Про нас

Справжній архітектор Мистецького арсеналу: хто він?

Будівля Мистецького арсеналу донині вражає іноземних туристів, українців-гостей столиці й навіть киян, які щодня проходять чи проїжджають повз. Імперський масштаб, колосальний об’єм, монументальність форм, вишуканість композиційного рішення та пластики раннього класицизму ставить споруду Київського арсеналу в один ряд із найкращими творами європейської фортифікаційної архітектури другої половини XVIII ст.

Про те, як ми працюємо з архітектурою Арсеналу й створюємо в ньому виставкові проєкти, читайте у статтях: #СекретиАрсеналу: архітектура виставок
#СекретиАрсеналу: архітектура виставки як окреме висловлювання

Будівля Старого Арсеналу в Києві, 2019 рік.
Фото: Олександр Попенко © ДП НКММК Мистецький арсенал

Краєзнавці часто приписували першу київську споруду в стилі російського класицизму Івану Меллеру, чий підпис можна побачити на відомих проектних кресленнях фасадів та на плані споруди 1783 року. Меллер служив на високих посадах у Головній канцелярії артилерії та фортифікації, а у 1783 році, після смерті князя Григорія Орлова, виконував обов’язки генерал-фельцехмейстера Артилерійського корпусу. Його підпис лише затверджував запропоновані проєктні рішення.

Проектні креслення споруди арсеналу Києво-Печерської фортеці.
Архів СПб ФІРІ РАН, Атлас артилерійських та архітектурних креслень (колекція 15, од.зб. 1187)

Майбутній архітектор сучасного Мистецького арсеналу Карл Йоганн Шпекле народився у Санкт-Петербурзі в родині ливарного майстра, скульптора-орнаменталіста Філіпа Шпекле. Точна дата появи Карла на світ невідома – між 1731 і 1734 роками. Його батька запросив з Амстердаму російській цар Петро І. На початку 1750-х років Карл та його брат Пауль здобули славу портретистів. У 1758 році Карл та Пауль Шпекле склали іспит обер-архітектору імператорського двору Растреллі та були прийняті на службу до «Канцелярии от строения» помічниками архітектора 2-го класу. За роки служби брати Шпекле були відзначені Барталомео Растреллі та Юрієм Фельтоном за відмінну роботу.

У травні 1765 року Карл Шпекле за наказом генерал-фельдмаршала графа Григорія Орлова прийнятий на службу архітектором інженерного корпусу російської армії, де пропрацював 31 рік. З 1767 року на Карла покладають обов’язки щодо виконання робіт і по артилерійському корпусу. За іншими даними, після від’їзду Растреллі Шпекле працював архітектором у Головній канцелярії артилерії та фортифікації і мав чин майора.

Діяльність Карла Шпекле як архітектора інженерного та артилерійського корпусів охоплювала роботи по всіх фортецях Російської імперії. Однією з його найвизначніших робіт є реконструкція комплексу споруд інженерного та артилерійського відомства в Петербурзі на Литійній вулиці (1770-1780-ті рр.). Його авторству приписують проєкт Арсеналу в Санкт-Петербурзі (розроблений у 1770 р.). Поряд з Академією мистецтв та Мармуровим палацом, Арсенал був однією з найвизначніших споруд періоду раннього класицизму Петербурга.

У 1776 році архітектором розроблено проєкти забудови Виборзької фортеці, окремих споруд фортець Старої Фінляндії, Естляндії, Ліфляндії (зокрема, Рига, Дерпт, Ревель), у Кронштадті, Смоленську тощо. Протягом 1770-1780-х років Шпекле виконав проєкти промислово-виробничих об’єктів для Охтинського порохового заводу, Сестрорецького збройового заводу та Брянського арсеналу. Він також розробив проєкт споруди інженерного та артилерійського кадетського корпусу в Петербурзі.

Найвизначнішим прикладом цивільної архітектури авторства Карла Шпекле є комплекс Чесменського палацу (1774-1780 рр.) – це один із перших прикладів неоготики в Росії. Він також втілив у життя низку малих архітектурних форм – декілька мостів для парків у Царському Селі, кам’яний міст у Петропавлівській фортеці.

У 1783 році архітектор Карл Шпекле розробив проєкт архітектурного вирішення Арсеналу для Києво-Печерської фортеці. Будівля Старого Арсеналу в Києві за своєю архітектурою, планувальною структурою, об’ємно-просторовою композицією, характером декоративних елементів тощо частково повторює будівлю Арсеналу у Санкт-Петербурзі. Попри суто функціональний характер подібних споруд, естетичному оформленню та декоруванню їхніх фасадів приділялася чимала увага.

Утім, порівнюючи з санкт-петербурзьким, архітектура київського Арсеналу видається більш «архаїчною». Мається на увазі переважання горизонтального членування фасадів, підкреслено бароковий характер ряду порталів, незначне застосування класичних ордерних форм та пропорцій тощо. Саме ці риси позбавляють дещо громіздку споруду київського Арсеналу звичних для класицистичних будівель стрункості та стриманості, але й надають їй своєрідного неповторного вигляду.

Будівля Старого Арсеналу в Києві, 2019 рік.
Фото: Олександр Попенко © ДП НКММК Мистецький арсенал

Як і решта значних споруд раннього класицизму, профінансованих наказами Катерини ІІ, київський Арсенал має на собі відбиток імперської величі та розмаху. Однак, з погляду оборонних можливостей, він виявився абсолютно безпорадним.

Величезний корпус Арсеналу не був захищений високими оборонними валами цитаделі і у разі атаки артилерії міг бути легко уражений. Враховуючи характер знарядь, зброї та припасів, що зберігалися в його приміщеннях, ураження споруди становили значну загрозу для обороноздатності всієї цитаделі.

Один з рапортів Артилерії Генерал-Поручика Матвія Бєгічева від 29 березня 1790 року,
де йдеться про необхідність отримання додаткових креслень від «архітектора Шпекли».
Архів Військово-історичного музею артилерії, інженерних військ та військ зв’язку (СПб, РФ) ф. 2, оп. ШГФ, од.зб.3168, арк. 2.

Корпус Арсеналу, замкнений у каре, створював у забудові цитаделі окремий квартал, слугував значною об’ємною домінантою, формуючи та визначаючи таким чином архітектурно-історичну атмосферу комплексу.

Карл Шпекле впродовж 35 років бездоганно служив імперії. Він помер 1796 року у Петербурзі, залишивши по собі значний спадок. Водночас, як у випадку зі Старим Арсеналом у Києві, його ім͐я залишається маловідомим, не часто згадується в контексті історії його творів. Мілітарна система уніфікувала не лише військові будівлі, але й їхніх творців.

За матеріалами довідки,
складеної кандидаткою історичних наук Катериною Гончаровою
на замовлення Мистецького арсеналу