Книжковий Арсенал обрав переможця у конкурсі на найкращий дизайн книгиПро Нас

Книжковий Арсенал обрав переможця у конкурсі на найкращий дизайн книги

У Міжнародний день книги, 23 квітня, Міжнародний фестиваль «Книжковий Арсенал» та Goethe-Institut в Україні за підтримки Франкфуртського книжкового ярмарку та фонду Buchkunst  оголосили переможця конкурсу на найкращий книжковий дизайн цього літературного сезону. До участі в конкурсі українські видавництва могли подавати книжки, які були видані в період з жовтня 2015 по квітень 2016 року та створені українськими дизайнерами / українськими ілюстраторами. До розгляду журі були надіслані близко 80 видань. В оцінюванні взяли участь Констанце Бернер (арт-директорка видавництва Verlag C.H.Beck, Мюнхен), Ольга Жук (координаторка міжнародної програми Книжкового Арсеналу), Сюзанне Тайхман, (керівниця відділу «Інформація та бібліотека» Goethe-Institut в Україні), Альона Соломадіна (дизайнер графічного стилю Книжкового Арсеналу), Валентина Клименко (мистецтвознавець, журналістка), Павло Гудімов (галерист, арт-менеджер), Олександр Ком’яхов (художник-ілюстратор), Ірина Батуревич (редакторка культурно-видавничого проекту «Читомо»). До короткого списку найкрасивіших книжок увійшли:

  • Казимир Малевич. Київський період 1928-1930. Видавництво «Родовід», дизайнери: Ілля Павлов, Марія Норазян (Студія Grafprom)
  • Поетична серія з 5-ти книжок (Д. Авер’янов, Є. Півень, В. Лозинський, А. Полунін, Д. Білько). Видавництво «Лоція» («Лоція»), дизайнери: Михайло Букша та Катерина Лесів.
  • Микола Сеньковський. Карпатські листівки 1925–1932. Видавництво «Артбук», дизайнер: Катерина Сіваченко
  • Тіні забутих предків. Книга. Видавництво «Артбук», дизайнер: Лара Яковенко
  • Мусаковська Юлія. Чоловіки, жінки і діти. Видавництво Старого Лева, дизайнери: Романа Романишин та Андрій Лесів (творча майстерня «Аґрафка»)
  • Кримінальній кодекс України. Видавництво «Основи», ілюстратор: Нікіта Кравцов, дизайнер: Дмитро Єрмолов.
  • Бабкіна Катерина. Шапочка і кит. «Видавництво Старого Лева», дизайнер: Юлія Пилипчатіна
  • Славні професії боруска. Видавництво: Artbooks, дизайнер: Романа Рубан
  • Куценко Оксана. Лялечки. Видавництво Старого Лева. дизайнер: Анастасія Стефурак
  • Листи на війну. Діти пишуть солдатам / Letters on the War. Children Write to Soldiers. Книжка-білінгва. Видавництво «Братське», дизайнер: О. Старанчук

  За результатами голосування журі переможцем була обрана книга «Чоловіки, жінки і діти» Юлії Мусаковської, яку створили Романа Романишин та Андрій Лесів (творча майстерня «Аґрафка»), видана у Видавництві Старого Лева. Констанце Бернер запропонувала включити видання, що увійшли до короткого списку, у конкурс на найкрасивішу книгу світу, який проводиться Фондом «Мистецтво книги»: «Я здивована, що до серед номінантів опинилося так багато справді хороших книжок, бо до першого відбіркового туру я мала певні хвилювання, з чого ж обирати. Вчора на консультації мені довелося неодноразово озвучити проблему поліграфічного втілення, вибору паперу, проте я не бачу цього недоліку серед книжок конкурсантів. За результатом нашого відбору до коротких списків потрапили не просто красиві книжки – це книжки, які, на мою думку, цілком можуть бути цікавими на міжнародному рівні. Але якби я сама мусила обрати одну-єдину книжку переможця, я би віддала свій голос однозначно «Кримінальному кодексу» від видавництва «Основи». Павло Гудімов, куратор мистецьких проектів, засновник видавництва «Артбук»: «Я вважаю, що не всі видавництва, що мають гарні книжки, подалися на конкурс, тому асортимент здався своєрідним. Приємно, що є стовідсоткові лідери, які працюють з дизайном і серед великих, і серед маленьких видавництв. Але навіть цей асортимент як для багатомільйонної країни – це навіть не крапля в морі. Мені здається, такі конкурси мають стимулювати їх працювати. Але для цього має зростати й призовий фонд. В цілому є цікаві колоборації художників та дизайнерів з видавництвами, але поки мене розчаровує дитяча книга, як не дивно. Окрім «Аґрафки» за останній період я мало кого можу виділити з тих, хто працює з правильним спрощенням. В більшості це є така розмазана європейська стильна традиція, і мене дуже непокоїть, що українська традиція книжкової графіки (Якутович, Малаков і т. д.) поступово розчинилася, її нема. Тому треба про це більше говорити, стимулювати і оголювати проблему – тоді все буде добре, але на це потрібен час». Сюзанне Тайхман, керівниця відділу «Інформація та бібліотека» Goethe-Institut в Україні: «Для мене було дуже важко обрати найкращу книжку, бо мені здається, багато з них були по-своєму прекрасні. Проте ми були змушені зробити вибір, і мені здається, ми змогли дотриматися об’єктивності при оцінках. Я сподіваюся, що ця десятка українських книжок невдовзі братиме участь в конкурсі найкрасивіших книжок світу, а українські видавці здобудуть славу творців найпрекрасніших книжок».