Розп’яття

Постать Юрія Соловія (1921, Старий Самбір — 2007, Ратерфорд) є однією із чільних для модерної української культури, яка через доволі трагічні обставини розвивалася переважно поза Україною. Його біографія є подібною до тисяч біографій інших українських емігрантів третьої хвилі 1940-1954 років, що складалася з осіб, які опинилися поза Україною внаслідок Другої світової війни і відмовилися від повернення назад. Після завершення війни більшість спочатку перебувала в таборах для переміщених осіб та військовополонених, а відтак поселилася в різних країнах Західної Європи та американського й австралійського континентів. Так і Юрій Соловій емігрував до Німеччини, а згодом переїхав до США. Однак серед багатьох талановитих українців, розкиданих по світах, його вирізняє особлива інтелектуальна та духовна самодостатність. Тому його творчість не позначена ностальгією, він живе не минулим і безповоротно втраченим, а прагне інтегруватися у модерне мистецьке середовище. У спектрі українського модернізму Соловій є яскравим послідовником неоекспресіонізму. Його цікавлять дві крайності буття людини: народження і смерть, між якими Соловій бачить переважно страждання. Ці мотиви художник висловлює релігійними символами. Як монументальна робота «Розп’яття», де автор сфокусований на зображенні тілесних деформацій. Він не возвеличує Христа, а радше дорікає йому за слабкість. Таке авторське трактування, що прирівнювало Христа до звичайної людини, викликало у свій час дискусії й протести через спотворення канонічного образу.

Окрім «Розп’яття» в експозиції також представлена рання картина Юрія Соловія «Родження», де автор використовує приглушену кольористику, щоб підкреслити крихкість людського тіла в момент народження і смерті.

Важливою в творчості художника є серія «Тисяча голів», над якою він почав працювати на початку 1970-х. Митець вирішив намалювати тисячу голів, застосовуючи найрізноманiтніші техніки й матеріали: олію, акварель, олівець, туш, пластику, волосся, папір. Голови абстрактні, але іноді й пізнавані — Ісус Христос, Ван Гог, Венера тощо. Завершити серію Соловій не встиг. На початку 1990-х Соловій переніс легкий інсульт, упав на камінні сходи й розбив голову. У лікарні йому видалили третину мозку і він два роки пролежав у комі. Всі лікарі вважали, що він ніколи з неї не вийде. Та, наперекір усьому, Соловій з коми вийшов. Пригадав усі мови, які знав, пригадав усіх друзів, але втратив динамічність, допитливість і потребу боротися з життям, але так і не повернувся до творчості.

За матеріалом: Богдан Бойчук. Юрій Соловій із далекої перспективи // День. – 2007, 22 лютого

Фото: Олександр Попенко © ДП НКММК «Мистецький арсенал»