Пари

Проект «Пари» художника Джеймса Бекета контурно окреслює всю виставку. Цей проект є рефлексією про природу експонатів Національного музею Революції Гідності, зібраних під час та одразу після протестів 2013–2014 років. Музей — це місце, де суспільство розповідає про визначні події своєї історії та культури через символічну агентивність експонатів. Вивчаючи історичне й політичне значення колекції Майдану, Бекет міркує про функції музею, що полягають у збереженні пам’яті, та про його роль у формуванні ідентичності та соціальної приналежності. 

Під час протестів на Майдані предмети повсякденного вжитку використовувалися для оборони, але інколи — з певних сентиментальних причин, наприклад, різдвяні прикраси, які додавали культурі Майдану нового символічного виміру. Бекет відслідковує оригінальне походження цих предметів, які не були призначені для революції та вироблялися як комерційні товари. Спільно зі студентами Києво-Могилянської академії він об’єднав їх із товарами з крамниць аксесуарів та іграшок, канцелярських товарів і косметики, що мають формальний, проте малозрозумілий стосунок до артефактів Майдану. Після цього він скомпонував їх у натюрморти, жанр живопису, в якому неживі предмети використовуються як алегорії. Завдяки дублюванню експозиції оригінальних експонатів музею копіями товарів повсякденного вжитку активізується гра пам’яті, така собі розвага, метою якої є згадати справжнє, травматичне. Її також можна сприймати як очищення, ефект, що досягається з плином часу, як форму соціально-політичної амнезії, цензурований спогад. Окрім того, робота Бекета відсилає до комодифікації історії — процесу, в якому минуле перетворюється на джерело розваг і комерції, означаючи стандартизацію та втрату різноманітності історичної пам’яті. 

Стенди експозиції нагадують про функції музею та одночасно схожі на вітрини крамниць, що підкреслює комерційний або споживчий характер предметів, привласнених під час революції. Таким чином, Бекет наголошує на винятковому характері подій на Майдані. Наявність і спільність предметів також виявляє спонтанний та цивільний демографічний склад спротиву. 

Окрім того, експозиція дає змогу глибше дослідити тему протиставлення революції рекреації та демонструє подолання українським населенням апатії, характерної для молодих західних споживацьких суспільств, про що свідчать «реквізит» або експонати, що й забезпечує набуття незалежності. У цьому сенсі експозиція спрямована на протиставлення випадкового та важливого, незмінного та справжньої трансформації.