори проекту:
Вірляна Ткач, театральна режисерка, письменниця, керівниця Яра мистецька група
Тетяна Руденко, головна зберігачка Музею театрального, музичного та кіномистецтва України
Вальдемарт Клюзко, художник, куратор мистецьких проектів.
- Організатори:
ДП «НКММК «Мистецький арсенал»