Історія створенняПро Нас

Історія створення

Національний культурно-мистецький та музейний комплекс «Мистецький арсенал» розташований на Печерську. Це одна з трьох історичних частин Києва, що упродовж століть пов’язана зі Свято-Успенським Києво-Печерським монастирем, що був заснований у  1051 р. За даними дослідниці О.Крайньої, із сорокових років ХVI ст. в структурі обителі існувала жіноча чернеча  громада. «Візерунок цнот» − панегірик архімандриту Печерської лаври Єлисею Плетенецькому  (1619 р.), містить найранішу згадку про Вознесенський Печерський дівочий монастир. У 1688-1707 рр. ігуменею монастиря була Марія Мазепина (у схимі – Марія Магдалина). Завдяки меценатству її сина гетьмана Івана Мазепи Вознесенський монастир досяг справжнього розквіту. Коштом Марії Магдалини у 1701-1705 рр. замість дерев’яної Вознесенської церкви зводиться величний кам’яний п’ятиглавий собор з трьома престолами та дзвіниця, а також церква Покрови Богородиці.

Печерське містечко, Успенський та Вознесенський монастирі на плані А. Кальнофойського. 1638 р.

Вознесенський собор, початок XVІІІ ст. Малюнок з колекції Вільгельма Фрідріха фон Берхгольца. Стокгольмський архів

Ліворуч: Печерське містечко, Успенський та Вознесенський монастирі на плані А. Кальнофойського. 1638 р.
Праворуч: Вознесенський собор, початок XVІІІ ст. Малюнок з колекції Вільгельма Фрідріха фон Берхгольца. Стокгольмський архів

З початком розбудови Києво-Печерської фортеці Вознесенський монастир було скасовано, черниць упродовж 1711-1712рр. переведено до Флорівського монастиря на Подолі. Проте обидва храми  надалі діяли як парафіяльні і були розібрані у 1798 р. під час будівництва Арсеналу.

Вже в наш час археологічними розкопками у середині внутрішнього двору Старого Арсеналу було виявлено залишки фундаментів кам’яної Вознесенської церкви та значний поховальний комплекс.

Фундаментні рови Вознесенського собору під час археологічних досліджень 2005 р.

Архітектурною домінантою Комплексу є споруда Старого арсеналу − колишньої  майстерні для виготовлення, ремонту та зберігання боєприпасів і деталей для гармат. Указ про її зведення за валами Печерської фортеці був підписаний російською імператрицею Катериною  ІІ у травні 1783 р.  У вересні того самого  року архітектором інженерного корпусу російської армії Карлом Іоганном Шпекле був розроблений проект цегляної будівлі Арсеналу. Розпочаті невдовзі військовим інженером Карлом де Шардоном будівельні роботи  було завершено київським купцем Михайлом Григоренком лише у 1801 р.  Будівля Арсеналу є унікальною − це перша споруда в Києві, виконана у стилі класицизму, зведена з жовтої київської цегли без застосування зовнішнього тинькування. Дякуючи властивостям місцевої глини, тутешня цегла набувала жовто-бурштинового відтінку, що дало підстави сучасниками називати  Арсенал порцеляновим.

Будівля Арсеналу у ХІХ ст. За виданням: Закревский Н.В. Описание Киева с приложением рисунков и чертежей. – М., 1868. – Т. ІІ.Будівля Арсеналу у ХІХ ст. За виданням: Закревский Н.В. Описание Киева с приложением рисунков и чертежей. – М., 1868. – Т. ІІ.

Вже на початку  ХІХ ст. Стара Печерська фортеця повністю втратила свою оборонну роль і перетворилась на виробничо-складський комплекс. Упродовж наступних років більшість в’їзних брам цитаделі було розібрано, а у валах зроблено прорізи для прокладання вулиць, проходів і навіть залізничної колії.

Києво-Печерська фортеця та будівля Арсеналу. Аерофотозйомка 1930-х  рр.

Південно-західний кут Арсеналу. Руйнування після вибуху, Друга світова війна

Ліворуч: Києво-Печерська фортеця та будівля Арсеналу. Аерофотозйомка 1930-х  рр.
Праворуч: Південно-західний кут Арсеналу. Руйнування після вибуху, Друга світова війна

У 1979 р. комплекс Арсеналу з прилеглою територією отримав статус пам’ятки архітектури та військової інженерії, що не заважало до початку ХХІ століття використовувати заповідну територію для військово-промислових потреб.

На території військової частини 61809.  Друга пол. ХХ ст.

На території військової частини 61809.  др. пол. ХХ ст.

На території військової частини 61809. Друга пол. ХХ ст.

Культурно-мистецький та музейний комплексу «Мистецький арсенал» був створений з ініціативи Президента України В. Ющенка згідно Розпорядження Кабінету міністрів України  № 49-р від 3 березня 2005 р.

Вхід на територію комплексу. 2005 р.

Вхід на територію комплексу. 2005 р.

Внутрішній простір Арсеналу перед початком реставраційних робіт. 2005 р.

Реставраційні роботи. 2008 р.

Ліворуч: Внутрішній простір Арсеналу перед початком реставраційних робіт. 2005 р.
Праворуч: Реставраційні роботи. 2008 р.

Статус національного наданий 3 лютого 2010 р.  Загальна площа Комплексу складає 9,8 га. Сьогодні паралельно із проведенням виставок триває реставрація приміщень та ведеться робота зі створення інституції культури, яка у своїй діяльності інтегрує різні види мистецтва – від сучасного мистецтва, нової музики й театру до літератури та музейної справи.

Галерея лівого крила будівлі Арсеналу. 2017 р. Фото: Роман Шаламов

Галерея лівого крила будівлі Арсеналу. 2017р. Фото: Роман Шаламов

В перспективі загальна експозиційна площа Арсеналу сягатиме 60 000 м2.

Будівля Арсеналу. 2019 р. Фото: Олександр Попенко

Будівля Арсеналу. 2019 р. Фото: Олександр Попенко

НОРМАТИВНО-ПРАВОВА БАЗА

  • Указ Президента України від 15.12.2000 р. № 1343 «Про заходи щодо відзначення вступу України у третє тисячоліття» ;

  • Указ Президента України «Питання створення культурно-мистецького та музейного комплексу Мистецький арсенал» від 22 травня 2006  р. № 415/2006;

  • Розпорядження Кабінету міністрів України «Про створення культурно-мистецького та музейного комплексу «Мистецький арсенал» № 49-р від 3 березня 2005 р.;

  • Указ Президента України «Про надання культурно-мистецькому та музейному  комплексу «Мистецький арсенал» статусу національного» від 3 лютого 2010  р. № 94/2010.