FLASHBACK. Українське медіа-мистецтво 1990-х.
1 березня у Мистецькому арсеналі відкрилась виставка «FLASHBACK. Українське медіа-мистецтво 1990-х.». Цей проект продовжує серію проектів Мистецького арсеналу, присвячених історії сучасного українського мистецтва – іменам, явищам, школам, періодам.
Медіа-арт вважають молодим видом мистецтва, адже він з’явився лише у 60-ті роки ХХ ст. Спочатку у цьому жанрі працювали лише поодинокі митці, але з другої половини 80-х відео-арт поширюється у всьому світі і стає складовою частиною мистецтва нових медіа. Не зважаючи на те, що український відео-арт виник лише на початку 90-х, вже до завершення десятиліття художники та художниці випробували багато різновидів, способів та технічних прийомів цього виду мистецтва: короткий фільм, що експериментує з формою, морфінг (з англійської morphing — трансформація – спеціальний ефект, що створює плавний перехід між об’єктами), переформатоване кіно, кліпінг, 3D анімація, online режим, інтерактив, медіаінсталяція, а також документація виставок та художніх акцій. Багато з цього переліку представлено у виставковому проекті «FLASHBACK. Українське медіа-мистецтво 1990-х.».
90-ті роки українського мистецтва минули тут під знаком медіа-арту. Про це, наприклад, свідчать такі виставки цього періоду, як «Barbaros. Нове варварське бачення», «Інтермедіа», «Екранізація», «Заздрість» в Києві, «Новий файл», «Академія холоду» в Одесі, «Алхімічна капітуляція» на військовому кораблі в Севастополі; фестивалі «Ре-візія» в Івано-Франківську, «Пастка для снів» в Києві, а діяльність Медіалабораторії в ЦСМ Сороса, вже на межі століть дала поштовх для започаткування Київського міжнародного фестивалю медіа-мистецтва (KIMAF).
Виставка «FLASHBACK. Українське медіа-мистецтво 1990-х.» складається з декількох смислових і типологічних блоків, формальних ліній та вузлів, серед яких: соціальний час, візуальна антропологія (тілесність, психоделіка, сексуальність), «про кіно», відео-документ, медіа-інсталяція.
Олександр Соловйов
куратор проекту
Звернення до 90-х виправдано з кількох причин. По-перше, підійшов до своєї історичної точки цикл зворотного інтересу до цього переломного, складного і неоднозначного десятиріччя. Прийшло розуміння того, що 90-ті вже стали історією. Настав час аналітичних, а не просто рефлексивних оцінок, час перегляду сформованих стереотипів і схем. Проте це повернення в 90-ті має градацію, близьку саме до FLASHBACK як до спалаху яскравих спогадів минулого, до того, що в кінозйомці відоме як «зворотний кадр». По-друге, 90-ті — це перше десятиліття незалежності України. І хоча сучасне мистецтво зародилося тут трохи раніше, на схилі радянської епохи, але саме в 90-ті воно отримало новий поштовх, новий імпульс для свого розвитку як нової культурної ідентичності. Зрештою, специфіка його розвитку в це початкове десятиліття була такою, що воно відчутно змінилося з погляду образно-технічних засобів. З’явилися інші пріоритети, пов’язані в першу чергу з медійним вектором – мистецтвом нових технологій, відео.
Соломія Савчук
кураторка проекту
Важливо відзначити мультимедійність, відчутну в комплексі робіт на виставці у Мистецькому арсеналі. Мова не лише про злиття чи взаємовпливи різних медій: картини, кінетичного образу, фотозображення, скульптурного об’єкту, акустичної форми, перформансу, акції. Перш за все, цікавим є розширення середовища існування нашої свідомості, надання йому нових ступенів свободи, рухливості та гнучкості. Мультимедійність спостерігаємо у роботах Анатолія Ганкевича та Олега Мігаса, Мирослава Кульчицького та Вадима Чекорського, Фонду Мазоха, Арсена Савадова та Георгія Сенченка, Олександра Гнилицького, Андрія Боярова, Павла Керестея. У жанрі осмислення взаємодії екранної естетики з інсталяційним середовищем працювали також Едуард Колодій та Ігор Ходзинський, котрі представили в 1995 році проект «Локальне зондування». Телевізор тут — одночасно і носій зображення, і самостійний елемент цілісної об’ємної композиції. В цьому ж напрямку експериментували Олександр Ройтбурд, Гліб Катчук, Василь Цаголов та інші митці, що намагалися слідувати новим медійним віянням.
Команда
- Куратори проекту
Олександр Соловйов
мистецтвознавець, куратор сучасного мистецтва
Соломія Савчукхудожниця, кураторка Лабораторії сучасного мистецтва Мистецького арсеналу
- Учасники та учасниці проекту:
Akuvido (Віктор Довгалюк, Ганна Куц)
Василь Бажай
Андрій Блудов
Андрій Бояров
Олександр Верещак
Гліб Вишеславський
Анатолій Ганкевич
Тетяна Гершуні і Різі Горовіц
Олег Гнатів
Олександр Гнилицький
Наталія Голиброда
Ігор Гусєв
Дмитро Дульфан
Маргарита Зінець
Володимир Єршихін
Ілля Ісупов
Андрій Казанджій
Влодко Кауфман
Гліб Катчук
Ольга Кашимбекова
Юрій Кручак
Павло Ковач-старший
Едуард Колодій
Мирослав Кульчицький
Віктор Маляренко Максим Мамсіков
Вячеслав Машницький
Олег Мігас Володимир Мужескій
Вікторія Пархоменко
Філіп Перловський
Тарас Полатайко
Кирило Проценко
Олександр Ройтбурд
Арсен Савадов
Соломія Савчук
Георгій Сенченко
Володимир Сердюков
Юрій Соломко
Петро Старух
Анатоль Степаненко
Валерія Трубіна
Ігор Ходзинський
Вадим Чекорський
Оксана Чепелик
Ілля Чичкан
Кирило Чичкан
Василь Цаголов
Іван Цюпка
Наталія Філоненко
Фонд Мазоха (Ігор Дюрич, Ігор Подольчак)
Сергій Якунін
Szuper Gallery (Павло Керестей, Сюзан Клаузен, Крістіан Хілт).
Партнери
