мистецька праця. ART/WORK у Вроцлаві

Виставка українського і польського сучасного мистецтва   Праця художника і людей, задіяних в арт-індустрії України і Польщі, неоднозначні стосунки митця і арт-ринку в епоху криз та турбулентностей планетарного масштабу – фокусна тема проекту ART/WORK. Ще з ХХ сторіччя за сучасним художником закріпився імідж своєрідного трікстера ліберальної системи – людини, якій вдалося вибороти право на відносну свободу від необхідності брати участь у загальносуспільній трудовій рутині. У певному сенсі сучасного митця можна визначити як людину, яка не ходить на роботу за фіксованим графіком. Але це зовсім не означає, що художник працює менше за інших членів суспільства. У чому ж специфіка власне мистецької праці? Яке місце у цій  системі займає робота арт-працівників, які не є безпосередніми продуцентами художніх об’єктів, але забезпечують існування інфраструктури сучасного мистецтва – кураторів, критиків, мистецтвознавців, “gallery girls” та ін.? У сучасному мистецтві, на відміну від класичного, цінність і вартість артефакту визначається не лише за кількістю механічної праці, вкладеної у його виробництво. У мистецтві останніх десятиліть чи не першочергову роль грала ідея, задум художника, втілений за допомогою образу. Розширення горизонтів мистецького висловлювання призводить до відмирання уявлення про ремісницьку досконалість як основний критерій якості художнього твору. Як зміниться ця ситуація із черговим технологічним стрибком, приходом нейромереж, Big Data та епохи posthuman? Що є праця в сучасному постдигітальному світі, де штучний інтелект стрімко відбирає робочі місця в homo sapiens? На заміну пролетаріату ХІХ-початку ХХ сторіччя сьогодні приходить новий, більш мобільний, але не менш соціально незахищений клас – прекаріат, і, здається, він унаслідував від сучасного мистецтва ідею трансформованого поняття праці. У найближчому майбутньому  людство може опинитись у ситуації, коли праця у класичному розумінні цього слова стане свого роду рудиметом, чи, швидше, luxury, а право на роботу нам доведеться виборювати у розумних машин. Artificial Intelligence загрожує не лише кар’єрі офісних менеджерів, таксистів, чи заводських робітників. Розробники додатків давно мріють створити повноцінного роботизованого художника. Сьогодні комп’ютерний розум вміє лише блискуче імітувати різні мистецькі стилі, але «мислити, як художнику» йому поки що не під силу. Та хто знає, куди заведе світ наполегливість і кмітливість сучасних стартаперів. Роботизований інтелект успішно освоює також і професію куратора. Google Cultural Institute запускає програму «X Degrees», яка аналізує мільйони високоякісних репродукцій із сотень музеїв і вчиться вибудовувати між ними логічні зв’язки на рівні історії, форми, кольору і змісту. До чого призведе цей процес? Чи залишаться художники, куратори та мистецтвознавці без роботи, або це всього лише чергова дотепна, але безглузда іграшка на кшталт  популярного у 2016-му додатку Prisma? Паралельно намічаються протилежні тенденції. Провідні футурологи як мантру повторюють фразу, що найбільш затребуваним “героєм часу” наступного десятиліття стане саме гуманітарій-митець, здатний створювати нові сенси у світі, що так стрімко відривається від звичної системи координат. Адже для великих людських мас, позбавлених необхідності працювати, центральним моментом стане не лише задоволення, а й самовдосконалення і пошук відповідей на базові онтологічні питання. Хочеться вірити, що адекватно відреагувати на цей виклик часу творчі гуманітарії зможуть краще і швидше за проповідників. В Україні не можливо також говорити про працю, забуваючи про місце, яке ця тема займала у радянській культурі. Ода праці між тоталітарним кітчем і утопією, бажання почути трудову людину і образно відтворити її світ, й одночасна глибока інфляція цього пориву у мистецтві соцреалізму – складна, але дуже важлива тема, яка є джерелом додаткових контекстів проекту. Аліса Ложкіна   Організатори Мистецький Арсенал (Київ, Україна) Galeria Mieska (Вроцлав, Польща) Проект здійснюється за підтримки Міністерства культури та національної спадщини Польщі. Куратори виставки Аліса Ложкіна (кураторка проектів Мистецького Арсеналу, Київ) Ева Сулек (незалежна кураторка, Варшава) Місце проведення виставки у Вроцлаві Головний залізничний вокзал Вроцлава (Dworcowa Gallery), Piłudskiego street 105, 50-085 Wrocław, Poland Термін проведення виставки 21 вересня – 25 жовтня 2017 Відкриття проекту у Вроцлаві 21 вересня о 18.00 Партнер проекту Zenko Foundation