Сальвадор Далі. Площа Вогезів (1958)

Сальвадор Далі — іспанський художник, чиє ім’я неодмінно асоціюється із сюрреалізмом. Далі зробив свій внесок до цього культурного напряму практично в усіх можливих проявах: живописі, скульптурі, архітектурі, кінематографі, театрі, книжковій ілюстрації, дизайні логотипів, одягу й оформленні вітрин. Власною епатажністю, а також яскравим і впізнаваним стилем робіт, покликаних ілюструвати процеси у Несвідомому, Далі заробив собі шалену славу та фінансовий успіх. І не лише в Європі, а й у Сполучених Штатах Америки, де він перебував під час Громадянської війни в Іспанії та Другої світової війни.

Початок мистецької кар’єри художника та останні 30 років життя минули в іспанській Каталонії. Після повернення із США в 1948 р. він оселився на улюбленому з дитинства узбережжі Кадакесу. Протягом наступного десятиліття Далі захоплювався досягненнями науки, розмірковував над питаннями релігії, експериментував з оптичними ілюзіями, багато звертався до здобутків ренесансних митців.

«Площа Вогезів» Сальвадора Далі

«Площа Вогезів» на перший погляд зовсім не схожа на звичні глядачеві яскраві сюрреалістичні полотна Далі. Лише вигадливі й водночас дуже влучні лінії, видовжені тіні дозволяють впізнати в роботі руку майстра. 

Цей офортний відбиток* виконаний на аркуші паперу розміром 57 х 59 см. Примірник з колекції Мистецького арсеналу — 44–ий зі 150–ти існуючих. Цифра є важливою, адже чим ближчий за номером відбиток до перших 20, тим більш цінним він вважається. Перед нами площа прямокутної форми, обрамлена три- та чотириповерховими палацовими  будівлями. У центрі площі зображена кінна статуя на постаменті, а навколо — розпорошені фігурки людей-перехожих, деякі з них рухаються на конях чи у бричках. Здається, ніби група людей у правому нижньому кутку присіла та перепочиває. На перший погляд, робота може здатися швидким нарисом, де попри велику кількість маленьких об’єктів, деталям не надається особливої уваги. Разом з тим, застосовуючи лінійну й повітряну перспективу, художник чудово передає простір, дозволяє нам краще роздивитися перший план, а масивні будівлі позаду гармонійно вписує в загальну композицію.

Анімована студією анімації Pause to Play «Площа Вогезів» Сальвадора Далі.
Створено в межах проєкту «Жива колекція»

Площа Вогезів існує в Парижі й нині, щоправда, перетворена на сад. По центру розташована та сама статуя Людовика ХІІІ на коні, яку зобразив Далі. Цікаво, що скульптура, замовлена кардиналом Рішельє у 17 ст., мала припинити дуелі, які часто відбувалися на площі. 

Далі та Париж пов’язувала довга історія. У цьому місті проходили одні з перших виставок художника, відбулося знайомство із важливими в його житті людьми: музою та коханням всього життя Галою Елюар, групою сюрреалістів на чолі з Андре Бретоном, кубістом Пабло Пікассо. Відомо, що в рік створення роботи, Далі читав лекції в одному з паризьких театрів і, як завжди, не міг не здивувати публіку. До лекцій був запечений буханець хліба близько 12 метрів завдовжки. 

Щодо самого офорту, то в колекцію Ігоря Диченка він потрапляє на початку 1990–х років. За спогадами колекціонера, роботи були придбані ним в одній із Скандинавських країн.

*Більше про техніку виконання офортів та інші сучасні графічні техніки дивіться на нашому YouTube-каналі.