27 липня — 29 вересня 2013

До 1025-річчя Хрещення Київської Русі
За підтримки Президента України

1000 творів українського мистецтва із колекцій 35 провідних музеїв Укра­їни було презентовано в рамках Всеукраїнської мистецької виставки ВЕЛИ­КЕ І ВЕЛИЧНЕ у Мистецькому Арсеналі 27. Про­ект ВЕЛИКЕ І ВЕЛИЧНЕ став центральною мистецькою подією офіційної програми відзначення 1025-річчя Хрещення Київської Русі та крізь призму мистецтва проде­монстрував цивілізаційний вплив християнства на розвиток культури в Україні.

Виставка «Велике і Величне» представила 1000 найвизначніших мистецьких творів із колекцій 35 художніх, історичних та археологічних музеїв України. Проект демонстрував найяскравіші сторінки історії українського мистецтва від найдав­ніших часів до сьогодення і окреслив сам шлях формування української ідентичнос­ті. Вагомими завданнями виставки «Велике і Величне» стали пробудження історичної та культурної пам’яті українців, зміцнення відчуття спільності цивілізаційного досвіду та єдності історичних засад і світоглядних орієнтирів, усвідомлення причетності кожно­го до видатних сторінок минулого, а відтак і відповідальності за творення сьогодення.

Експозиція охопила історичний період тривалістю понад п’ятнадцять тисячоліть — від доби палеоліту, Трипілля, античних міст Північного Причорномор’я, крізь давньо­руське, барокове, класицистичне мистецтво до сецесії, модернізму та постмодерніз­му. Вона продемонструвала, як мистецькі традиції Сходу і Заходу органічно адаптувалися на місцевому культурному ґрунті, народивши унікальні художні явища світового зна­чення.

Найцінніші артефакти із зібрань 35 музеїв України вперше зустрілися в од­ному часі й просторі. Проект такого експозиційного обсягу, масштабів міжін­ституційної співпраці та широти географії — безпрецедентне явище в історії Незалежної України.

Сакральне мистецтво було представлено на виставці шедеврами різних епох, найдавні­ші з яких — хрести-енколпіони, яким уже майже 1000 років, і лише трішки молодший за них рукопис ХІІ століття, одна з найдавніших писемних пам’яток, що збереглися на території України до наших днів — рукопис Апостола, відомий під назвою Кристи­нопільського (колекція Львівського історичного музею). Окрасою експозиції стали рідкіс­ні авторські ікони Самбірської школи доби Ренесансу (колекція музею «Дрогобиччи­на»), серед яких — роботи Василя Глібкевича з Церкви Святого Юра в Дрогобичі, яку щойно внесено до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, а також роботи художника Федуска із Самбора — ілюстратора Пересопницького Євангелія, на якому присяга­ють українські президенти. Почесне місце в експозиції посіли барокові іконописні пам’ятки з подарованого імператрицею Єлизаветою Петрівною іконостаса родового собору останнього гетьмана України Кирила Розумовського в Козельці (колекція На­ціонального заповідника «Чернігів стародавній»).

У залах Мистецького Арсеналу було представлено найдавніші на території України зро­блені з кісток мамонта музичні інструменти з Мізинської стоянки на Чернігівщині, вік яких сягає 14 тисяч років, одну із найбільших археологічних сенсацій ХХ століття — унікальне золоте вбрання знатної скіф’янки з Рижанівського кургана на Черкащині, вік якого нараховує понад 23 століття (колекція Інституту археології НАНУ), а також знайдені у 2008 році на території Херсонеса античні фрески кінця ІІ — початку ІІІ ст. н. е., котрі вперше можна буде побачити за межами заповідника «Херсонес Тав­рійський».

На гостей виставки чекало ціле суцвіття живопису: від творів найвідомішого росій­ського портретиста часів Катерини ІІ, українця Володимира Боровиковського (Пол­тавський художній музей імені М. Ярошенка); сакрального монументаліста Миколи Ге, роботи якого зберігаються навіть у паризькому музеї д’Орсе (з колекції Харківсько­го художнього музею); передвижника, майстра жанрової картини та співця україн­ського побуту Миколи Пимоненка, чиї роботи ще за життя художника купував Лувр; академіка Петербурзької Академії мистецтв, співавтора розписів Володимирського собору в Києві й володаря титулу найкращого рисувальника Рима Вільгельма Котар­бінського (з колекції Сумського обласного художнього музею ім. Н. Онацького) до ве­личних постатей народного мистецтва — Марії Приймаченко і Ганни Собачко-Шостак (Національний музей народного декоративного мистецтва) та всесвітньо знаних ге­ніїв, які творили саме на українській землі, — Олександри Екстер та Казимира Мале­вича (Музей театрального, музичного та кіномистецтва України, Історико-художній музей села Пархомівка Краснокутського р-ну Харківської обл.).

Контроверсійний принцип побудови експозиції поєднав художні твори з археоло­гічними артефактами й історичними пам’ятками, продемонстрував взаємовпливи та взаємопроникнення традицій образотворення, спадковість мистецьких форм і моти­вів та їх трансформацію на різних етапах розвитку культури.

Виставка «Велике і Величне» показала продовження тисячолітніх мистецьких тради­цій у роботах сучасних художників — Анатолія Криволапа, Тиберія Сільваші, Віктора Сидоренка, Миколи Малишка, Миколи Маценка, Олександра Сухоліта та інших. У низ­ці спецпроектів, що реалізувались молодими художниками в режимі work-in-progress, можна простежити безпосередній зв’язок з іконографічними формами й наративни­ми схемами, із засобами, котрі побутували в сакральному мистецтві (стінопис, вітраж) та з релігійними образами: Роман Мінін у вітражах із серії «Світло шахтаря» замикає жанрові картинки з життя сучасників у міфологізований та схематизований простір фрагментів-клейм житійної ікони, Степан Рябченко поєднує естетику неонової ре­клами із сакральним сюжетом руки, що благословляє, а великі темні силуети з про­екту “На пам’ять” Гамлета Зіньківського, учасника цьогорічної Венеційської бієнале, перегукуються з величними постатями фресок у давньоруських соборах.

Всеукраїнська мистецька виставка ВЕЛИКЕ І ВЕЛИЧНЕ відкрила Мистецький Ар­сенал як наймасштабнішу платформу міжмузейної співпраці й консолідації профе­сійного середовища.

Проект ініційовано та організовано Мистецьким Арсеналом за сприяння Міністер­ства культури України.

УЧАСНИКИ ПРОЕКТУ

Музеї:
Національний художній музей України
Національний музей у Львові ім. Андрея Шептицького
Національний музей історії України
Львівська національна галерея мистецтв ім. Бориса Возницького
Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник
Національний заповідник “Херсонес Таврійський”
Національний заповідник “Софія Київська”
Національний музей українського декоративного мистецтва
Національний центр народної культури “Музей Івана Гончара”
Національний архітектурно-історичний заповідник “Чернігів стародавній”
Волинський обласний краєзнавчий музей
Музей Волинської ікони
Горлівський художній музей
Музей “Дрогобиччина”
Дніпропетровський обласний художній музей
Донецький обласний художній музей
Євпаторійський краєзнавчий музей
Музей історії релігії (Львів)
Львівський історичний музей
Музей театрального, музичного та кіномистецтва України
Музей історії міста Києва
Історико-меморіальний музей Михайла Грушевського
Одеський обласний художній музей
Пархомівський історико-художній музей
Полтавський краєзнавчий музей
Полтавський художній музей ім. Миколи Ярошенка
Сумський художній музей ім. Никанора Онацького
Харківський обласний художній музей
Хмельницький обласний художній музей
Херсонський обласний краєзнавчий музей
Червоноградський музей історії релігії
Чернігівський історичний музей ім. В. В. Тарновського
Чернігівський обласний художній музей ім. Г. П. Ґалаґана
Інститут археології НАН України

Приватні колекції:
Ігоря Воронова (Київ), Ігоря Диченка (Київ), Тараса Максим’юка (Одеса), Дмитра Горбачова (Київ), родини Новаківських (Львів), родини Лисиків (Львів)

Художники:
Назар Білик
Анатолій Ганкевич
Олександр Гнилицький
Гамлет Зіньківський
Анатолій Криволап
Микола Малишко
Микола Маценко
Роман Мінін
Олександр Ройтбурд
Вінні Реунов
Степан Рябченко
Віктор Сидоренко
Тиберій Сільваші
Марина Скугарєва
Олександр Сухоліт
Олег Тістол
Василь Цаголов