Книжковий Арсенал 2014 року

09 — 13 квітня 2014

8 квітня у Мистецькому Арсеналі відкрився ІV Міжнародний фестиваль «Книжковий Арсенал» — найбільша подія в Україні, що об’єднує літературу і мистецтво. Особливість Книжкового Арсеналу у тому, що він пропагує погляд на книгу не лише як на продукт, але й як на важливу частину ширшого культурного процесу, сучасного стилю життя. Місія фестивалю — популяризувати читання, створити актуальний, міждисциплінарний контекст навколо книги, стимулювати розвиток українського книговидання шляхом міжнародного обміну, підтримати сучасну інтелектуальну і мистецьку книгу, відобразити спорідненість літератури з іншими видами творчості — візуальним мистецтвом, кіно і музикою.

Книжковий Арсенал — це 5-денний насичений марафон подій для різноманітних аудиторій.

Виставка-ярмарок, що є частиною фестивалю, зібрала близько 100 українських видавництв, книжкових проектів та міжнародних партнерів, пропонує широкий вибір художньої, дитячої, non-fiction і мистецької літератури та найкращу атмосферу для інтелектуальних покупок і відкриттів. Щороку ярмарок відвідує близько 40 тисяч читачів.

У рамках фестивалю відбулось понад 200 подій, його відвідали близько 30 відомих письменників, впливових літературних діячів та інтелектуалів із 10 країн.

В українській літературній програмі Книжкового Арсеналу 2014 взяли участь близько 100 письменників, поетів, публіцистів, істориків і філософів. Окрім традиційних презентацій книжок від видавництв та читань, вона мала декілька важливих особливостей. Передусім, Книжковий Арсенал продовжив формат публічних інтерв’ю з відомими письменниками, який набув значної популярності і став «родзинкою» фестивалю у минулі роки (в рамках проекту «Обмін речовин» розмовляли Юрія Андрухович і Тарас Прохасько, Любко Дереш і Юрій Іздрик, Сергій Жадан й Ірена Карпа, Оксана Забужко й Ігор Померанцев, Віктор Неборак й Іван Малкович, Андрій Курков і Юрій Винничук, Олександр Ройтбурд і Борис Херсонський та інші автори). 2014 року на фестивалі відбувалась «програма-в-програмі», але з посиленим медійним аспектом: письменники спілкуватимуться як один з одним, так і з авторитетними журналістами. Відвідувачі Книжкового Арсеналу послухали розмови Сергія Жадана і Юрія Макарова, Тараса Прохаська і Валентини Клименко, Леся Подерв’янського і Юрія Володарського, Лариси Денисенко і Ірен Роздобудько, Ольги Герасим’юк і Наталки Сняданко, Оксани Забужко і Ренати Кіндлерової. Також новими акцентами програми став лекторій про цікавих забутих класиків у співпраці з Центром літературної освіти, допрем’єрні презентації книжок, «МІСТөКИЇВ» — проект у співпраці Книжкового Арсеналу та Книгарні «Є»; серія лекцій, присвячених київському тексту в літературі й міським повсякденним практикам. Крім того, велику частину програми Книжкового Арсеналу було присвячено темі взаємин письменника та держави, політики, ідеології, цензури, громадських протестів, війни, досвіду, пережитого нашим суспільством у останні місяці.

Книжковий Арсенал 2014 невипадково розпочався разом із улюбленою киянами Французькою Весною,адже вперше фестиваль вітав — Почесного Гостя — ФРАНЦІЮ — країну, з якою Україну пов’язує чимало мистецьких та літературних традицій, фігур, історій та ідей. На літературних франкофілів у Залі №1 очікували презентації нових книг, лекції, зустрічі і круглі столи, а також декілька кінопоказів. Французький Інститут та Посольство Франції в Україні запросили 11 гостей, серед яких, зокрема, Давід Фонкінос, який входить у п’ятірку найпопулярніших сучасних французьких письменників, автор роману «Ніжність» (екранізованого з Одрі Тоту у головній ролі); П’єр Ассулін — письменник, оглядач газети Le Monde та автор популярного блогу «Республіка книг», колишній головний редактор журналу Lire, який презентуватиме свій роман «Портрет»; також свій перший роман, перекладений українською — «Індиго» презентував Жерар де Кортанз — кавалер Почесного Легіону, редактор серії Folio Biographies у найбільшому французькому видавництві Gallimard, президент літературної премії імені Моне Фестивалю Європейських літератур у м. Коньяк, якою нагороджуються європейські письменники, перекладені французькою. До 100-річчя видатного французького письменника і філософа Альбера Камю і присвяченої йому виставки плакатів прочитав лекцію Жан-Ів Герен — професор французької літератури Університету «Париж 3 Нова Сорбонна», спеціаліст з театру ХХ сторіччя, директор Вищої Школи французької літератури і компаративістики. Про літературу і кордони дискутували Жорж Ніва, один із найвідоміших славістів у світі, академік Європейської Академії у Лондоні, професор Женевського університету, популярні письменники-мандрівники Сільвен Тессон і Седрік Гра, лауреатка престижної премії Ordre des Arts et Lettres Міністерства культури Франції Міріам Аніссімов, яка також прочитала дві лекції — про свого друга, видатного письменника Ромена Гарі і про Василія Гроссмана. Крім того, відбулися зустрічі з такими французькими письменниками і критиками, як Ерік Нолло, Юго Прадель, Патрісія Рєзніков, Ален Гіймоль. В рамках спеціальної події — Ночі Книжкового Арсеналу 12 квітня відбувся «Неділя за містом. Французький концерт у солом’яних капелюшках», де звучали твори Дебюссі, Равеля, Бізе, Форе та інші у виконанні Анн Баке (спів), Катерін Веіль й Ізабелль Гранде (фортепіано).

Важливими партнерами міжнародної програми Книжкового Арсеналу цього року також став Гете-Інститут в Україні, Австрійський культурний форум, Чеський Центр у Києві, Польський Інститут в Україні. Зокрема, на фестивалі презентувала свій новий роман «Аліса» популярна німецька письменниця Юдіт Германн; виступала Катя Петровська — лауреатка престижної премії Інгеборг Бахманн; поділилася враженнями про те, як зараз сприймають українську літературу у Європі Катаріна Раабе, редакторка та кураторка східноєвропейської програми поважного німецького видавництва «Зуркамп»; розповів про свою резонансну книгу «Мрець у бункері» Мартін Поллак — впливовий австрійський письменник, куратор програми «Транзит» Ляйпцизького книжкового ярмарку; рефлектувала про страхи і неврози літератури непересічна австрійська письменниця Маріанне Грубер. Презентував свою нову збірку видатний російський поет та громадський активіст Лев Рубінштейн, а Борис Купріянов, засновник Альянсу незалежних видавців та інтелектуального книжкового магазину-кооперативу Фаланстер у Москві, поділився досвідом щодо того, як книгарні і бібліотеки можуть ефективно виконувати функцію інститутів громадянського суспільства.

Актуальним новим проектом Книжкового Арсеналу став також Зал Філософії, спеціальна програма Pastiche Project: лекції, воркшопи, покази кінофільмів та роликів. Філософія була представлена і в попередні роки Книжкового Арсеналу на рівні персоналій, тем і подій. Проте, ця її репрезентація відбувалась у межах інших полів: літературного, культурологічного, критичного. У межах IV Книжкового Арсеналу сучасне українське філософське поле було представлене як таке, із, якщо не усіма, то багатьма його а́кторами та диспозиціями: від зовсім молодих проектів, до тих інтелектуалів, без яких сучасна українська культура вже не є мислимою. Потреба у смисловому прочитанні українських подій останніх місяців, свідком яких став увесь світ, є очевидною як ніколи. Це загострення не залишилося непоміченим, призвівши до переформулювання теми філософського блоку зі спокійної рефлексії про «Читання і письмо» на «Інтелектуальні образи Майдану: між революцією і війною». Адже якщо філософія не живе сучасністю, вона помирає в інертності інституцій. Список спікерів та розклад, будь ласка, дивіться у додатку.

Ще один новий спеціальний майданчик на Книжковому Арсеналі — лекторій «Нова хвиля сучасного арт-самвидаву» — проект Niice, незалежної некомерційної платформи для молодих митців і авторів. Він працював як відкритий простір для зустрічей, дискусій, презентацій арт книг та зинів (скорочення від magazine). Проект ставить за мету закладення основ культури друкованого самвидаву в Україні як оновленої форми прояву творчої свободи і поширення цієї культури задля сприяння розвитку альтернативної форми видавництва, популяризації образу сучасного українського художника за межами країни. Серед міжнародних гостей лекторію: Петер Банков (Прага, Москва), засновник журналу [кАк); ілюстратор Ганна Чубінідзе (Тбілісі); Олексій Шинкаренко (Мінськ), засновник Центру фотографії; Джозеф Шекспір (Берлін) із незалежного видавництва та книгарні Моttо; Варвара Перекрест (Москва, Київ), ілюстратор, викладач Вищої британської школи дизайну; Отар Каралашвілі (Тбілісі), засновник проекту Virgam (Virtual Publishers).

Крім секції мальованих історій та графічної прози, міні-ярмарку та кафе коміксів «Даогопак» від видавництва Nebeskey, Книжковий Арсенал 2014 року у арт-програмі презентує дві міжнародні виставки ілюстрації. PICTORIC — майданчик для спілкування художників, видавців та широкої публіки, яка цікавиться книжковою ілюстрацію та українсько-польська виставка за підтримки Польського Інституту в Києві та Інституту Книги в Кракові, що включає роботи сучасних графіків, студентів з художніх академій Києва, Кракова, Вроцлава та Варшави. Під час події відбулися творчі зустрічі, лекції та презентації проектів, пов’язаних з ілюстрацією та видавничою справою. Почесні гості із Польщі — відомі на весь світ своїми книжками Івона Хмєлевська, Магдалена Восік та Павел Павлак — провели творчі майстер-класи та лекції на тему сучасної книжкової графіки. На виставці діяла бібліотека.

Інша виставка «11 світів. Сучасна чеська ілюстрація для дітей» включала роботи 11 чеських майстрів, авторів молодшої та середньої генерації. Давид Бьом, Вхрсті, Карел Єріє, Луціє Ломова, Галина Міклінова, Петр Нікл, Їржі Франта, Рената Фучікова, Вендула Халанкова, Павел Чех і Петр Шмалец своїми творами відповіли на цілу низку питань про спорідненість світів коміксів і традиційної ілюстративної техніки. А також на роботу сучасних ілюстраторів із техніками колажу та асамбляжу, на добросусідські взаємини ілюстрації з карикатурою, з мультфільмами, текстильним виробництвом, на вплив авторської книги. Один із учасників виставки, Давид Бьом провів майстер-клас для дітей і прочитав лекцію про сучасну чеську ілюстрацію.

Дитяча програма у «Арсеналі Ідей». Спеціально до відкриття «Книжкового Арсеналу»  було відкрито новий простір Інноваційного освітнього проекту для дітей та підлітків «АРСЕНАЛ ІДЕЙ» – Art&Book, наповнений тематичними інсталяціями та арт-об’єктами. Програма трьох інших лабораторій проекту – Мистецької, Наукової та Інноваційної, також запропонувала юним відвідувачам різноманітні активності, пов’язані з книгою і читанням.

Дитячий майданчик Мистецького Арсеналу цього року включав не лише читання казок та віршів, книжкові інсталяції, творчі майстер-класи і виставки дитячих ілюстраторів, дискусії дитячих видавців, але й мав спеціальний фокус у програмі: «Свобода. Читати, думати, знати, жити вільно». Народжені вільними, сучасні діти можливо більш чітко, ніж дорослі, відчувають, що невільна людина не здатна бути ані щасливою, ані захищеною, ані впевненою у своєму майбутньому. Ціла низка заходів для дітей на Книжковому Арсеналі була присвячена темі свободи в літературі, творчості, думках та вчинках. Адже бути вільною людиною — це не лише зовнішня ознака, але й внутрішній духовний вибір. Спеціальні гості: польська письменниця Йоанна Ягелло і російський ноумен, педагог і популяризатор науки для дітей Ілля Колмановський. В рамках дитячої програми відбулась виставка ілюстрації – «Як оживають книжки» від художників Видавництва Старого Лева та проект «Дитяча картинна галерея» від видавництва «Майстер-Клас».

Також протягом усього фестивалю відбуватиметься Благодійний збір книжок для дітей, позбавлених батьківської опіки, дитячих лікарень та реабілітаційних центрів і хоспісів.

На Книжковому Арсеналі також відбувся кінопоказ фільму «Сумка дипкур’єра» (реж. О. Довженко, 1927) в рамках циклу музичних кіноперформансів «КОЛО ДЗИҐИ» із живим музичним супроводом гурту Zapaska, а також прем’єра Культурфільму — альтернативної освітньої програми Національного центру Олександра Довженка, що виходить за герметичні рамки академічної кіноосвіти, розглядаючи кіно в його соціальному, культурному та історичному вимірі. Міждисциплінарна ініціатива поєднує сінефільський досвід з аналітичним — тематичні ретроспективи фільмів з їх критичним осмисленням у форматі лекцій українських та іноземних кінознавців, істориків, філософів та дослідників культури. Ретроспектива «Кіно(У) топія: з історії українського радянського кіно» на Книжковому Арсеналі звертається до найпотужнішої утопії минулого — соціалістичної, пропонує дослідити її формування, закостеніння та занепад. Трагічні й піднесені події листопада — лютого в Україні показали і те, наскільки сильною є сьогодні жага комплексних соціальних трансформацій, і те, наскільки важко реалізувати цю жагу без позитивної програми докорінних змін. У цьому контексті важливо позбавити саме поняття утопії «утопічних» конотацій — не просто повернути їй право потенційного втілення, але й утвердити утопію солідарного співбуття і спільного блага як неуникний і навіть необхідний горизонт суспільного мислення. Допомогти в цьому може погляд назад, в часи тріумфу утопічного мислення. Ми пропонуємо зробити це за допомогою кіно — цього своєрідного дзеркала утопій минулого.

Щовечора на Книжковому Арсеналі відбувалась спеціальна програма Фестивалю нової музики. Агенція «Ухо» презентувала серію концертів відомих на весь світ сучасних композиторів і виконавців із України, Великобританії, Італії і Росії. В центрі уваги цього року —великий цикл фортепіанних творів. Крім серії сольних концертів піаністів —віртуозів — Марка Нупа, Євгена Громова, Лоренцо Мео і В’ячеслава Попругіна, у програмі був також аудіо-візуальний проект «Гра в бісер» дуету молодих композиторів Blook і художниці Дар’ї Кузьмич, концерт-зустріч з видатним київським композитором Валентином Сильвестровим (спільно з видавництвом «Дух і літера») і виступ оркестру New Era під керівництвом Тетяни Калініченко.

Крім того, в рамках фестивалю відбулися виставки: персональний проект Тіберія Сільваші «Роботи на папері», «Діалог» (куратор – Марина Щербенко; учасники – Даниїл Галкін, Зоя Орлова, Костянтин Рудешко, Ілона Сільваші, Тереза Барабаш, група «Шапка», Юрій Коваль, Сергій Момот), проект «Лінія стара – лінія нова. Взаємодія» Юрія Коваля, творча лабораторія каліграфії «Манускриптум», майданчик українських ілюстраторів «Kardiaграм» Slava Frolova Group.