17 — 18 травня 2014

За підтримки:
Британської Ради в Україні
Благодійного фонду «Мистецький Арсенал»
Журналу «ArtUkraine»

За участі:
Національного академічного драматичного театру імені І.Франка
Національного центру Олександра Довженка
Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника

Напередодні Міжнародного дня музеїв Мистецький Арсенал презентував НІЧ МІСТЕРІЙ – ніч мистецтва, театру, музики, кіно, яка відбулась в рамках проекту сучасного мистецтва The Show Within TheShow. НІЧ МІСТЕРІЙ відвідало понад 7000 осіб.

 

У програмі НОЧІ:
17:00 Відкриття проекту
«ЕВОЛЮЦІЯ МРІЇ: НОВИЙ СТАРИЙ АРСЕНАЛ»
/праве крило/
Виставковий проект «Еволюція мрії: НОВИЙ СТАРИЙ АРСЕНАЛ» демонстрував відвідувачам історію Мистецького Арсеналу від часів існування на його території Вознесенського дівочого монастиря XVI ст., Печерської фортеці, військового секретного заводу, та його трансформацію в культурну інституцію. Оновлений Арсенал акумулював енергію, що накопичувалась навколо стародавніх печерських пагорбів упродовж століть. Три виміри – духовний, мілітарний, мистецький, має експозиція, яка представить артефакти, пов’язані із Вознесенським Печерським монастирем, Старою Печерською фортецею та сьогоденням Мистецького Арсеналу – найамбітнішого культурного проекту України. Вперше було широко подано матеріали археологічних розкопок, які проводив на території комплексу Інститут археології НАН України.

17:30 прес-тур з кураторами проекту та істориками експозицією виставки
«ЕВОЛЮЦІЯ МРІЇ: НОВИЙ СТАРИЙ АРСЕНАЛ»
/праве крило/

20:00 МУЗИЧНА ШЕКСПІРІАНА
Концерт вокального ансамблю Alter Ratio
/ліве крило/ 
Мистецький Арсенал, Британська Рада в Україні та музичний партнер події – агенція «Ухо» запрошували здійснити захопливу подорож у часі і зануритися в музичний світ часів Вільяма Шекспіра та королеви Єлизавети І. Багатогранність музичних явищ епохи була представлена в духовних, світських та народних жанрах. Слухачі змогли зазирнути в минуле і насолодитися творами Вільяма Бьорда, Томаса Талліса, Джона Доуленда, Томаса Морлі, а музичним «містком», що з’єднує два світи, стали твори сучасного українського композитора Святослава Луньова, написані на теми англійських керол (carol).
Вокальний ансамбль сучасної музики Alter Ratio був створений з метою розширення меж академічного вокального виконавства, знайомства з нетрадиційними вокальними техніками та сценічним досвідом. До складу ансамблю входять студенти та випускники Національної музичної академії України ім. П.І.Чайковського — лауреати всеукраїнських та міжнародних конкурсів, учасники українських та європейських фестивалів. Художній керівник: Ольга Приходько.

21:00 ПРЕМ’ЄРА ФІЛЬМУ «ОТЕЛЛО» (1922) Дмитра Буховецького у музичному супроводі Наталії Сікорської (клавесин) та Юрія Михальчука (Dj U-RA)
/ліве крило/
Національний центр Олександра Довженка представив німий фільм «Отелло» (1922) українського режисера Дмитра Буховецького в новому музичному супроводі, виконуваному наживо. Цим показом Довженко-Центр прагне привернути увагу до видатних українських кінорежисерів та акторів-емігрантів, знаних на Заході, але, на жаль, забутих в Україні. Фільм Дмитра Буховецького було вперше показано на батьківщині режисера.

«Отелло» Буховецького — німецька німа стрічка виробництва кінокомпанії-гіганта UFA — перша повнометражна екранізація однойменної трагедії Шекспіра. Багато декорована та костюмована, вона була особливо відзначена критиками завдяки блискучій грі Еміля Яннінгса – найбільшого актора міжвоєнної Німеччини, що володів надзвичайним даром перевтілення. Прем’єра стрічки відбулася в лютому 1922 року й поставила Буховецького в один ряд із найуспішнішими режисерами тогочасної Європи.

Музичний супровід до фільму, з використанням автентичної клавесинної музики 17 століття та сучасної електроніки, виконали Наталія Сікорська та Юрій Михальчук. Наталія Сікорська — провідний концертмейстер кафедри «скрипки» Національної музичної академії України ім. П.І. Чайковського, реконструктор та виконавець клавесинної та старовинної музики. Юрій Михальчук (DjU-RA) — діджей, композитор, автор музики до німої стрічки «Два дні» (1927), творець музичних супроводів до кількох українських німих фільмів.

Дмитро Буховецький — відомий німецький і американський режисер, народився в Білій Церкві в 1885 році у родині Савелія Буховецького, оперного співака (баритон), соліста Київської опери. З кінця 1917 року починає зніматися в кіно в картинах «Товариства Єрмольєва», яке після революції перенесло виробництво в Україну. На ялтинській базі кіностудії Єрмольєва Буховецький знімається в 9 фільмах. Після видання декрету Леніна про націоналізацію кінематографа в серпні 1919 року Буховецький емігрує в Німеччину, де цього ж року знімає свою першу з тринадцяти німецьких картин «Аніта Джо». Обравши для себе жанр історичної екранізації, він здійснює такі масштабні постановки як «Брати Карамазови» та «Дантон» (1921), «Отелло» та «Петро Великий» (1922) з найкращими акторами того часу Емілем Яннінгсом та Вернером Краусом. Після успіху фільму «Сапфо» з Полою Негрі в головній ролі, Буховецький разом з нею та Ернстом Любічем вирушає працювати в США на запрошення кінокомпанії Paramount. Касовий успіх трьох фільмів з Полою Негрі, знятих Буховецьким («Чоловіки» (1924), «Лілія з праху» (1924), «Корона брехні» (1926) та фільму «Лебідь» (1925) з Адольфом Менжу в головних ролях приносить йому запрошення до роботи спочатку на студії Universal, а з кінця 1926 року — на студії Metro-Goldwyn-Mayer (MGM). 1927 року MGM замовляє йому фільм «Кохання» з Гретою Гарбо в головній ролі. Однак продюсер картини Ірвінг Тальберг, незадоволений роботою режисера, замінив його невдовзі на Едмонда Гулдінга. Залишившись без роботи, Буховецький повертається в Європу, де знімає ще сім фільмів у Німеччині, Франції та Великій Британії. 1932 року Буховецький повертається в Лос-Анджелес, де раптово помирає.

Показом фільму «Отелло» Довженко-Центр розпочав проект «Репатріація», націлений на повернення в Україну імен відомих на Заході українських кіномитців.

22:30 «БУРЯ» ВІЛЬЯМА ШЕКСПІРА
Постановка Сергія Маслобойщикова, фрагмент вистави у виконанні акторів Національного академічного драматичного театру імені І.Франка 
/ліве крило/ 
Жанрова структура п’єси надзвичайно складна. У ній чимало комедійних елементів, що тяжіють до буфонади та фарсу. Драматург знову звертається в «Бурі» до створення «низового тла» подій (пародійно-фарсове повторення теми «боротьби за владу» на рівні блазенських персонажів). Передісторія Просперо нагадує сюжети шекспірівських трагедій (напр., лінію Едгара та Едмунда в «Королі Лірі»). Також в п’єсі використано елементи маски й антимаски, пасторалі, що постійно присутні в шекспірівських п’єсах останнього періоду.

«Буря» вінчає собою створення синтетичного жанру трагікомедії («трагедії з щасливим кінцем»). У п’єсі знову сходяться характерні мотиви останніх творів драматурга, які, проте, зазнають у «Бурі» кардинальних змін. Так, у «Періклі» вперше виник узагальнено-художній образ всесвіту, охопленого стихійним рухом. П’єса передавала почуття нетривкості, породжене крахом традиційної системи ренесансного світосприйняття. Її герой переходив від одного випробування до іншого, марно намагаючись віднайти сталість в умовах незрозумілої для нього реальності. У «Цимбеліні» рух сповільнився, зник мотив морських мандрів. У «Зимовій казці» всесвіт постав уже не в просторовій – швидка зміна держав і міст,- а в часовій площині. Посилилась лінія активної протидії злу, намічена раніше образами Маріни («Перікл») та Імогени («Цимбелін»).

У «Бурі» рух остаточно згасає. Вражаюча своїм динамізмом сцена загибелі корабля відбувається за межами чарівного острова Просперо. Тепер акценти змінюються. Раніше волі розбурханої стихії були підвладні позитивні герої (Перікл, Таїса та ін.). Тепер дії бурі, яка втратила свою первісно-стихійну природу, зазнають персонажі, що втілюють у п’єсі лихе начало. Рух набрав цілеспрямованості. Сама стихія допомагає Просперо проводити грандіозний експеримент над людським єством.

Наділивши Просперо всевладдям, драматург виключив можливість втручання в розвиток подій Випадку, який у попередніх трагікомедіях символізував злигодні буття. Прагнення до стабільності позначилося і на драматичній структурі п’єси. Її дія гранично спрощена, побічна інтрига відсутня. Всі події відбуваються в одному місці, неподалік від оселі Просперо, і тривають лише кілька годин. Концентрація часу і простору, проте, не пов’язана з впливом поетики класицизму, що набував певної популярності в Англії початку XVII ст. Шекспір значно ближчий до ранньобароккових форм мистецтва, з його тяжінням до складних експериментів над людською природою.

Постановка
Режисер-постановник, художник постановник, музичне оформлення – Сергій Маслобойщиков
Художник по костюмах – Наталія Рудюк
Балетмейстер – Ольга Семьошкіна
Музичний керівник вистави – засл. арт. України Володимир Гданський
Хормейстр – засл. арт. України Анатолій Навроцький
Художник по світлу – Віктор Святненко

Дійові особи та виконавці:
Алонзо, король Неаполітанський – нар. арт. України Василь Мазур
Себастьян, його брат; Трінкуло, блазень; Ірида – нар. арт. України Василь Баша
Просперо, законний герцог Міланський – нар. арт. України, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка Олексій Богданович
Антоніо, брат Просперо, самозваний герцог Міланський; Стефано, ключник-п’яниця;
Юнона – нар. арт. України, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка Богдан Бенюк
Фердінанд, син короля Неаполітанського – засл. арт. України Олександр Форманчук
Гонзало, старий чесний радник – нар. арт. України Олексій Петухов
Калібан, потворний дикун, раб – засл. арт. України Олег Стальчук
Три обличчя Арієля, духа повітря; Боцмана; Церери – Ярослав Гуревич, Павло Піскун, Олександр Печериця
Міранда, донька Просперо – засл. арт. України Анжеліка Савченко
Дух – Тетяна Гороховська

23:30 АВТОРСЬКІ ЧИТАННЯ ЛЕСЯ ПОДЕРВ’ЯНСЬКОГО
/ліве крило/ 
Лесь Подерв’янський – яскравий приклад того, як естетичний нонконформізм, замішаний на гострому почутті гумору, може призвести до практично всенародного визнання. Не обов’язково це визнання є позитивним – тут голоси діляться, мабуть, приблизно 50 на 50. Але і ті, кому активно подобається творчість Подерв’янського, і ті, кому вона активно не подобається – знають, про що йде мова. Тобто – слухали. І, здебільшого, доволі уважно – адже або голосно плюються, або голосно ж сміються. І це, між іншим, характерно – реакція на його твори практично не буває байдужою. Так чи інакше, але вони чіпляють за живе, примушують замислитись, викликають внутрішні і зовнішні процеси дифузії, очищення, перегляду, оцінки тощо.

У програмі Ночі містерій на відкритому майданчику Мистецького Арсеналу:
/open air/

  • «LOST & FOUND»– АРТ-ПРОЕКТ МАШІ ШУБІНОЇ

У мандрівному транспортному контейнері, поза межами традиційного галерейного простору, Маша Шубіна представить свої останні роботи, виконані в притаманному їй етно-стилі із чіткими акцентами на національній самоідентифікації та тонкому еротизмі /триватиме до 25.04/

  • СУЧАСНА БРИТАНСЬКА МУЗИКА ВІД ВАЛЕРІЇ ЧАЧИБАЯ, продюсера програми The Selector, спеціальний ефір Радіо Аристократи на терасі Ночі Містерій. За підтримки Британської Ради в Україні.

Традиційно, юних відвідувачів Мистецького Арсеналу потішив Інноваційний освітній проект для дітей та підлітків АРСЕНАЛ ІДЕЙ, який запропонував оновлену насичену програму майстер-класів на теми театру, книги, сучасного мистецтва. У новому просторі Art & Book (Мистецтво і Книга) діти власноруч ілюстрували обкладинки, робитили листівки та закладки для книжок, читали вірші та прозу. В Мистецькій Лабораторії проекту діти спільно з художниками створювали театральні маски та власні роботи.