Чутливість. Сучасна українська фотографія

Лип 16 2021 Published by under

Фотографія змушує нас віддавати належне швидкоплинному. Незмінною залишається чутливість творця до того, що можна назвати тремтінням світу. Саме вона, ця чутливість, і надає світлині — по суті, технічному образові — його естетичного й символічного вимірів. А отже, фотографія зберігає за собою здатність бути надзвичайно рефлексивним і чутливим до змін часу, тенденцій, технологій та оптики медіумом.

Вторгнення фотографії в середовище класичних образотворчих мистецтв спровокувало революційний процес перегляду багатьох кордонів. Утім, саме фотографічний медіум є найбільш швидкозмінним і залежним від технологічного поступу, він має власну природу, зумовлену взаємодією чутливої поверхні зі світлом. Останніми десятиліттями чимало уваги приділяли полярності аналогового та цифрового зображень, плівки та матриці, — вибудовували найпохмуріші прогнози стосовно майбутнього фотографії.

Однак ці фаталістичні пророцтва сьогодні не справджуються — навпаки, бачимо своєрідну гібридизацію традиційної аналогової фотографії та стрімких цифрових новацій, співіснування естетик та підходів, що притаманні обом технологіям. Ще одну небезпеку для фотографії вбачають у надзвичайно розширених, разом із цифрою та гаджетами, можливостях операційної системи медіуму. Звідси — безмежність та неосяжність сучасної фотографії, її участь у перегонах нескінченного репродукування та розмноження. Фотографія буквально розчиняється у масовій культурі, тому іноді важко розрізнити, що́ зараз перед нами — предмет мистецтва чи випадковий кадр, вдалий чи не дуже.

Виставка «Чутливість. Сучасна українська фотографія» репрезентує множинність методів роботи з фотографічним медіумом в Україні протягом майже трьох останніх десятиліть. Таке хронологічне рамування не випадкове, адже фотографія постала як самодостатній вид у системі сучасного українського мистецтва ще на початку 1990-х років. Нині ж важливим є подивитися на цей шлях цілісно та розгорнуто, оприявнити те, що називають «загальною картиною». Попри те що виставка охоплює широке коло авторів та явищ, її акцент не на хронології чи енциклопедичності — а на процесах у самому медіумі. Фотографічна оптика дає змогу відчути та осмислити час на відносно короткій дистанції. А це можливо, не лише занурюючись у контекст історії, що насичена подіями та трансформаціями, але й демонструючи різні підходи до фотографії як такої, проявляючи ті її внутрішньовидові колізії, які припали на цей час.

Коментарі Вимкнено до Чутливість. Сучасна українська фотографія

Андрій Сагайдаковський. Декорації. Ласкаво просимо!

Вер 01 2020 Published by under

«Андрій Сагайдаковський. Декорації. Ласкаво просимо!» — виставковий проєкт Мистецького арсеналу, що продовжує лінію репрезентації визначних імен у новітній історії українського мистецтва, до якої належать персональні виставки Олега Голосія, Кирила Проценка, Олександра Гнилицького. Серед уже реалізовних, проєкт Андрія Сагайдаковського вирізняється своїм експериментальним характером — простір Арсеналу перетвориться на тотальну інсталяцію, створену митцем. Це дозволить якнайповніше зануритися в творчість автора, побачити його метод в дії. 

Кураторський екскурс у виставку «Андрій Сагайдаковський. Декорації. Ласкаво просимо!» 

Кураторська група проєкту: Олександр Соловйов, Соломія Савчук, Павло Гудімов

Творчий метод Сагайдаковського побудований на використанні звиклих речей в незвичний спосіб. У своїй творчості митець застосовує аномальні звуки, їдкі та специфічні запахи, «трешові» матеріали, кострубаті написи. Його інсталяції буквально огортають і водночас розщеплюють замкнену структуру виставкового простору, деконтекстуалізують його. З огляду на це декорація як мотив поєднання реального та ілюзії стає однією із наскрізних ліній виставки. Передовсім декорації покликані створити візуальний образ «експозиційного спектаклю», що розгортається в залах.  Глядач має змогу сам вирішувати, як тлумачити інформаційну та смислову складові встановлених декорацій. Адже вони дозволяють постійно міняти місцями ілюзію та реальність і у такий спосіб дезорієнтувати відвідувача, вносити в його сприйняття дещицю сумніву, перевертати загальноприйняту оптику розпізнавання видимого. Такі декорації є ніби грою із залами і в залах. У просторі цікаво блукати в захопливому очікуванні того, що буде далі, що відкриватиметься в наступних приміщеннях, що ще запропонує автор.

 На виставці можна простежити кілька циклів, тонко пов’язаних між собою тематично та стилістично: тіло як фрагмент, анатомічні штудії, тілесна еквілібристика, кіно, діти-воїни і дитячі забави, спортивні вправи. Не випадково основною темою нашої виставки є саме спорт. Та у цьому проєкті він не є ілюстрацією девізу «швидше, вище, сильніше», а радше  моделлю буття, відображенням поняття homo ludens — «людина, що грає». Митець із насолодою грає у власну гру, вигадуючи містифіковані змагання-забави. Він придумує правила, проектує декорації для своїх вправ і дисциплін, створюючи таким чином власний спорт-простір — імаджинаріум, що є естетично співзвучним із театром абсурду.

Віртуальний тур виставкою «Андрій Сагайдаковський. Декорації. Ласкаво просимо!». Розроблено компанією AERO3D

Андрій Сагайдаковський народився в 1957 році у Львові. У 1979 році закінчив факультет архітектури Львівського політехнічного інституту. У 2012 році Андрій Сагайдаковський став лауреатом премії Першої Київської міжнародної бієнале сучасного мистецтва ARSENALE АWARDS у номінації Відкриття ARSENALE. Живе та працює у Львові.

Коментарі Вимкнено до Андрій Сагайдаковський. Декорації. Ласкаво просимо!

Next »