Академічний погляд: акценти шкільної програми
Другий лекційний курс з української літератури для вчителів «Академічний погляд: акценти шкільної програми» висвітлює нові теми і твори – від козацьких літописів і до нових видань сучасних письменників. Програма курсу торкається як інтерпретації текстів, що стали частиною шкільної програми, так і виходить за її межі, розкриваючи ширший контекст, біографії та цікаві деталі, які можуть доповнити і урізноманітнити шкільні уроки з літератури. Цього разу мова йде про барокову історико-мемуарну прозу, «Енеїду» Івана Котляревського, Тараса Шевченка, Марка Вовчка, «Майстра корабля» Юрія Яновського, Валер’яна Підмогильного, Нью-Йоркську групу, Володимира Винниченка, Павла Тичину, Володимира Свідзінського та сучасних авторів.
Лекторами курсу є університетські викладачі, відомі літературознавці та дослідники української літератури. Кожна лекція є авторською і передбачає активну взаємодію з аудиторією освітян.
Всі лекції курсу можна переглянути у мережі у відкритому доступі.
Наші лектори:
Агеєва Віра Павлівна
д. ф. н., професор кафедри літературознавства НаУКМА
Боронь Олександр Вікторович
к. ф. н., завідувач відділу шевченкознавства Інституту літератури НАНУ
Галета Олена Ігорівна
д. ф. н., професор кафедри теорії літератури та порівняльного літературознавства ЛНУ ім. І. Я. Франка
Архієпископ Ігор (Ісіченко Юрій)
д.ф.н., професор кафедри історії української літератури ХНУ ім. В. Н. Каразіна
Кісельова Людмила Олександрівна
к. ф. н., доцент кафедри літературознавства НаУКМА
Панченко Володимир Євгенович
д. ф. н., професор кафедри літературознавства НаУКМА
Семків Ростислав Андрійович
к. ф. н., доцент кафедри літературознавства НаУКМА
Енеїда: від бурлескної пародії до національного епосу
Які іпостасі має текст, що започаткував нову добу в історії української літератури та літературної мови? Яке має місце серед інших творів, які наслідують поему Вергілія? Ростислав Семків розповідає про «Енеїду» як бурлескну поему і зразок національного епосу та її рецепцію митцями і дослідниками наступних століть.
Барокова історико-мемуарна проза: Козацькі літописи. Історія Русів
Козацькі літописи 2-ї половини XVII — середини XVIII століття не тільки фіксують важливі історичні події, але є і цінними літературними пам’ятками. Серед них — літописи Самовидця, Григорія Грабянки та Самійла Величка. Особливе місце серед текстів тієї доби займає «Історія Русів», яку використовували під час написання історичних творів Тарас Шевченко, Микола Гоголь, Євген Гребінка, Микола Костомаров. Архієпископ Ігор (Ігор Ісіченко) читає лекцію про козацькі літописи та «Історію Русів», їхній історичний контекст і значення.
Біографія і творчість Тараса Шевченка: неоднозначні епізоди та складні моменти інтерпретації
Тараса Шевченка вважають чи не центральною постаттю в українській літературі, але сприйняття його творів не буде повним, якщо не брати до уваги його творчості як художника, деталей біографії та контексту часу. Що про життя митця є фактами, а що залишається легендами? Олександр Боронь впродовж багатьох років досліджує біографію Тараса Шевченка і у лекції поділився маловідомими фактами про життя та творчість поета і художника.
Марко Вовчок. Три долі письменниці: російська, українська, французька
Марко Вовчок називають “українською Жорж Санд”, нею захоплювалися і визнавали її талант, а життєпис та тексти цієї письменниці досі містять багато загадок. Вона є авторкою не лише «Народних оповідань» та «Інститутки», але і цінних для літературознавців текстів «Три долі», «Тюлевая баба», «Лимерівна». Про цікаві деталі біографії письменниці та інтерпретацію її творів розповіла Віра Агеєва.
Володимир Винниченко: парадокси долі і творчості
Біографія Володимира Винниченка наповнена перипетіями, змінами і моментами вибору. Історичні події, еміграції та позалітературна діяльність мали значний вплив на його тексти. Про автора «Чесності з собою», «Записок кирпатого Мефістофеля», «Сонячної машини», новели «Момент» та багатьох драм розповідає Володимир Панченко.
Валер’ян Підмогильний: як стати класиком на старті
Валер’ян Підмогильний почав писати рано – і вже в шкільні роки публікував тексти під псевдонімом Лорд Лістер. Він пройшов творчий шлях від пригодницьких оповідань до інтелектуальної прози. Про життєпис автора «Міста» і «Невеличкої драми», контекст його часу та інтерпретацію творів розповіла дослідниця творчості Валер’яна Підмогильного Олена Галета.
«Майстер корабля» – дебютний роман Юрія Яновського
Двадцяті роки XX століття характерні великим інтересом з боку письменників та художників до нового мистецтва – кіно. В Одесі з’являється кінофабрика і до міста, яке починають називати «Голлівудом на березі Чорного моря», з’їжджаються працювати багато митців зі сценаріями та ідеями для втілення на екрані. Серед тих, хто приїхав, – двадцятип’ятирічний Юрій Яновський, який свій досвід роботи в Одесі невдовзі втілив в дебютному романі «Майстер корабля». Віра Агеєва читає лекцію про автобіографічний роман письменника, який вирізняється своїм стилем, мистецькою проблематикою та яскравими персонажами, прототипами яких були відомі сучасники Яновського.
Поезія українського модернізму: Павло Тичина та Володимир Свідзінський
Що об’єднує, а що відрізняє твори двох поетів українського модернізму Павла Тичини і Володимира Свідзінського? Чим вирізняються і є цінними для цієї епохи їхні вірші? Про логодіцею в поезії українського модернізму, музичні структури в Павла Тичини, флористичність у віршах Володимира Свідзінського та багато іншого розповіла Людмила Кісельова.
Нью-Йорк на мапі України: письменники Нью-Йоркської групи в історії української літератури
Історія цього об’єднання українських поетів почалася 20 грудня 1958 року в кав’ярні Нью-Йорка. Того дня Патриція Килина, Богдан Бойчук та Юрій Тарнавський надали назву групі та вирішили публікувати журнал «Нові поезії». Про Богдана Бойчука, Юрія Тарнавського, Богдана Рубчака, Емму Андієвську та інших митців Нью-Йоркської групи, їхні погляди та джерела натхнення читає лекцію Олена Галета.
Укрсучліт: що читати і що рекомендувати школярам?
Якими книжками можна пробудити інтерес до сучасної української літератури у школярів? Яких поетів, прозаїків та драматургів варто читати, щоб орієнтуватися у сучасному літературному процесі? Рекомендаціями поділився Ростислав Семків у фінальній лекції курсу.