Василь Єрмилов. Ескіз рук (1920-ті)
Василь Єрмилов – відомий український авангардний живописець та графік, дизайнер. Як і багато інших митців початку 20 століття, у своїй творчості займався пошуком нових форм та сенсів. Пройшовши через численні -ізми авангарду – кубізм, футуризм, супрематизм, Єрмилов врешті зупиняється на найбільш близькому собі погляді – на художника як на виробника й починає називати себе конструктором. Його завдання – проникнення в побутову сферу життя нової людини та конструювання її функціональної дійсності. Звідси й назва мистецького напряму, одним із засновників якого був Єрмилов – конструктивізм.
Такий конструкторський підхід найяскравіше проявився в архітектурі малих форм та дизайні інтер’єрів. У 1919 р. Єрмилова призначили художником святкового оздоблення Харкова до Першотравня. Незважаючи на брак коштів та матеріалів, він із величезним ентузіазмом працював над побудовою та прикрашанням сцен, трибун, кіосків, агітаційних фургонів та потягів, маючи лише фанеру та кілька фарб для втілення своїх задумів.
Окрім того, Василь Єрмилов шукав досконалості в живописі та графіці. Наслідуючи кубістів, Єрмилов зображає на своїх натюрмортах прості предмети: тарілки, ножі, сірники, хліб. Як і Пікассо, експериментує із зображенням гітари. У графіці йому також вдається позбутися всього зайвого, неважливого. У дизайні чи то журналів, плакатів чи обгорток сірників та логотипів – художник обмежує свою палітру до 2-3-ох кольорів, використовує здебільшого геометричні форми, власний кегль.
Ескіз рук Василя Єрмилова (1920-ті)
«Ескіз рук» належить до серії графічних студій людського тіла, виконаних впродовж 1920-х років. У цих студіях жіночі, чоловічі й дитячі постаті, оголені та вдягнені, в різних позах та ракурсах заповнюють невеликі аркуші паперу – десь між А4 і А3 у сучасних форматах. Незважаючи на все своє новаторство й любов до експериментів, у цьому рисунку Єрмилов слідує традиціям майстрів минулого. Одним із викликів для художника завжди було зображення рук у динаміці (згадати хоча б Дюрера, який присвятив людським рукам деякі з найбільш знаменитих своїх нарисів). Можливе вирішення цієї задачі – прибрати всі зайві деталі й виокремити основні динамічні елементи, створюючи своєрідний анатомічний конструктор.
Анімований студією анімації Pause to Play Ескіз рук Василя Єрмилова.
Створено в межах проєкту «Жива колекція»
На рисунку дві долоні з видовженими пальцями зображені одна над іншою в зустрічному русі. Вони неначе притримують невидимий предмет. Схематичність зображення, тонкі лінії й ніжність жесту викликають в уяві роботи не стільки конструктивістів, скільки сучасників Єрмилова зі школи Михайла Бойчука, а також візантійські ікони. Можна уявити, як ці руки щось – або когось – притискають до грудей. Хоча більшість анатомічних ескізів Єрмилова виконані простим олівцем (іноді – зеленим або рожевим), ця робота виконана сангіною, що додає рисунку теплоти й м’якості.
Митець був глибоко переконаний у необхідності побудови нового світу та виховання нової людини через мистецтво. Однак – як це часто ставалося в Радянському Союзі – ідеологи перетворювалися на ворогів. Єрмилов був звинувачений у формалізмі та космополітизмі, виключений зі Спілки художників. Його (показна) реабілітація та перша персональна виставка відбулися лише в 1960-х рр.