Відкрита колекція
Проект «Відкрита колекція. Ігор Диченко, Валерія Вірська – українському народові» представляє твори з унікального приватного зібрання відомого мистецтвознавця Ігоря Диченка, переданого його вдовою Валерією Вірською на постійне зберігання до «Мистецького арсеналу». Церемонія дарування відбулася 12 жовтня 2015 р. за участю Президента України Петра Порошенка. Так приватне зібрання, що складається з 509 творів живопису, графіки, прикладного мистецтва, стало складовою Музейного фонду України. Завдяки шляхетному рішенню Валерії Вірської безцінна мистецька спадщина світового рівня буде передана майбутнім поколінням, які, маючи за приклад великих українських митців, розвиватимуть мистецтво світового рівня, а звичайні громадяни матимуть можливість оглядати твори у відкритих музейних експозиціях.
Упродовж всього життя мистецтвознавець і художник Ігор Диченко збирав твори великих митців, які уславили Україну, − К. Малевича, О. Богомазова, В. Пальмова, В. Єрмилова, О. Хвостенко-Хвостова, В. Меллера, О.Павленко, Д. Бурлюка, М.Бойчука, А. Горської, О. Заливахи, А. Криволапа. Ще за радянських часів фахівці відносили його колекцію до першої десятки серед тогочасних приватних збірок. Роботи експонувались у Нью-Йорку, Сан-Франциско, Токіо, Мюнхені, Лондоні, Едмонтоні, Оденсі, Санкт-Петербурзі, Москві, Пермі, Одесі.
Навіть перебуваючи у скрутних обставинах і маючи різноманітні вигідні пропозиції, Ігор Сергійович понад усе прагнув зберегти цілісність і недоторканість свого зібрання. У 2014 р. він відкинув пропозицію московської галереї «Проун» щодо вивезення кількох творів на виставку за межі України, вважаючи що у такий непростий час його шедеври мають залишатися вдома. «Він створював колекцію, щоб залишити її народові України», ‒ наполягала в одному зі своїх інтерв’ю вдова і однодумець колекціонера Валерія Вірська.
Ігор Сергійович чудово розумів цінність зібраних ним шедеврів та потенційні небезпеки пов’язані з їхнім утриманням, тому з кінця 1980-х рр. передав найцінніші шедеври на тимчасове зберігання до державних музейних інституцій – у різний час прихистком колекції були Музей книги і друкарства України, Національний художній музей України, Музей історії міста Києва, з 2011 р. колекція частинами надходила на тимчасове зберігання до Мистецького арсеналу. Ігор Сергійович мріяв про музей у Києві, де він міг би постійно експонувати свою колекцію, щедро ділитись власними знаннями про мистецтво. На жаль, надіям колекціонера відкрити свої скарби людям, не судилося справдились за його життя. Своєрідною посмертною присвятою колекціонеру стала виставка «Арлекін іде», яка відбулась у «Мистецькому арсеналі» в серпні цього року, та видання довгоочікуваного каталогу колекції.