Світова література від Бодлера до Боба Ділана
Лекційний проект для вчителів зарубіжної літератури «Ми в контексті» логічно продовжує тенденцію, розпочату курсом про українських класиків від Сковороди до Стуса «Осмислені і переосмислені». Ми запропонували фаховим літературознавцям не обмежуватися університетською аудиторією – а поділитися знанням з вчителями (і серед охочих виявилися не лише зарубіжники, але й україністи та вчителі історії!).
Це виклад у популярній формі аспектів, за висвітленням яких не завжди встигають підручники. Лекції зі світової літератури охоплюють канон від «проклятих поетів» до нобелівських лауреатів кількох останніх років. Крім того, проведено паралелі стосовно творчості зарубіжних та українських авторів (як-от Бодлер та Рильський; Микола Куліш і Брехт). Окремим пунктом стала лекція про традицію українського перекладу – і також розповідь про те, які фактори впливають на потрапляння того чи іншого твору до «золотого списку» найкращих книжок, а також до шкільної програми.
Кожна із десяти лекцій є авторською розробкою; вона щоразу унікальна, адже лектор співпрацює з аудиторією, реагує на неї і, відповідно, не обмежується підготовленим текстом, а продовжує свій монолог відповідно до реакції слухачів, рівня їхньої підготовки, запитань та відповідей протягом викладу матеріалу.
Відеозаписи лекцій розміщені у відкритому доступі – а отже, доступні фаховій аудиторії та усім охочим дізнатися нове незалежно від географії та часу доби.
Наші лектори:
Іванюк Сергій Семенович
к. ф. н., доцент кафедри літературознавства НаУКМА
Кісельова Людмила Олександрівна
к. ф. н., доцент кафедри літературознавства НаУКМА
Огаркова Тетяна Анатоліївна
PhD, старший викладач кафедри літературознавства НаУКМА
Семків Ростислав Андрійович
к. ф. н., доцент кафедри літературознавства НаУКМА
Сінченко Олексій Дмитрович
к. ф. н., доцент кафедри української літератури і компаративістики Київського університету імені Б. Грінченка
Стороха Богдан Валентинович
к. ф. н., доцент кафедри романо-германської філології Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка
Абсолютні книги: підходи до формування канону світової літератури
Що таке канон світової літератури, як формується «золотий список» найкращих книжок – і які з них потрапляють до шкільної програми? Хто впливає на ці процеси, крім науковців та критиків? Ростислав Семків про те, які тексти вважали найвпливовішими філософ Батай, письменник Набоков, професор Блум; і наскільки списки найкращих книжок в історії цивілізації збігаються з топами книжкових продажів.
Королівство «проклятих поетів» та його українські креси: від Бодлера до Рильського.
Поль Верлен, пишучи нариси про трьох «проклятих поетів» (Корб’єра, Рембо та Маларме), вряд чи припускав, наскільки універсальною виявиться ця метафора. Олексій Сінченко розповідає про ціле гроно європейських поетів, які тяжіли до пізнання раніше непізнаваних сфер, нової естетики, іншого розуміння мистецтва та образу митця – і проводить паралелі з українськими літераторами, які так само намагалися епатувати буржуа та писати, виламуючись із класичної традиції. Чи можна провести лінію від Бодлера до Рильського і Семенка, практично не цитуючи віршів? Так, якщо деталі біографій – не менш поетичні, ніж збірки творів.
Чотири «Гоголі» ірландської літератури: Свіфт, Вайльд, Джойс, Беккет
Українська та ірландська культури подібні не лише у постколоніальному аспекті, але й тим, що зуміли вижити, перемогти і багато дати світові. Ростислав Семків розмірковує про те, до якої літератури належить автор і наскільки це залежить від його самоусвідомлення, подробиць життєпису і – важливо! – від мови письма – на прикладі Гоголя, Свіфта, Вайльда, Джойса та Беккета. Ще один етапний пункт розповіді лектора – як крізь призму світової літератури розуміти українську.
Кафка: людина як впольована тварина
«Перетворення» Франца Кафки вважається важливим твором цього письменника завдяки Володимиру Набокову; і це одна з причин входження новели в канон світової літератури у російському та українському контекстах. Чим ще цікавий Кафка? Як у його текстах відображені кризи у самоусвідомленні західної цивілізації ХІХ – ХХ століть? Як на Кафку вплинув, приміром, Чарльз Дарвін? А Фройд та Ніцше? Богдан Стороха детально розказує про історико-філософський контекст епохи та біографію письменника, зупиняючись на огляді етапних творів.
Срібна доба російської поезії: Блок, Ахматова, Пастернак
Література російського модернізму приваблює і романтично налаштованих читачів, і серйозних дослідників. Та для глибокого розуміння треба володіти кодами розуміння епохи; тут важлива і філософська, і містична, і релігійна складові. Людмила Кісельова відкриває завісу до таємниць тієї «срібної доби», до якої у школі лише дотикаються. Наприклад, така «жіноча» поезія Ахматової розгортається перед нами епічними інтонаціями, квінтесенцією жіночого начала, відточеністю кожної фрази – адже неоковирно дібране слово здатне спричинити світову катастрофу. Літератори тоді справді у це вірили.
Бертольд Брехт і європейська драма ХХ сторіччя
Бертольд Брехт та Микола Куліш – що спільного та відмінного у долях цих, без сумніву, успішних драматургів-новаторів? Чим новий театр ХХ століття відрізняється від класичної традиції? Якщо вивчати драматургію у курсі літератури – то як: дивитися постановки чи все ж читати книжки? Чи доречні твори Брехта у середній школі? Сергій Іванюк – про зв’язок нової європейської драми з епічними жанрами та те, чим вона кардинально відрізняється від тієї традиції, яку нині вважаємо класичною – і з якої традиції виростає.
Камю і світова війна. Як протистояти абсурду?
Що необхідно знати освіченій людині про Сартра і Камю? Що таке екзистенціалізм? Як формувалися найвідоміші мислителі французького ХХ століття – і чому їхні твори вивчають саме у курсі світової літератури? Де межа між філософськими трактатами та блискучими есе? Тетяна Огаркова у популярній формі розповідає про філософію екзистенціалізму та втілення її ключових концептів у есеїстиці та художній прозі, а також про химерні долі речників цих ідей.
Проза суворого досвіду: Ернест Гемінґвей
Ернест Гемінґвей – письменник, який точно знав, яким він хоче виглядати у очах своїх читачів і послідовно працював над творенням авторського міфу. Він став символом для кількох поколінь; ним захоплюються навіть ті, хто книжок не читає взагалі. Сергій Іванюк розказує про нобелівського лауреата як поп-ікону по обидва боки «залізної завіси», про те, як писалася сувора чоловіча проза і про те, яке розчарування спіткало визнаного автора наприкінці життя.
Художній переклад як ключ до культурного перекодування: вітчизняні перекладацькі традиції
Українські перекладачі – це ті, хто дарував голос найкращим творам світової класики художньої прози та філософії. Водночас робота у галузі перекладу ставала випробуванням, почасти почесним: потреба розробляти стилі мови, недостатньо розвинені у вітчизняній літературі (та й в повсякденні), долати спротив тих, хто стверджував, що перекладу доступною мовою або й читання в оригіналі достатньо, щоб не працювати над створенням додаткового корпусу текстів. Олексій Сінченко – про те, як переклад стає випробуванням для рідної мови, як тексти отримують нагоду звучати по-різному, зрештою, про те, що в Україні – не лише література є більшим, ніж видом мистецтва, але й переклад так само вагоміший, ніж ремесло чи творчість.
Світова література після Чорнобиля і Берлінської стіни
Протягом багатьох лекцій цього курсу говорилося, якою є література після Дарвіна, Ніцше і Фройда; після Першої світової війни та після Освенцима; як на культуру впливають захоплення наркотичними речовинами та популяризація філософії. Якою стає література у наш час після свіжих катастроф, серед яких Чорнобиль та падіння останніх імперій? Ростислав Семків у огляді актуальних книжок кількох десятиліть розмірковує про світоглядні зміни у сучасному суспільстві, роль письменників як лідерів громадської думки, а також про те, чому Нобелівський комітет визнав літератором Боба Ділана. Крім того, ця лекція містить гарний перелік якісних сучасних книжок, багато з яких уже маємо в українських перекладах.