Підсумки проєкту «Тимчасова не/доступність. Ukrainian-Austrian Art Residency 2021»
Перша Українсько-австрійська мистецька резиденція (липень-вересень 2021 року) залучила десятьох художників та художниць для переосмислення поняття місця та його (не)доступності у часи пандемії. У вересні в Лабораторії сучасного мистецтва «Мала Галерея Мистецького арсеналу» відбулася фінальна виставка проєктів.
Докладніше про підсумки резиденції, яка буде проводитися щорічно у співпраці з Австрійським культурним форумом у Києві, дивіться у електронному звіті за посиланням.
Українсько-австрійська мистецька резиденція (UAAR) — довготривалий міжнародний проєкт, що ставить за мету посилення зв’язків між австрійською та українською мистецькими сценами. Проєкт організований Австрійським культурним форумом у Києві та Мистецьким арсеналом у співпраці з Департаментом мистецтва і культури Управління уряду Нижньої Австрії.
Проєкт має на меті укріпити сталий діалог між Австрією та Україною, сприяти вибудовуванню мережі професійних контактів для учасників з обох країн та інтеграції української мистецької сцени у міжнародний контекст.
Резиденція UAAR тривала три місяці та передбачала гібридний формат: два місяці онлайн програми, два тижні підготовки та один тиждень фізичної присутності у Києві із відкриттям виставки у Лабораторії сучасного мистецтва «Мала Галерея Мистецького арсеналу».
Перед учасниками та учасницями резиденції UAAR постало питання дослідження місця за відсутності фізичного доступу до нього. Пандемія COVID-19, що охопила весь світ, стала приводом задуматися над особистими кордонами та просторами. Програма поставила митцям за мету дослідження умов комунікації та відстані, що знайшло
відповідь у щотижневих онлайн-зустрічах; аспектів міста, місця та пам’яті через занурення у локальний контекст; як вивчення цифрового образу збагачує та розширює візіонерські можливості. Відтак, тема місця та (не)доступності до нього об’єднала десятьох австрійських та українських художників та художниць.
Ментор(к)ами резиденції виступили кураторка сучасного мистецтва Олександра Трянова та історик, керівник публічних програм Центру міської історії Богдан Шумилович.