Як минула виставка «Василь Стус. Поки ми тут, усе буде гаразд»
Нещодавно в Мистецькому арсеналі завершилася масштабна виставка «Василь Стус. Поки ми тут, усе буде гаразд». Попри всі технічні виклики, простір продовжував відчиняти двері для численних відвідувачів. Реагуючи на запит аудиторії, роботу виставки продовжили на 2 тижні.
Готуючи цю виставку, ми думали, що винесені в назву слова «поки ми тут, усе буде гаразд» відгукнуться нашим аудиторіям. Утім, ми не знали, як цей проєкт зрезонує зі складними зимовими місяцями, які вже позаду, і якою підтримкою може стати цей проєкт у найтемніші дні. Виставка об’єднала різні покоління відвідувачів – від сучасників Стуса до численних шкільних груп. Ми з інтересом стежили за відгуками, які показали широкий спектр рефлексій та емоцій: біль і гнів через усвідомлення масштабу зламаних доль, ніжність від «зустрічі» зі Стусом й людьми з його кола, внутрішню силу і надію від розуміння спільності досвідів і цінності бути тут,
— заступниця генеральної директорки з програмних питань Анна Погрібна
У масовій свідомості постать Василя Стуса нерідко сприймалася крізь призму монументального трагізму — як образ мученика, досконалого та недосяжного героя. Команда ж проєкту поставила за мету показати людину, яка сумнівається, відчуває страх і самотність, безмежно любить, шукає точні слова і, зрештою, зберігає гідність навіть тоді, коли це здається неможливим.
Життя й тексти поета в межах виставки розкривалися через розуміння цілої спільноти, адже неможливо осягнути літературний і світоглядний масштаб Стуса поза його середовищем – поколінням шістдесятників. Експресивні, сміливі, сповнені горем доби роботи Алли Горської, Опанаса Заливахи, Віктора Зарецького, Галини Севрук представили голос митців-дисидентів. Входження поета до літературної спільноти було викладене через історію великої дружби та спільної інтелектуальної праці з Іваном Світличним. Сюжет про Академмістечко додав контексту про зв’язки Василя Стуса із середовищем науковців — хіміків, фізиків, математиків — які, серед іншого, сприяли виготовленню та поширенню самвидаву і тамвидаву.
Експозиція взаємодіяла з глядачем через різні медіуми: тексти, відео, аудіо, мистецькі твори, архівні документи та архітектурні інсталяції. Емоційним осердям проєкту стали аудіозаписи читання віршів молодими поетами-шістдесятниками, Надією Світличною і самим Василем Стусом, а також фрагменти інтерв’ю із сучасниками поета.
Окремим фокусом виставки були паралелі з сучасними подіями. Розповідь про кримчанина Геннадія Афанасьєва, колишнього бранця сучасних російських «таборів смерті», який згодом віддав життя за Україну на фронті, чи історія молодіжного об’єднання «Поштовх», що боролося за надання імені Стуса Донецькому педагогічному університету у 2000-х, — усе це показує, що боротьба за власну національну ідентичність триває і досі. 8 сучасних культурних діячів і діячок продекламували вірші Стуса для відео в експозиції, зокрема Сергій Жадан, Ярина Чорногуз, Ахтем Сеітаблаєв та інші.
У публічній програмі виставки відбулося близько 30 подій: дискусій, зустрічей із сучасними відомими особистостями. Чималу аудиторію зібрали лекції Оксани Забужко, Віталія Портнікова та кураторські екскурсії від Ольги Мельник. Близько 50-ти екскурсій і майстеркласів було проведено для учнів загальноосвітніх шкіл.
«Поки ми тут, усе буде гаразд», — написав колись Василь Стус своєму приятелеві. Ці слова стали гаслом нашої стійкості сьогодні. Виставка в Мистецькому арсеналі довела: він досі тут, живе в нашій пам’яті. І поки ми здатні гуртуватися, усе справді буде гаразд.
Виставку створено у співпраці з ГО «Спільнота Мистецького арсеналу» за підтримки Програми «Партнерство за сильну Україну».
Програма «Партнерство за сильну Україну» — це багатостороння донорська ініціатива, що фінансується урядами Великої Британії, Естонії, Канади, Норвегії, Фінляндії, Швейцарії та Швеції. Метою Програми є посилення стійкості України в умовах російської агресії шляхом надання критично важливої підтримки місцевим громадам у співпраці з українськими державними органами, громадянським суспільством, медіа та приватним сектором.
Партнери проєкту: Музей шістдесятництва, Національний музей літератури України, Національний художній музей України, Інститут літератури імені Т. Г. Шевченка НАН України, Музей-архів українського самвидаву при Видавництві «Смолоскип», Галузевий державний архів Служби безпеки України, ГС «СтусЦентр», Музей історії міста Києва, Український ПЕН, Артфундація «Дукат», Об’єднання родичів політв’язнів Кремля, Львівський академічний театр ім. Леся Курбаса, Національний центр народної культури «Музей Івана Гончара», Національна історична бібліотека України, Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Чернігівський літературно-меморіальний музей-заповідник Михайла Коцюбинського, Cambridge.ua.
Технічний партнер виставки — бренд ERGO.