Оля Єрємєєва. Був час, і більше його немає
АВТОРСЬКИЙ ТЕКСТ
Коли ми зараз намагаємось осмислити часи війни – вони здаються спотвореними, наче їх і не було насправді. Точно були, але чи саме такими, як зображено на знайдених знимках?
Кімната, яку ми досліджуємо, — майже як пастка у часі. Вона є вцілілим та застиглим простором, який ніби не помітив, що події довкола вже давно завершились, та став архівом. Тут залишилось усе: альбоми, меблі, світлини на стінах. Не зрозуміло, чиєю була ця кімната — вона належала багатьом.
Знайдені тут фотографії є частиною особистого архіву художниці, яка документувала своє та навколишнє життя протягом кількох років великої війни. Вони охоплюють її оточення: друзів і коханих, квір-спільноту, художників, а також зібраний у фрагментах побут. Фотографії зображують життя під час обстрілів, війну, яка ставала нормою та співіснувала з мистецтвом, сексуальністю, вечірками та рутиною.
Перший з альбомів, знайдених у цій кімнаті, має назву «Наша сім’я». Він був зібраний у 2023 році, у момент, коли здавалося, що війна могла б ось-ось завершитись, або хоча б оминути цей приватний світ. Подальші сторінки в альбомі вже фіксують зміну: війна заходить в цю кімнату також та стає фоновим шумом, втратою, яка вже не десь, а поруч. Дехто з тих, кого ми бачимо на перших сторінках, зникає з наступних — фізично чи символічно. Ці фотографії стають свідченнями відсутності.
У сусідній залі час працює інакше. Якщо перша кімната — це архів, спроба зберегти та не забути, то в другій залі втрата набула форми. Смерть поступово заповнює весь простір існування та стає сусідкою. Тепер єдине, що залишається, це прийняти її присутність, дозволивши їй оселитися у власній кімнаті («Кладовище у моїй кімнаті», 2025). Так само смерть забирає друзів і близьких з наших віталень до кладовища, змушуючи нас міркувати про те, щоб перенести вітальню туди ж («Вітальня», 2025).
Про авторку:
Оля Єрємєєва — мультидисциплінарна художниця. У 2018 році закінчила Київський національний університет технологій та дизайну зі ступенем бакалавра з графічного дизайну. Навчалася у Київській Академії Медіа Мистецтв за спеціальністю сучасне мистецтво. Працюючи з фотографією, живописом і інсталяцією Оля осмислює теми тілесності, смерті, сексуальності, пам'яті та втрати. Живе та працює у Києві.
Кураторка: Анастасія Гаразд
Переклад текстів: Бурштина Терещенко
Виставка триватиме з 3 липня до 3 серпня 2025 року.
Графік роботи: середа – неділя, з 12:00 до 19:00
Вхід вільний
Звертаємо увагу, що виставка має вікові обмеження: 18+
❗ Ми турбуємося про безпеку кожного, тому в разі оголошення повітряної тривоги виставка зачиняється. На цей час ви можете пройти в найближче укриття. Мала Галерея відновить свою роботу після закінчення повітряної тривоги.