Людський фактор: чого не вистачає у віртуальному ярмарку. Інтерв’ю директора Франкфуртського книжкового ярмаркуПро Нас

Людський фактор: чого не вистачає у віртуальному ярмарку. Інтерв’ю директора Франкфуртського книжкового ярмарку

Мистецький арсенал переклав матеріалу з сайту Франкфуртського книжкового ярмарку – давнього партнера Міжнародного фестивалю «Книжковий Арсенал». Цього року 20-24 травня заплановано проведення ювілейного Х Книжкового Арсеналу.

Після нещодавнього скасування книжкових ярмарків у Болоньї, Лондоні, Парижі та Лейпцигу, багато хто цікавиться як галузь книговидання зможе впоратися з цією новою, по суті, невизначеною ситуацією. Які втрати очікуються? Які можливості можуть стати результатом більшої віртуалізації діяльності галузі? (Питання до Юргена Бооса, директора Франкфуртського книжкового ярмарку)

Мара Деліус, головний редактор «Літературного світу»

Було скасовано низку книжкових ярмарків, зокрема в Лейпцигу, Лондоні та Парижі, а також безліч літературних фестивалів. Чи доведеться нам звикати до участі у «віртуальних» книжкових ярмарках?

Юрген Боос: Ситуація, яку ми зараз переживаємо, є безпрецедентною. Це досить боляче для організаторів ярмарку, учасників виставки та авторів, які витратили місяці на підготовку до цих заходів. Це і нас стосується, до речі. Кожного року ми організовуємо близько 20 колективних німецьких стендів на міжнародних книжкових ярмарках. Німеччина мала бути почесним гостем у Салоніках, ми готували виступ. Сьогодні план полягає у тому, щоб перенести його на пізнішу дату. Це провокує творчі відгуки на цю ситуацію, які були ініційовані видавцями, продавцями книг, медіа і навіть читачами, найбільш вражаючі: від #bücherhamstern, #sbm20 і #virtuellebuchmesse до #whatamesse.

Всі ці дії є позитивними, гучними та важливими. Для мене це чітко демонструє почуття спільності, присутнього в галузі з надійною віртуальною мережею. Однак, не вистачає неймовірної енергії, яка наростає, коли люди збираються разом на короткий час – для інтенсивного, прямого, особистого обміну. Широка медіа-присутність авторів, гучна презентація тем і подій, близькість письменників й аудиторії. Громадський дискурс. Церемонії нагородження. Випадкові зустрічі, святкові зібрання.

Книжкові ярмарки визначають саму галузь. Вони також відіграють значну роль в економічному плані, забезпечуючи місце для різних заходів – від залучення клієнтів і розвитку бізнесу до договорів про співпрацю, від презентації продукту і подання на тендер до вербування й подальшої підготовки. Особливо це стосується цифрового сегмента. Кількість всіх цих варіантів ділових та мережевих угод збільшується при особистій взаємодії. На мою думку, наближення до них віртуально – це не те, що ми можемо зробити в найближчому майбутньому. Водночас ми прогресивно розвиваємо цифровізацію різних галузевих видів діяльності, як це видно з IPR (Прав інтелектуальної власності),  – нашої платформи для торгівлі цифровими правами.

Juergen Boos. © Jonas Ratermann

З точки зору бізнесу, наскільки важливими, на Вашу думку, є ці публічні зібрання? Чи можете Ви говорити кількісно?

Юрген Боос: Скасування весняних ярмарків означає, що багато книжок, авторів та їхніх тем, отримають набагато менше уваги, ніж могло би бути. Ярмарки зазвичай керуються публічним дискурсом, ставлячи численні питання: Які дискусії є актуальними? Як автори мають прокоментувати нещодавні події? Які тенденції й інновації будуть важливими у найближчі місяці. Ці напружені дискусії скеровують читачів до авторів та їхніх творів. Я б сказав, що цей ефект набагато менш очевидний цієї весни. Окрім самих ярмарків, усі віртуальні бесіди були скасовані, а це означає, що авторам і видавцям доведеться залишитися без певного доходу, на який вони розраховували, а це створить нестабільну ситуацію. Особисті зустрічі для продажу прав та ліцензій на ярмарках у Лондоні, Болоньї та Франкфурті є також дуже цінними. Агенти, які збираються у Центрі літературних агентів та скаутів на Франкфуртському книжковому ярмарку, проводять 5 днів, спілкуючись з діловими партнерами з п’яти континентів. Ви не зможете вирахувати суму в євро для цього типу контакту.

А як щодо таких галузевих гравців як агенти та видавці – які могли б продовжувати працювати без зустрічей віч-на-віч і які б не могли? Чи стає зрозумілим, що тотальна цифровізація без особистого контакту та спільних реальних подій неможлива?

Юрген Боос: Промисловість працює на повній швидкості весь рік, і її рутинна діяльність вже високо оцифрована – з усіма перевагами, які це дозволяє. Однак, великі ярмарки та фестивалі пропонують публічний простір та бізнес-можливості, які практично неможливо відтворити віртуально.

Франкфуртський книжковий ярмарок – це ярмарок, де укладаються угоди у більших кількостях, ніж у Лейпцигу. Те, що «Лейпциг» не відбудеться, матиме мінімальний вплив на показники продажів книжкової галузі. Як це буде відрізнятися у випадку з «Франкфуртом»?

Юрген Боос: Як вже згадувалося, скасування «Лейпцига» буде мати болючі наслідки для німецької індустрії. Водночас, це правда, що Франкфуртський книжковий ярмарок не лише об’єднує гравців міжнародних видавництв, вона також збирає й представників різних сегментів медіа та індустрії розваг. Ми більше представляємо весь вартісний ланцюжок для людей, які задіяні в творенні креативного контенту.

Нещодавно було скасовано або перенесено різні міжнародні книжкові ярмарки. Чи контактуєте Ви з іншими книжковими ярмарками? Чи координуєте ви рішення чи процедури в кожній країні відрізняються?

Юрген Боос: Мережа директорів книжкових ярмарків існує вже 30 років, і зараз ми контактуємо з усіма – від Буенос-Айреса до Тайбею. Ця ситуація впливає на всіх і фокус залишається на забезпеченні ефективного обміну інформацією.

Переклад Анастасії Яблонської