Коли поезія — зброя інформаційна

Протягом 2021 року Мистецький арсенал співпрацював із фестивалем “StAnza” (Шотландія). Ідея проєкту Beyond Any Curtain дуже проста та масштабна водночас: четверо українських поетів та поеток випробовували, як звучатимуть їхні вірші шотландською. А четвірка шотландських поетів та поеток, відповідно, українською. Протягом року учасники та учасниці проєкту разом із перекладачем Уямом Блекером транспонували поезію між англійською та українською мовами, шетландським та гуцульським діалектами. 

Кураторками проєкту стали Оксана Щур (Україна, Мистецький арсенал) та Енні Рузерфорд (Шотландія, літературний фестиваль “StAnza”). 

Станом на березень 2022, цей проєкт Beyond Any Curtain мав:

• двомовна електронна книга поезій та перекладів, у межах проєкту Beyond Any Curtain на issuu.com;
• музичні треки, створені Григорієм Семенчуком, в яких використані фрагменти поетичних текстів та переклади учасників проекту на soundcloud.com;
• відео із текстами авторів, створені Євгеном Арловим на музику Григорія Семенчука на youtube.com;
• вечір поезії та вина, онлайн презентація “продуктів” проєкту;
• українсько-шотландські поетичні читання під час фестивалю «Книжковий Арсенал» у Києві 2021 року через youtube.com.

Проєкт про поезію, переклад і музику мав завершитися читаннями українських поетів поблизу Единбурга. Однак через війну задуманого фіналу не вийшло. Та оскільки поезія — це потужна зброя інформаційного фронту, фініш проєкту було вирішено переформатувати в турне Європою. Кураторка проєкту та одна з учасниць, поетка Люба Якимчук у березні 2022 вирушили шляхом біженців у поетичне турне (Сент-Ендрюс — Париж — Варшава).

Оксана Щур, кураторка проєкту: «Від березня 2021-го, насправді довше — від початку написання грантової заявки — ми готувалися до цього березня. Четверо українських поетів, двоє жінок і двоє чоловіків, мали вирушити до Шотландії презентувати результати нашої річної роботи: електронну книжку перекладів, музичні треки за мотивами віршів у цієї книжки, говорити про те, як поет здатний відчути текст з сусідньої мови, не будучи професійним перекладачем… Зрештою, йшлося про те, як тривала співпраця між митцями здатна побудувати містки між культурами, тривкіші, ніж політичні стосунки. Ми готувалися, і ми цього справді чекали. Наприкінці лютого стало зрозуміло, що треба робити вибір: простіший — скасувати все через форс-мажор. Нам би, найімовірніше, це пробачили. Або спробувати поборотися. Бо поезія справді здатна промовляти так само сильно, як сюжети телевізійних новин».

Турне мало на меті розповісти іноземцям, хто такі українці та що відбувається зараз, у ХХІ столітті. Що війна розпочалася не тепер, а 8 років тому. Ще точніше: у 2008, коли була Грузія, і говорили — Україна наступна.

• Як це було?

«Люба, щойно з Києва, читала вірші, написані протягом восьми років: про Донбас, про полишення дому і про повернення, про передчуття наступного етапу цієї війни, про родину, оселю і любов. А далі відповідала на питання. Серед тих, хто прийшли на її виступи в Шотландії, а також на пересадках в Парижі та Варшаві (я працювала менеджером, пишучи з потягів, автобусів та аеропортів усім друзям і друзям друзів – не відмовив ніхто! – про підтримку, домовленості з майданчиками для виступів, про поширення інформації, про переклади анонсів і про «вписки» на ніч-дві): найрізноманітніші люди. Іноземці, які дають прихисток біженцям і організовують пожертви. Українці, які вже довго живуть закордоном і зараз щедро діляться досвідом, а заразом передають до України все необхідне. Діячі культури, як-от директорка Культурного центру Косово в Парижі, котра прийшла висловити нам підтримку. Вони запитували, що відбувається і чим ми там живемо; як краще ставитися до новоприбулих і чого в жодному разі не можна робити; чому ми не здаємося і як ми бачимо власне майбутнє. Окрім репортажів у медіа, їм був важливий цей прямий контакт. Подяка та підтримка з нашого боку.»

Проєкт “Україна—Шотландія: Літературний проєкт співпраці” підтримує Європейський Союз за програмою «Дім Європи».