#КолекціяАрсеналу: наші поповнення у 2019
Заступниця директорки Мистецького арсеналу з виставкової та музейної діяльності Юлія Ваганова розповідає про поповнення колекції творів Мистецького арсеналу.
Колекція – це історія, якою ви хочете щось розповісти. Розповісти про свій час, про ставлення до нього, про те, що було важливо людям цього часу. Саме так ми формуємо колекцію Мистецького арсеналу.
Її основу складає колекція Ігоря Диченка – українського мистецтвознавця, який присвятив своє життя дослідженню творчості українських художників ХХ століття. Колекція Диченка складається з 509 творів живопису, графіки, прикладного мистецтва визнаних майстрів-сучасників Диченка: Казиміра Малевича, Олександра Богомазова, Віктора Пальмова, Василя Єрмилова та багатьох інших. Відтоді, як у 2015 році вдова Диченка Валерія Вірська передала в дар цю колекцію, Мистецький арсенал щороку поповнює її новими творами.
Для нас надзвичайно важливо зафіксувати сьогодення, розповісти про нього так, як ми б хотіли, щоб про нього знали в майбутньому. Мистецький арсенал як інституція розвивається тут і сьогодні. Відповідно, наша колекція частково відображає те, як ми живемо і розвиваємося.
У 2019 році ми придбали роботи відразу декількох авторів. Перш за все, це твори Галини Жегульської − художниці зі Львова, яка працювала у 80-их роках. Тепер наша колекція поповнилася двома її шовкодруками та гуашшю. Ці шовкодруки в 90-их роках були представлені на дуже важливій виставці, присвяченій новому, тоді ще радянському, мистецтву. Ця виставка була показана в Єрусалимі, Дюссельдорфі та в Москві. Вона була присвячена абсолютно новій хвилі мистецтва. І Галина Жегульська була однією з художниць, яка показує цей злам, це нове мистецтво. Її твори тепер також доповнюють і продовжують лінію, закладену в колекції Ігоря Диченка.
Частина колекції, яка стосується сучасного мистецтва, формується через проєкти, які вже відбулися або відбудуться в Арсеналі. Наприклад, молоді художники, які сьогодні тільки починають розвиватися, є дуже цікавими та цінними для нас. Це стосується і художників відомих, які вже стали класиками сучасного мистецтва. У такі два способи ми розповідаємо про інституцію та про час, в якому вона існує.
Від чого залежить можливість мати в колекції ті чи інші твори? Звісно, це великою мірою питання фінансів. Ми не просимо, щоб нам їх дарували, ми не залишаємо їх після виставок та не робимо «бартер» − твір на виставку. Ми намагаємося наслідувати світові стандарти купівлі творів: є контракт, оплата вартості роботи за цим контрактом та сплата податків. Це все публічна інформація, яку можна подивитися, перевірити.
Неймовірним скарбом для нашої колекції у 2019 році стала серія робіт Влади Ралко. Ми вдячні художниці за те, що погодилася продати ці роботи Мистецькому арсеналу за дуже комфортною ціною. Завдяки цьому ми змогли отримати цілу серію. Придбані нами роботи називаються «Київський щоденник». Вони були створені під час Майдану і після нього, неодноразово брали участь у різних проєктах, зокрема у виставці Мистецького арсеналу «Революціонуймо».
Що ми відчуваємо під час революції, де ми втрачаємо себе, як закриваємося від зовнішнього світу, як шукаємо підтримку, як відвалюються частини нас і народжуються нові – це питання, які досліджувала виставка і яких торкаються роботи Влади Ралко. Тому залучення до колекції Арсеналу цілісної серії «Київського щоденника» є для нас великою перемогою. На сьогодні це найбільша серія робіт художниці, яка знаходиться в одній інституції – деякі колекціонери та музеї мають окремі роботи, але ми придбали 44 листи, які відтепер є частиною Музейного фонду України.
Влітку в Мистецькому арсеналі відбудеться персональна виставка художника Андрія Сагайдаковського. Коли бачиш його твори, прямо перекручує все всередині та, водночас, вони дають неймовірну поживу для мозку, для естетичної насолоди. Торік ми купили в колекцію дві його роботи: картину 1996 року «Хто ви, лікарю?» й «Танцюрист», 2003. У його творах завжди багато гри, іронії, тілесності й відображення інших людських переживань. Окрім того, Андрій Сагайдаковський експериментує з різними матеріалами й техніками. Він часто використовує старі килимки для своїх робіт. «Танцюрист» зроблений саме на такому килимку. Наш майбутній виставковий проєкт представить глядачам лабораторію художника з різними експериментами щодо техніки, інсталяції та творів.
Ще одне наше надбання — серія робіт Віктора Марущенка «Донбас – країна мрій». Уперше я побачила цю серію в Центрі сучасного мистецтва при НаУКМА. Її куратором був Єжи (Юрій) Онух. Після цієї виставки проєкт обрали для презентації на бієнале в Сан-Паулу. Також його хотіли показати під час днів Української культури в Польщі в середині 2000-х, але тоді Міністерство культури відмовилося презентувати цей проєкт. Фактично, його цензурували – сказали, що не можуть показувати країну у такий спосіб. Цікаво, що після цієї ситуації одну з версій проєкту «Донбас – країна мрій» купила польська галерея Арсенал. Тому, на сьогодні дві культурні інституції мають цю серію у своїх колекціях − це Арсенал у Білостоці в Польщі та Мистецький арсенал у Києві.
І все ж таки одну роботу ми не купили, а отримали в подарунок — «Зоряний пил» Марії Куліковської. Робота була спеціально створена для проєкту «Дивовижні історії Криму».
Це велика медійно-скульптурна інсталяція, яка повторює рельєф Керченського півострову, звідки сама Марія, і, скульптури, які повторюють саму Марію. В сучасному мистецтві є поняття time-based object, твір, який розвивається в часі (як правило, це стосується перформансів чи тих медій, які не є статичними). Ця машина роботи, попри візуальну статичність, є саме такою. Скульптури зроблені з крихкого матеріалу і мають з часом розвіюватися, як зоряний пил. Цей твір, звісно, про людину, пам’ять, дім, тугу і неймовірну крихкість уявного моноліту землі.
Звісно ми не могли зберегти величезну інсталяцію в 100 м2, ми маємо креслення, точний опис, відеозапис і протокол налаштування світла, а також форму для відтворення скульптур.