08 — 29 червня 2014

Національний культурно-мистецький та музейний комплекс «Мистецький арсенал», Державний музей театрального, музичного та кіномистецтва України, Національний музей українського народного декоративного мистецтва презентували виставковий проект СЦЕНА УКРАЇНСЬКОГО АВАНГАРДУ – живопис, графіка, сценографія.

8 червня у Мистецькому Арсеналі стартував проект «СЦЕНА УКРАЇНСЬКОГО АВАНГАРДУ». Виставка зверталась до епохи суспільно-політичних зламів початку ХХ століття, що спричинили революційні зміни в культурі та мистецтві. Україна, з її яскравою естетикою кольору та динамічним ритмом народної творчості, інспірована європейськими пошуками форми та змісту стала колискою авангардного мистецтва. Тогочасні українські митці стали ключовими постатями міжнародної арт-сцени та увійшли до історії світового мистецтва.

Український авангард в експозиції проекту був презентований 100 унікальними творами 20 найвидатніших тогочасних митців.

Державний музей театрального, музичного та кіномистецтва України презентував сценографічні проекти Олександри Екстер, Анатоля Петрицького, Вадима Меллера, Олександра Хвостенко-Хвостова, Бориса Косарева. Ці митці відомі всьому світу як реформатори-сценографи, які не лише додали сценічним формам експресії, об’ємності та руху, але і змінили підхід до організації сценічного простору.

Національний музей українського народного декоративного мистецтва презентує роботи народних художників Ганни Собачко-Шостак, Марії Приймаченко, Василя Довгошиї і Євмена Пшеченка, що своєрідно перегукуються з «урбаністичним» авангардом сучасників.

Василь Єрмилов, Віктор Пальмов, Марія Синякова, Олександр Богомазов, Соломон Нікрітін, Олександр Архипенко представлені творами з приватних колекцій Ігоря Диченка, Ігоря Воронова та Дмитра Горбачова.

Наталія Заболотна, генеральний директор НКММК «Мистецький Арсенал»: «Український авангард – це той пласт нашої культури та мистецтва, що сколихнув увесь світ. Творами українських авангардистів у своїх колекціях пишаються найкращі музеї США та Європи, на їх імена претендують усі країни, до яких художники мали стосунок за життя. В нашій країні авангардний спадок зберігся фрагментарно, однак ми маємо пам’ятати про українських пасіонаріїв від мистецтва та популяризувати здобутки нашої культури серед широкої громадськості.

Ідеї авангарду сьогодні є гостро актуальними, адже він зародився та розвинувся у період глобальних суспільно-політичних зрушень, став тривожним провісником таких змін. Зараз, близько 100 років потому, наша країна зазнає значущих, багато в чому болісних  перетворень, коли руйнується старе і нежиттєздатне та  формується нове майбутнє. Саме час звернутися до уроків історії, аби запобігти тим помилкам, що трагічним рефреном можуть відгукнутися через покоління».

Дмитро Горбачов, мистецтвознавець: «Український авангард збили у польоті зенітки сталінського терору. Розстріляно бойчукістів, фізично покалічено їхні картини, а також картини художників, які «працювали під впливом ворогів народу». Страчено скульптури Архипенка, як «формалістично-емігрантські». Загроза розстрілу і багаторічне цькування Петрицького, вигнання зі Спілки художників Єрмилова і Синякової. Смертний вирок винесла комісія винищувачів полотнам покійних Пальмова і Богомазова (на щастя, присуд виконати не встигли). Ще і німецько-фашистський грабіж творів, затаврованих гітлерівцями як «культурбільшовизмус». І найм’якіше інквізиторське покарання — «бити карбованцем»: життя на горищах надголодь».

Проект відбувся за меценатської підтримки Петра Багрія.