Цикл лекцій «(Не)відомий Крим»
Крим – це земля, яка протягом тисячоліть була домівкою для стількох народів і культур, що вивчати їх можна роками.
Цикл лекцій «(Не)відомий Крим» – це не академічний курс, спрямований на всебічний розгляд історії та культури Криму. Радше, ми спробували заново поглянути на широко- та маловідомі сторінки розмаїтої кримської історії, а також більше дізнатися про радянський та пострадянський Крим нашого дитинства та юності.
Не-Дике поле: Крим в історичному часі і просторі України
Ми зручно відгороджуємося від невідомої давнини півдня України, називаючи його “Диким полем.” Це стосується не лише нібито безлюдних степів, як на Донбасі, а й Криму з його багатою історією. Отже, якою була історія України, якщо південь не був диким і порожнім? Лекція супроводжується жестовою мовою.
Олександр Галенко – історик-тюрколог, керівник Центру дослідження цивілізацій Причорномор’я Інституту історії України НАНУ, співробітник Національного музею мистецтв імені Богдана і Варвари Ханенків.
Давній Крим: від племен до держав
Кримська земля надзвичайно багата на археологічні пам’ятки. Майже повсюди під ногами ви бачите залишки минулих епох – каміння із завалів будівель, давнє череп’я, якщо пощастить – вимиту із землі дощем монетку. Коли людина поселилася в Криму, як змінювали один одного люди і племена, що в цих змінах є традиційним і системним, а що парадоксальним – про все це йтиметься у лекції.
Евеліна Кравченко – старший науковий співробітник Інституту археології НАН України, кандидат історичних наук.
Українські бранці і бранки в османському Криму
В українській літературній та історичній традиції Крим часто асоціюється із татарськими набігами та османською работоргівлею. Але без наукових знань цією пам’яттю легко маніпулювати. Лекція пропонує на підставі оригінального османського документа 1542 р. побачити, як десятки українців, сучасників Роксолани, долали виклики рабства і здобували волю. Лекція супроводжується жестовою мовою.
Олександр Галенко – історик-тюрколог, керівник Центру дослідження цивілізацій Причорномор’я Інституту історії України НАНУ, співробітник Національного музею мистецтв імені Богдана і Варвари Ханенків.
Грецька колонізація Таврики
Як виникли античні держави на території сучасного Криму? В чому секрет успіху давньогрецької колонізації, і чим вона відрізняється від колоніалізму нового часу? Про це, а також про господарчу діяльність стародавніх греків у Криму, їхній релігійний і культурний розвиток у VI – I ст. до н.е. у лецкії від археологині Тетяни Шевченко. Лекція супроводжується жестовою мовою.
Відважні і незалежні: гірський туризм у Криму як внутрішня еміграція
Лекція про радянський гірський туризм та альпінізм як субкультуру з певними цінностями і практиками, що склалися в контексті культури 60-х, а також особливу роль Криму у цій субкультурі. Крім того, лекторка спробувала проаналізувати, як ці цінності та практики трансформуються в сучасному комерційному туризмі.
Світлана Цуркан – культурологиня, керівниця відділу освітніх програм Мистецького арсеналу.
Ненасильницька боротьба кримськотатарського народу. ІІ половина ХХ століття
Лекція проводиться російською мовою.
Лекція присвячена національному руху кримськотатарського народу у ХХ столітті, зокрема, ненасильницькій боротьбі кримських татар за повернення на історичну батьківщину та відновлення державності. Гульнара Бекірова представила оригінальну концепцію, розказала про основні особистості та ключові політичні процеси активістів національного руху.
Лекція супроводжується жестовою мовою.
Гульнара Бекірова – історикиня, кандидат політичних наук, член Українського ПЕН-центру, авторка і ведуча телеканалу АTR.
Море, сонце і політичне виховання: артеківська мрія радянських дітей
Артек був найбільшим і найпопулярнішим дитячим табором у СРСР. Мільйони хлопчиків і дівчаток читали книжки, слухали радіопередачі, дивилися фільми і мріяли про поїздку до Артека. Ті, хто побували або працювали в Артеку згадують табір як один з найяскравіших епізодів свого життя. Та чи був би він так само до вподоби сучасним дітям? Якою була радянська дитяча мрія і чи може табір на зразок Артеку існувати в сучасному українському суспільстві?
Лекція супроводжується жестовою мовою.
Юлія Скубицька – історикиня, PhD, Університет Пенсильванії.