Мір’ям Фішер

«Це прекрасно, що у вас з’явився цей конкурс. Контент – завжди вагомий аргумент. Я не володію українською, тому моє перше знайомство було поверховим, лише візуальним.

Мені сподобалося, що ілюстрація настільки вагома у вашій прозі та поезії – принаймні, порівнюючи зі швейцарською традицією. Особливо мені сподобалося, що візуальна частина не намагалася «перекричати» сам твір, а в більшості випадків взаємодіяла з ним. Також я звернула увагу на перевидання класики в новому оформленні як спроба по-новому подивитися на відомі твори. Це означає, що ця література не старішає.

Я оцінила і високу якість паперу, і якість друку, який в основному здійснювався в Україні – і це дуже добре, що ви маєте повний цикл виробництва в межах країни. Швейцарія також може видавати й друкувати книжки, але це надзвичайно дорого, тож ми друкуємось закордоном – наприклад, в Німеччині. Але важливо зберегти цей цикл в межах однієї країни, розвивати власний ринок.

Мені надзвичайно сподобалася завершальна частина конкурсу – наша жвава дискусія. Це допомагає подивитися на книгу з різних точок зору. Тут очевидно є одна видатна книжка – «Decommunized», фотопроект, що ставить перед нами питання: як бути з культурним спадком, який ідеологічно віддаляється від нас, як зберегти те, що хотілося б забути? Ця книга зроблена на високому рівні, вона прекрасно укладена, створена з великою увагою до дрібниць. З одного боку – це мистецьке видання, з іншого – енциклопедія, документ.

Якщо ж говорити про дитячу книгу, то мені надзвичайно цікаво було відзначити, як можна говорити про чуття звуку у двовимірній площині книги, говорити мовою ілюстрацій і кольору. Це дуже привабливий спосіб взаємодії з дитиною, читаючи цю книжку. Це цікава тема, цікаве рішення, чудове матеріальне втілення.

Оцінювати прозу і поезію також було цікаво, особливо порівнюючи швейцарську художню традицію й українську, яка є багатшою. І тим цікавіше дивитися на ілюстровану прозу і поезію для дорослої аудиторії. «Супергерої» – абсолютна протилежність старомодному дизайну, книжка має дуже зручний і вмотивований формат і водночас схожа на арт-об’єкт.

Серед обраних книжок я також виділила «Чорну землю» Тімоті Снайдера (видавництво «Медуза») – вона традиційна, але я не проти традиційності. Вона дуже добре, професійно зроблена. Цей дизайн традиційний, але доречний – для цього непростого тексту, для розкритого історичного контексту».