Найкращий книжковий дизайн 2020 рік

Керівник проєкту Projector, куратор курсу «Visual Communications Professium» та видавець у Telegraf.design.

«Мене захоплює дизайн. Різний. Графічний, діджитальний, дизайн процесів та освіти. Тому дивлюся на світ як дизайнер, що шукає, яку проблему можна було б вирішити, і час від часу роблю це.Обираючи книжки я буду зважати на любов, вкладену в роботу, уяву, що робить її цікавою і незвичною, та майстерність, без якої попередні критерії мають лише половину сили».

Кураторка проєктів сучасного мистецтва у Mystetskyi Arsenal та Мала Галерея Мистецького Арсеналу, упорядниця каталогів виставкових проєктів. Виставковою діяльністю займається з 1998 року.

 «У 2019 році я вперше була у складі журі конкурсу. Можу стверджувати, що критерії, за якими обираються переможці, добре прописані, і найголовніше – з ними легко працювати. Дуже вдалим бачу поєднання базових позицій оцінювання, як-от складових блоків концептуальної частини, технічного виконання, рівня поліграфічного втілення із суто специфічними критеріями-акцентами в кожній із конкурсних категорій. Маю надію, що цьогорічні видання для дітей, подані на конкурс, будуть актуальними та матимуть оригінальні візуальні концепції, і ще, що їх буде значно більше».

Книжковий дизайнер та ілюстратор. Поет. Батько. Автор розсилки «Повільна людина». Як дизайнер співпрацює з чільними українськими видавництвами. Двічі потрапляв до короткого списку конкурсу «Найкращий книжковий дизайн», член журі конкурсу з 2019 року.

“Передусім дивитимусь на цілісність книжки як об’єкта. На те, як форма працює зі змістом. На те, що книжка може розказати людині, яка не знає мови публікації, адже переможці конкурсу отримають широку аудиторію поза Україною.

Тим, хто подається, теж раджу обирати найбільш цілісні проєкти. Тим, хто подає експериментальні та самвидавчі книжки: не вагайтесь!”

Засновник і креативний директор арт-видавництва Redzet LLC. Має понад 25 років досвіду у сфері графічного дизайну та фотографії. 

«Обираючи переможців конкурсу „Найкращий книжковий дизайн 2020“, передусім зважатиму на цілісність концепції видання, відповідність обраній візуальній мові та виконанню, фізичному втіленню книги».

«Оцінюючи книжки, перш за все, звертаєш увагу на органічність поєднання форми і змісту. Ніби всі розуміють це, а зробити таку книжку нелегко. Книжка – це велика відповідальність, де і папір, і друк, і верстка, і шрифти, і обкладинка, і використання візуальних образів, і тактильність, і запах, і пропорції, і вага – не менш важливі, ніж, власне, її тема.

Я очікую нових візуальних книжок. Мені здається, що протягом декількох останніх років відбувається сильне падіння книговидання в цьому секторі. Причин багато. Одна з ключових − вузька аудиторія і її низька купівельна здатність, що не дозволяють розвиватися. Собівартість подібних проєктів висока.

За останні 5 років ми мали злет і падіння книговидання в Україні. Що далі – то більше певен, що деякі напрямки не виживуть без програм підтримки. Книжка стає нішею. Нішею, яка відрізняє тих, хто продовжує жити з книжкою, і тих, кому це не зрозуміло і не потрібно».

«Робота над дизайном книги починається «від голови»: кожне візуальне рішення має базуватися на ґрунтовному дослідженні матеріалу та концептуальній ідеї. Найкраще рішення зазвичай є візуально найпростішим: необхідно відсікати все зайве, доки не буде знайдено мінімально необхідний символ для комунікації».

Мистецтвознавиця, заступниця генерального директора з експозиційно виставкової роботи в Національний художній музей України / National Art Museum of Ukraine, кураторка і лекторка. Працювала художньою редакторкою у видавництві «Наш час».

 «Книжка має створювати відчуття цілісного організму, де все виглядає гармонійно ─ розмір і формат, шрифт, зображення. Шрифт має бути легким в читанні, має бути багато «повітря», тобто достатньо широкі поля й інтервали між рядками. Звичайно, книжковий дизайн насамперед підпорядкований змісту ─ авторському тексту. На мою думку, цей зв’язок з авторським текстом дуже важливий. Він може виявлятися і буквально, і, що цікавіше, ─ на асоціативному рівні, створювати своєрідну «доповнену реальність». Це стосується переважно художньої літератури або нон-фікшн. Що стосується утилітарної літератури, то, як і у випадку дитячої, тут дизайнер виступає на рівних з автором, і від дизайну залежить багато, якщо не все. Звісно ж, креативність дизайну не може виключати з поля зору основну чесноту ─ функціональність.

Від поданих на конкурс книг я очікую розумного балансу між кращими традиціями книжкового оформлення та неординарністю дизайну. Книжковий дизайн сьогодні враховує нові технологічні можливості й матеріали, світовий досвід, і водночас, підпорядкований вирішенню ергономічних завдань. Велику роль також відіграє обкладинка. Мені здається, від неї залежить, чи захочеться входити у світ книжки, чи ні.”