Руслана Ключко. Зворотній рух. ЩоденникиЛабораторії

Руслана Ключко. Зворотній рух. Щоденники

Руслана Ключко
Зворотній рух. Щоденники
15.01.2026 — 15.02.2026

Кураторський текст 

Досвід не/повернення все частіше чується в історіях знайомих та близьких. Звичною справою стало вивчення не так давно втрачених місць і ландшафтів з архівів, спогадів, з того, що вдалося зберегти чи згадати. Персональна виставка «Зворотній рух. Щоденники» художниці Руслани Ключко підсвічує ще одну* історію такого місця.

Частині українських областей особливо не пощастило розділяти кордон із Росією. Існування впритул із невпинним ризиком одночасно жахає і, як не дивно, втихомирює. Подібно до еye of the storm (тиші в центрі бурі). Місто Хутір-Михайлівський на Сумщині (до перейменування — Дружба), звідки родом мисткиня, знаходиться в 10 км від кордону з Росією. Тим не менш Руслана попри обґрунтовані для себе самої ризики продовжує повертається туди. Зворотній рух — про циклічність самоповернення. Здається, важливим елементом такого буття є сама можливість існування в русі від і до. Намір набутися перед катастрофою (якщо так взагалі можливо). Міф про Донбас — історії, спогади, залишки минулого співбуття з місцевістю, що ними діляться свідки — виходить за свої територіальні межі. Коли існуватиме міф про Сумщину чи про Хутір-Михайлівський? Питання не тільки часу.
Про це міфотворення й замилування місцем на периферії фотопроєкт Руслани «Сіра зона». Починаючи з 2022 року художниця веде фотографічний щоденник, у якому поміж руїн повномасштабної війни та притаманного українським містам пострадянського занепаду фіксує ніжне спостереження за дорогим серцю. Собаки, залишені тими, хто виїхав, за якими мисткиня доглядає під час приїздів, коні та інші тварини — всі вони неминуче стають безвольними очевидцями впливу війни. Природа й ландшафт на світлинах вже не є тлом, натомість займають позицію спостерігача й активного учасника, що у своїй мінливості й водночас тихомирній сталості переживе кожного з нас. Разом із нечисленними мешканцями міста вони продовжують жити своєю буденністю, яку, виявляється, зовсім непросто зрушити.

Ця характеристика інтенсивності руху вимальовується ще в одному проєкті художниці, який має умисно пряму назву — «Про повернення». Створений авторською технікою триптих простягається в довжину, заповнюючи собою горизонт у полі зору. Зображення ландшафту не мають чітких характеристик визначеного місця, звідки їх було створено, але раз-по-раз присутнє відчуття знайомого в пам’яті. Якщо не ландшафту, то досвіду страху його втратити.

Увага на деталі місць, що вислизають, проте в які ще можна потрапити, принаймні втішає під час блукання в архівах особистої памʼяті. Адже після остаточного неповернення тільки в памʼяті зворотній рух і буде можливий.

*Досі дивно оприявнювати подібні реалії як буденне.


Руслана Ключко (нар. 2002, Хутір-Михайлівський (кол. Дружба), Сумська обл.)художниця, фотографка, учасниця спільноти MYPH. У своїй творчості звертається до тем пам’яті, ландшафту, емоційного та чуттєвого досвіду. Руслана працює з графічними техніками, фотографією, артбуками, об’єктами та інсталяцією. Вона заглиблюється у локальні контексти та сімейні архіви, досліджує впливи війни на довкілля. Отримала ступінь магістра за спеціальністю «Графіка вільна, оформлення та ілюстрація книги» в Національній академії образотворчого мистецтва і архітектури у 2024 році. Живе і працює в Києві.

Віта Котик (нар. 1998, Ромни, Сумська обл.)незалежна кураторка, дослідниця, культурна менеджерка, авторка текстів. Координаторка Garage33 Gallery-Shelter, кураторка програми резиденції The Permanent Home of Displacement (2025, G33), кураторка проєкту та серії виставок It’s love, darling (2025, Київ, Львів), співкураторка виставки Іллі Тодуркіна «Підготовка до втрати» (2024, The Naked Room), Юрія Болси «Червоноград Ч.1» (2024, ЦСМ М17). Досліджує формування спільнот всередині культурно-мистецьких взаємодій. Живе та працює в Києві.


Кураторка: Віта Котик
Менеджерка проєкту: Анастасія Гаразд
Переклад текстів: Бурштина Терещенко


Виставка «Зворотній рух. Щоденники» відкриється у Малій Галереї Мистецького арсеналу (вул. Івана Мазепи, 28) 

15 січня о 17:00 і триватиме до 15 лютого 2026 року

Графік роботи: середа – неділя, з 12:00 до 19:00

Вхід вільний


❗ Ми турбуємося про безпеку кожного та кожної, тому в разі оголошення повітряної тривоги виставка зачиняється. На цей час ви можете пройти в найближче укриття. Мала Галерея відновить свою роботу після закінчення повітряної тривоги.

Проєкти