Олександр Агафонов. Флейтистка (1990)Освітнє

Олександр Агафонов. Флейтистка (1990)

Олександр Агафонов — український художник, скульптор, який нині живе та працює в Бельгії. Період його зрілої творчості припадає на пізньорадянські часи та початок української незалежності. 

За словами самого художника, він не визнає концептуального мистецтва, вбачає в ньому симптоми кризи. Агафонов говорить, що шукає втілення світла, музики та свята у своїх роботах.

Його дитинство пройшло у важкі післявоєнні роки, що не завадило реалізувати цікавість до мистецтва. Агафонов закінчив Київський художній інститут. Проте справжніми своїми вчителями вважав митців минулого — Ботічеллі, Ван Гога, Джотто, Чімабуе. Із сучасників великий вплив на нього мали Зіновій Толкачов, Олександр Тишлер, Зоя Лерман, Майя Григор’єва.

Олександр Агафонов «Флейтистка» (1990) 

На картині Агафонова з колекції Мистецького арсеналу, «Флейтистка», зображена молода жінка в червоній сукні, яка грає на флейті. Цікаво, що цей музичний інструмент та образ музикантів-янголів, танцівників виникає в митця й на інших полотнах, у скульптурі. Композиційно фігура розміщена майже по центру, голова дівчини нахилена праворуч, а по периметру помітно обрамлення. Робота вирізняється масивними білястими мазками фарби. На тлі вони набирають особливого розмаху, на обличчі та в деталях одягу накладаються художником більш стримано, позначають освітлені місця. Увесь образ: сукня, зачіска, нахил голови — відсилають до полотен доби Відродження, де краса жінки романтизувалася, оспівувалася. Однак, на відміну від ренесансного пейзажу чи деталей інтер’єру, які обов’язково з’являлися на портретних зображеннях, глядачеві важко здогадатися про походження флейтистки, про місце й час, в якому вона знаходиться. Так часто трапляється з героями картин Агафонова. Вони наче перебувають у надзвичайно поетичному, утопічному світі, створеному художником.

Анімована студією анімації Pause to Play «Флейтистка» Олександра Агафонова.
Створено в межах проєкту «Жива колекція»

Картина була придбана Ігорем Диченком на початку 90-х років минулого століття. Образи дам, янголів, арлекінів, які змальовував Агафонов, були близькі й самому колекціонерові, який асоціював себе з Арлекіном — його улюбленим персонажем комедії дель арте, італійського театру-імпровізації.

Проєкти