fbpx

Археологічні дослідження на території «Мистецького арсеналу»Музей

Археологічні дослідження на території «Мистецького арсеналу»

Археологічне вивчення території «Мистецького арсеналу» розпочалось 2005 року у зв’язку із рішенням про створення тут музейного та культурного центру. Масштабні дослідження 2005–2009 рр. охопили, насамперед, внутрішнє подвір’я Арсеналу. У 2006 р. вивчались ділянки всередині будівлі, наступного року – об’єкти у підвальних приміщеннях та на прилеглій території. У 2008 р. здійснено фіксацію фортифікаційних конструкцій.

В ході археологічних досліджень на території Арсеналу зафіксовано три хронологічні компоненти: 1) культурні нашарування та об’єкти ХІV–ХVІ ст., 2) комплекс культових та господарсько-побутових споруд Вознесенського монастиря ХVІІ ст. та 3) різноманітні сліди діяльності артилерійського двору та власне Арсеналу ХVІІІ–ХІХ ст. Основними об’єктами вивчення стали: архітектурний ансамбль монастиря; Вознесенський некрополь; матеріальна культура українського монастиря ХVІІ ст.; предмети хронологічного горизонту ХV–ХVІ ст., що передує писемним згадкам про монастир.

Найбільш ранні археологічні знахідки, виявлені на території «Мистецького арсеналу» – поодинокі фрагменти будівельних матеріалів ХІ–ХІІ ст., пов’язані із будівельною активністю часів Успенського собору Києво-Печерської лаври. Господарське освоєння території теперішнього Арсеналу розпочалось пізніше – на межі ХІV–ХV ст. Знахідки кінця ХІV – ХVІ ст. походять з двадцяти археологічних об’єктів на території внутрішнього повір’я та будівлі Арсеналу. Матеріали цього часу є рідкістю для території Києва, з огляду на що вони становлять особливу історичну цінність.

Історія ділянки «Мистецького арсеналу» у ХVІІ–ХVІІІ ст. пов’язана з функціонуванням тут Вознесенського дівочого монастиря, інформації про який зберіглось не багато. Архітектурний ансамбль монастиря пройшов кілька етапів розвитку, його забудова спершу формувалась дерев’яними спорудами. На межі ХVІІ–ХVІІІ ст. відбулась докорінна реконструкція, тут з’явились, щонайменше, чотири кам’яні споруди – кафедральний храм, дзвіниця, трапезна та стіни зовнішньої огорожі монастиря. Із цих будівель знайдені залишки лише двох: власне Вознесенського храму та зовнішньої огорожі монастиря. Храм припинив своє існування у 1797–1798 рр., коли на завершальному етапі спорудження будівлі Арсеналу його розібрали. Його залишки збереглись у вигляді зворотної засипки фундаментних ровів. Собор був триапсидним, розмірами близько 23×34 м. З кінця ХVІІІ ст. останні згадки про Вознесенський монастир поступово зникли з архітектурного ландшафту Печерська, що, зрештою, актуалізує цінність виявлених тут археологічних матеріалів.

Рядова господарська та житлова забудова, що існувала довкола монастиря та була зафіксована археологічними дослідженнями, нараховує понад 150 об’єктів. Це – залишки будівель та звичайні господарські ями. Дерев’яних культових споруд ХVІІ ст. не виявлено.

Вознесенський некрополь розвивався у кілька етапів: як монастирський погост та як парафіяльне кладовище. В його межах зафіксовано понад 250 поховань. В переважній більшості це звичайні поховання у ґрунтових ямах та дерев’яних трунах, рідше – поховання на цегляних викладках та у склепах. Всередині Вознесенського храму зафіксовано єдине точно атрибутоване поховання – київського губернатора, генерал-майора Семена Сукіна 1740 р.

Археологічні знахідки з території Арсеналу – надзвичайно чисельні та різноманітні. У більшості це кераміка: гончарний посуд різних типів, пічні кахлі, іграшки тощо. Вагому частину колекції становлять вироби з гутного скла. Звідси походять і понад 50 монет кінця ХV–ХVІІІ ст., переважно – польсько-литовської, балтійсько-шведської та російської чеканки. До числа унікальних знахідок можна віднести чотири кістяні шахові фігурки із житлового об’єкта ХV–ХVІ ст., двобічну іконку на овальному металевому медальйоні та невелику кістяну двобічну іконку з різним зображенням Богоматері.

Попередні підсумки археологічних досліджень опубліковано у збірнику «Печерська фортеця та Київський арсенал: нові дослідження» (спецвипуск 8 наукового журналу «Лаврський альманах», 2008 р.)

Археологічні знахідки, здобуті під час досліджень Інституту археології НАН України, передаються на постійне зберігання до музейного зібрання «Мистецького арсеналу». На обліку як частина державного музейного фонду України станом на сьогодні перебуває понад 1000 предметів археології. Ці матеріали використовуються й під час організації виставкових проектів, як-от «De Profundis» (2009 р.) та «Старий новий Арсенал» (2014 р.)

 

Інші дослідження