Лекція «Відео як документ та естетичний інструмент в культурних трансгресіях початку 1990»

1993 рік у Львові став квінтесенцією мистецьких процесів пізніх 1980х та ранніх 1990х, періоду коли УРСР болісно але безповоротно перетворювався в Україну. Не дивно, що критики відзначали, що мистецтво того часу було продиктоване потребами трансгресії і цю трансгресію ми спостерігаємо в ключових творах того часу. Це перетворення радянського в щось нове (постмодерна іронія як у “Фонду Мазоха”), або забуте старе (як от європейська ностальгія чи переживання периферійності) супроводжувалося бурлескними ритуалами та карнавальною буфонадою, найкращими проявами чого у Львові були фестивалі альтернативної культури “Вивих” у 1990 і 1992 роках. Мистецькі проекти 1993 року показали, що художники переосмислювали роль твору мистецтва та його стосунки із “соціальним тілом” народу, і в багатьох мистецьких творах ми спостерігаємо сюжет перетворення чи трансгресії. Такі нові для Львова але існуючі від 1960х років в інших частинах світу форми мистецтва як перформанс, гепенінг, інсталяція, енвайронмент чи відео-арт стали частиною місцевого мистецького процесу і допомогли пройти складну і важливу трансформацію. Але чи була трансформація? 

Богдан Шумилович — Магістр нової і новітньої історії (історичний факультет, Центрально-Європейський Університет, Будапешт, Угорщина), історик мистецтва (факультет історії та теорії мистецтва, Львівська академія мистецтв, України). Навчався на факультеті проектного менеджменту в Університеті ім. Джорджа Вашінгтона (George Washington University, Вашингтон, США). Засновник та куратор MediaDepo – освітньої платформи для нових медіамистецтв, співзаснувник Інституту актуального мистецтва (м. Львів), кураторство мультимедійної бібліотеки (Центр міської історії Центрально-Східної Європи у Львові).