Казимир Малевич. Супрематична композиція 1 (1916)
Казимир Малевич – ім’я, яке не потребує представлення. Засновник найбільш радикального й найбільш філософського напряму в мистецтві авангарду – супрематизму, творець «нуля форм», автор Тієї Самої Картини, про яку знають всі, і «кожен міг би так намалювати». Його можна імітувати, але неможливо повторити.
Для Малевича, про національну приналежність якого сперечаються одразу три держави, конфлікт авангарду постав дуже гостро. Авангард поєднаний водночас з національними традиціями і є принципово інтернаціональним у своїй основі. Тому Малевича можна як з повним правом називати українським художником, так і заперечувати будь-якому національному визначенню стосовно нього – адже він належить цілому світові.
Малевич не тільки народився в Києві, а й протягом кількох років викладав у Київському художньому інституті. Попри це, зараз в Києві зберігається лише декілька його робіт. Одна в колекції Національного художнього музею України, ще дві – у Мистецькому арсеналі, а деякі також – у приватних колекціях. Окрім того, ще одна робота майстра представлена в постійній експозиції Пархомівського художнього музею на Харківщині.
Супрематична композиція 1 Казимира Малевича (1916)
«Супрематична композиція 1» з колекції Мистецького арсеналу – типова робота супрематичного періоду. Цей невеликий за розмірами живописний твір виконаний олією на полотні. На світло-сірому тлі розміщені елементи різного кольору. Серед них впізнаються світло-зелений трикутник, синє коло та кілька видовжених прямокутників: темно-зеленого, коричневого й чорного кольорів. Ліворуч внизу можна також розгледіти маленький чорний квадрат. Якщо ж приглядатися ще уважніше, то можна знайти й незафарбовану поверхню полотна.
Цю роботу відносять до другого етапу супрематизму Малевича, коли на зміну одиничним монохромним геометричним фігурам прийшли різнокольорові композиції. Багатофігурна композиція з колекції Мистецького арсеналу не зображує жодного впізнаваного предмета з реального життя. Однак, вона залишається збалансованою та продуманою за кольоровими плямами, їхньою масивністю та розташуванням на полотні. Можна навіть вгадати, які форми врівноважують одна одну. Здається, якщо прибрати хоча б одну з них, то вся конструкція розсиплеться. У цій, як зазвичай і в усіх супрематичних композиціях, відсутні поняття «згори» чи «знизу», адже простір твору є незалежним від фізичного світу. Навіть сила тяжіння для нього не є законом. І все одно такий замкнений геометричний світ виглядає гармонійно.
Анімована студією анімації Pause to Play «Супрематична композиція 1» Казимира Малевича.
Створено в межах проєкту «Жива колекція»
Дмитро Горбачов, дослідник творчості Малевича в Україні, розповідає, що ця робота потрапила до колекції Ігоря Диченка у 1960–70-х рр. Тоді до Києва приїхали московські знайомі колекціонера з роботами – як тоді вважали – учнів Малевича. Диченку запропонували обрати серед кількох творів той, який йому найбільше сподобається. Ще тоді київський колекціонер припускав, що обрана робота належить самому майстру, а не його учням. Після двох років реставрації і досліджень у Росії, припущення Ігоря Диченка підтвердилося. Автором твору «Супрематична композиція 1» був Казимир Малевич.