Футуромарення

Жов 05 2021 Published by under

Мистецький арсенал продовжує перевідкривати культурну спадщину України ХХ століття проєктом ФУТУРОМАРЕННЯ, присвяченому яскравому авангардному спалаху — футуризму.

«Бацила футуризму», за метафоричним визначенням Михайля Семенка (1922), зародилась в Італії і поширилась світом на початку ХХ століття. Невизначеність (марення) та процесуальність важливі для футуристів як концепти творчих пошуків; звідси — назва виставки.

Проєкт простежує шлях футуризму від «інфікування» ідеями нового мистецтва в 1910-х в Одесі, Києві, Херсоні, Миколаєві до закріплення його у Харкові в 1920-х стараннями Михайля Семенка.

Експозиція в Мистецькому арсеналі презентує найбільш радикальну візію мистецтв 1920-х в Україні: деструкції старої мистецької форми та її модернізації. Експеримент і провокація, змішування серйозного і смішного, політичного і побутового — таким був шлях футуризму. Проєкт ФУТУРОМАРЕННЯ — не лише про мистецтво. Він, передусім, про людину і суспільство, які постають перед викликами доби — соціальними, економічними, світоглядними.

Куратори ФУТУРОМАРЕННЯ — Вікторія Величко та Ігор Оксаметний працювали над проєктом понад два роки, досліджуючи архіви та фонди українських музеїв.

Співкураторка виставки Вікторія Величко. Фото — Володимир Шуваєв, Павло Змєй

Кураторський текст до виставки ФУТУРОМАРЕННЯ

Співкуратор виставки Ігор Оксаметний. Фото — Володимир Шуваєв, Павло Змєй

Виставка займає 4 тисячі квадратних метрів Мистецького арсеналу. На ній представлені майже півтисячі експонатів. Це і знакові, і маловідомі твори з 19 державних інституцій культури (музеїв, архівів, бібліотек, дослідницьких центрів) та 8 приватних колекцій, архівні документи, фотографії, ігрові та хронікальні кінострічки. Зокрема, це єдині збережені в Україні супрематичні вишивки Ніни Генке-Меллер, а також твори Давида Бурлюка, Вадима Меллера, Олександра Богомазова, Марії Синякової, Бориса Косарева, Сандро Фазіні, Василя Єрмилова, кінокамера і фільми Євгена Деслава та інші. На виставці глядачі також побачать реконструкцію сцени з вистави Ігоря Терентьєва «Дивак», нереалізованого футуристичного архітектурного проєкту Театру масового музичного дійства у Харкові, мультимедійну інсталяцію «Поезомалярство» на вірші Михайля Семенка.

Куратори також підготували спеціальні репортажі з експедицій знаковими для України локаціями футуризму — села Чорнянка на Херсонщині, де в обійсті братів Бурлюків зародилась група «Гілея» та з села Красна Поляна на Харківщині, де сестри Синякови приймали знаменитих тепер на весь світ авангардистів.

Як і інші проєкти Мистецького арсеналу, ФУТУРОМАРЕННЯ є міждисциплінарним. В його межах відбудеться спеціальна концертна програма «Фокстроти» письменника і дослідника літературного футуризму Сергія Жадана з Юрієм Гурджи; перформанс Алли Загайкевич «Музика футуризму»; імерсивний перформанс-презентація «EXTER.Live»; перегляди фільмів, лекції, зустрічі, освітня програма для дітей, підлітків та дорослих.

Коментарі Вимкнено до Футуромарення

Відбиток. Українська друкована графіка ХХ-ХХІ століть

Бер 15 2021 Published by under

Проєкт мав відкритися в Мистецькому арсеналі ще в березні, а згодом і в червні, але поширення COVID-19 та продовження карантину завадило цьому — виставку довелося двічі демонтувати та переміщати всі роботи до фондосховищ Арсеналу. Під час карантину ми підготували відвідувачів до виставки — опублікували відео із сучасних графічних майстерень про різні техніки, а також дороговказ  для майбутніх відвідувачів.

3 липня 2020 року Мистецький арсенал все ж відкрив довгоочікувану виставку «Відбиток. Українська друкована графіка ХХ-ХХІ століть».

Протягом ХХ століття українська друкована графіка зазнала чи не найбільших трансформацій за свою історію. Зв’язок української графіки із європейськими традиціями прослідковуються ще від ренесансних та барокових гравюр українських стародруків. Активне паломництво українських митців закордон у першій третині XX століття сприяло збагаченню національних художніх традицій та формуванню власного стилю із рисами модерну та авангарду. У часи «залізної завіси», попри всі заборони у пам’яті поколінь, жила традиція авангарду, а утилітарна функція й можливість допомогли графіці зазнати найменш руйнівного впливу радянської цензури. Незалежність України відкрила шлях постмодерністським світовим інтенціям, і український естамп знову знайшов своє місце у глобальному світовому мистецтві. 

Графіка давно не є суто «академічним» медіумом. Сьогодні друкована графіка може як залишатися «мономистецтвом», так і переплітатися, інтегруватися в інші медіа, щоразу демонструючи свої необмежені можливості. 

Цей проєкт — про естамп. У друкованій графіці малюнок — перший етап створення художнього твору, наступними є перенесення малюнку на кліше, процес його обробки та друк. Кожний з етапів може давати як очікувані, так і несподівані ефекти. У час над’якісних технологій створення та розмноження зображення виникає питання доцільності подібного аналогового методу створення відбитку. По-перше, саме техніки ручного друку дають ту текстуру та ефекти, на яку машина не здатна. По-друге, митець, який обирає printmaking як спосіб самовираження, має жагу до складного процесу створення роботи. 

Проєкт пропонує подивитися, як у вузлових точках українського мистецтва відбувалася трансформація естампу та якими були взаємозв’язки різних поколінь художників, явищ і тенденцій — від початку ХХ століття і до сьогодення. Експозиція, утім, побудована не лінійно. Роботи визнаних метрів української графіки з музейного фонду показані разом із творами відомих сучасних художників. Проєкти молодих митців  інтегруються в кожний з трьох тематичних блоків експозиції, демонструючи єдине змістовне поле. 

Перший блок присвячений графіці часів незалежної України та початку ХХ століття. Тут можна простежити, як мистецтво графіки реагувало на часи суспільних тектонічних змін та завдяки «сусідству» творів двох періодів поглянути на історію естампу. Другий блок демонструє, як і чому друкованій графіці вдалося не лише вижити в умовах ізольованості й цензури радянського періоду, а й розвиватися. У третьому блоці порушуються питання людської екзистенції та позачасовості.

Хоч експозиція не акцентує на «школах», або конкретних стилях та напрямах, вона представляє всі головні осередки друкованої графіки в Україні — Київ, Харків, Львів, Одесу, а також феномени українського естампу останніх ста років. 

Коментарі Вимкнено до Відбиток. Українська друкована графіка ХХ-ХХІ століть

Next »