Фрески школи Михайла Бойчука. Відкрита екскурсія до НАОМА

     Михайло Бойчук та його послідовники увійшли в історію мистецтва ХХ століття як митці, котрі своєю творчістю визначили національну лінію його розвитку та ствердили високу естетичну цінність форми. За короткий час бойчукісти досягли неабияких результатів у царині монументального та живопису, графіки, книжкової ілюстрації, плакату та декоративно-ужиткового мистецтва. Одним із пріоритетних напрямів школи було відродження забутої на той час технології фрескового малярства. Бойчук був одним із фундаторів Української академії мистецтв. А 1917 року очолив майстерню монументального малярства. Саме в академії бойчукісти створили перші документально засвідчені твори в техніці фрески. Доля розписів, виконаних бойчукістами у 1920–1930-х роках у «вічній» техніці фрески, залежала не від об’єктивних обставин, а від політичної
ситуації. Тоталітарний режим, знищивши Михайла Бойчука фізично та репресувавши більшість його послідовників, мав на меті повністю позбутися їхнього творчого доробку. Фрески, якими був оздоблений інтер’єр Київського художнього інституту (нині Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури), також не збереглися, за винятком кількох фрагментів, віднайдених в аудиторії № 250 та літографській майстерні. На жаль, немає даних про місце втрачених фрескових розписів та загального плану художнього оформлення приміщення інституту. Відомості про навчальні вправи з опанування техніки фрески датуються часом заснування академії, однак перші
документально зафіксовані фрескові розписи бойчукістів зроблені саме 1924 року.
     У 70-х роках минулого століття в академії сталася пожежа. Внаслідок пошкодження верхнього шару фарби та тиньку на стінах аудиторії проявилися фрагменти стінопису. Працівники кафедри реставрації планували відкрити фрески та провести роботи з консервації зображення, однак тоді панівною доктриною був соціалістичний реалізм, тож згадані вище фрагменти стінопису забілили. Згодом, у 1980-х роках, у часи перебудови, знову з’явився інтерес до художніх течій, які десятиліттями шельмувала офіційна мистецтвознавча наука. Як згадує академік Михайло Криволапов, із його ініціативи студенти під орудою завідувача кафедри реставрації Анатолія Беляя та викладача Юрія Коренюка після кількох місяців ретельної роботи відкрили фрагменти, які можемо бачити сьогодні. На сьогодні це єдині вцілілі фрагменти розписів бойчукістів 1920–1930-х років.