Нова виставка в Мистецькому арсеналі: «Мерехтливі звʼязки. Український живопис на межі 90-х і тепер»
У четвер, 25 червня, о 18:30 у Мистецькому арсеналі (вул. І. Мазепи, 28–30) відкриється нова виставка «Мерехтливі звʼязки. Український живопис на межі 90-х і тепер»
У сучасному мистецтві помітне повернення до живопису. Саме тому проєкт пропонує розглянути живопис як простір безперервного діалогу між художниками різних поколінь і їхніми способами осмислити українську реальність у власних роботах.
Куратор: Олександр Соловйов
Співкуратор: Ігор Оксаметний
На виставці представлять твори українських мисткинь і митців двох періодів: від другої половини 1980-х до першої половини 1990-х років та останнього десятиліття.
Зв’язки між цими двома поколіннями — мерехтливі: десь вони виразно проглядаються, а десь залишаються припущеннями. Однак у такому постійному діалозі завжди можна знайти перегукування між підходами, жестами, творами й авторами. Крім того, як тоді, так і зараз живопис розвивається в умовах історичних зламів і потрясінь.
Олександр Соловйов, куратор виставки:
«Поштовхом до цієї виставки стало моє переконання, що за останні десять років в українському мистецтві визріла тенденція повернення фігуративного живопису. У цьому зв’язку зовсім не випадково згадується живописний сплеск, який відбувся в нас наприкінці 1980-х — на початку 1990-х років. Я був, так би мовити, професійним свідком того процесу. Саме тоді народився термін «нова хвиля». Сьогодні майже всі твори цієї хвилі осіли в музейних та приватних колекціях, причому чимало з них — за межами України. Сучасний глядач або ніколи їх не бачив, або вже встиг забути. Тоді й виникла ідея: показати ці два періоди, два явища — те, що вже склалося, відійшло в історію, і те, що тільки формується, але є не менш яскравим і значущим, — в одному виставковому просторі. Щоб глядач, побачивши ці полотна разом «тут і тепер», міг поставити собі запитання: чи можна говорити про розвиток сучасного українського живопису в усій його розмаїтості як про феномен, у якому є тяглість і цілісність?».
КУРАТОРСЬКИЙ ТЕКСТ
У діалозі між різними поколіннями й часовими досвідами відображено не лише звернення сучасності до минулого, а й сама взаємодія епох, у якій кожна по-новому висвітлює іншу й водночас переосмислює себе.
Ігор Оксаметний, співкуратор виставки:
«У фокусі нашої уваги в межах цього проєкту був, крім іншого, живопис, який ми між собою називали «стрімким», тобто той, що створюється за один-два сеанси, без традиційної підготовки, продуманої композиції, як безпосередній, спонтанний жест. Сьогодні такий живопис стає способом говорити про невимовне. Він не потребує перекладу, не вимагає зайвих вербальних пояснень, як не вимагає цього раптом почута музична тема — він впливає напряму, через тілесність, колір, ритм і, головне, емоцію. Художник не описує подію — він проживає її в матеріальному акті створення образу. Саме тілесність живопису — його фізична фактура, слід руки, подолання матеріалу — перетворює картину на форму візуального свідчення реальності».
На виставці представлять роботи, які розкривають контекст та імена в мистецтві 90-х, авторства Іллі Чічкана, Василя Цаголова, Олександра Ройтбурда, Андрія Сагайдаковського, Олександра Гнилицького, Олега Голосія, Валерії Трубіної, Дмитра Кавсана, Максима Мамсікова, Леоніда Вартиванова, Ігоря Гусєва, Симона Стаматова, Володимира Єршихіна, Павла Керестея, Олександра Клименка, Сергія Панича, Василя Рябченка, Юрія Соломка, Мирослава Ягоди.
Поруч із ними будуть роботи сучасних митців і мисткинь: Катерини Лисовенко, Нікіти Кадана, Каті Алійник, Лесі Хоменко, Сани Шахмурадової Танської, Ольги Штейн, Антона Саєнка, Юрія Болси, Івана Грабка, Ксенії Гнилицької, Олі Єрємєєвої, Люсі Іванової, Каті Копєйкіної, Олени Курзель, Юрія Лейдермана, Кристини Мельник, Романа Михайлова, Маргарити Половінко, Влади Ралко, Каріни Синиці й Василя Ткаченка.
Експозиція розміститься в 7 залах будівлі Старого арсеналу.
Олеся Островська-Люта, генеральна директорка Мистецького арсеналу:
«Ця виставка дає багато поживи для роздумів. Наприклад, попри позірну формальну подібність тенденцій: величезні, часом макабричні, полотна, які наче відкидають інші медіа свого часу, — наскільки ці тенденції подібні? Чи є в них щось спільне, і що це? Може, це лише випадковий збіг форми, а не спільність явищ? А може в гру вступає якийсь непомітний суспільний механізм, спільний для обох періодів, і вже це дає отакий ефект в мистецтві? Або от: чому серед художників, які виходять на сцену наприкінці 1980-х так мало жінок, а нині — це переважно жінки? Що змінилося? Одним словом, це зіставлення періодів, явищ, підходів мені видається дуже цікавим не лише з пластичної, а й аналітичної точки зору».
Серед ключових тем «Мерехтливих звʼязків» — міф і апокриф, людина всередині ландшафту, трансформації тіла, цитування з історії мистецтва та кіно, ефемерне і реальне, а також живопис як спосіб поставити під сумнів самого себе. В експозиції між двома часовими періодами не буде чіткої межі, а час втратить лінійність.
Творці проєкту не ставлять за мету зшити розриви між поколіннями, а лише проявляють їх і створюють простір для подальшого обговорення.
Відвідати виставку можна з 25 червня по 30 серпня 2026 року
Графік роботи: середа — неділя, з 12:00 до 20:00 (каса працює до 19:30)
У день відкриття, 25 червня, виставка працюватиме з 18:30 до 21:00
Незабаром опублікуємо інформацію про квитки
Виставка створена в межах програми MUSEUM FUTURES, яка реалізується Мистецьким арсеналом та ГО «Спільнота Мистецького арсеналу» за підтримки RIBBON International.
❗ Ми турбуємося про безпеку відвідувачів, тому після оголошення повітряної тривоги виставка зачиняється. Тривогу можна перечекати в найближчому укритті. Після закінчення повітряної тривоги виставка продовжить свою роботу.