20 серпня – 06 вересня 2015

«АРЛЕКІН ІДЕ…»
In Memoriam

Легендарна колекція Ігоря Диченка
Українське мистецтво ХХ століття

20 серпня у Мистецькому Арсеналі відкриється виставка унікальної приватної колекції Ігоря Диченка – українського мистецтвознавця і художника, який присвятив своє життя дослідженню творчості українських художників ХХ ст.

До експозиції увійдуть понад 300 творів українських і світових майстрів ХХ століття – мистецтво авангардистів, серед яких К. Малевич, О. Богомазов, В. Пальмов, О. Тишлер, В. Єрмілов; живописні та графічні твори «шістдесятників» – В. Зарецького, А. Горської, А. Сумара, З. Лерман, представників «нової хвилі» – В. Цаголова, Д. Кавсана та інших. Увагу відвідувачів неодмінно привернуть і 15 графічних робіт Сальвадора Далі – ілюстрації до твору Овідія “Мистецтво кохання”

На вшанування пам’яті колекціонера «Мистецький Арсенал» готує до друку каталог колекції – перше ґрунтовне наукове опрацювання з атрибуції 451 живописних і графічних робіт, які з 2011 року перебувають на тимчасовому зберіганні у НКММК «Мистецький арсенал» та в різних конфігураціях експонувалися у п’яти проектах. Презентація каталогу відбудеться на відкритті виставки, а придбати його можна буде у крамничці «Мистецького Арсеналу».

Ігор Диченко почав збирати твори авангардистів ще в студентські роки, на початку 1960х, і з того часу одержимість колекціонуванням стала сенсом його життя. Саме завдяки такій майже фанатичній відданості своєму захопленню було збережено стільки робіт українських художників ХХ століття. Свого часу твори з колекції експонувались у Нью-Йорку, Токіо, Мюнхені, Вінніпезі, Лондоні, Тулузі, Катовіце, Санкт-Петербурзі, Москві, Києві, Одесі.

Ще з радянських часів довкола колекціонера та його збірки роїлися чутки та містифікації, з роками набираючи загадковості. Ігор Диченко сам із задоволенням поширював про себе й колекцію міфи та легенди, тому нині ніхто достеменно не знає точної кількості творів, історії їхнього побутування та остаточного місця їхнього збереження. Власник робіт чудово розумів цінність зібраних ним творів, тому з кінця 1980-х рр. передав найцінніші шедеври на тимчасове зберігання до державних музейних інституцій. У різний час прихистком колекції були Музей книги і друкарства України, Національний художній музей України, Музей історії Києва.

В одному з інтерв’ю Ігор Диченко називав себе «останній з могікан старої гвардії колекціонерів, котрі відмовляли собі в усьому», згадував, як шукав роботи «репресованих, забутих і формалістів». А на тезу, мовляв, мало хто вірить, що він зібрав колекцію за безцінь, парирував: це таки правда, «на ці кошти можна було б зробити ремонт хіба що в якійсь халупі чи мансарді».

У 90-х роках Ігор Диченко мав традицію на День святого Миколая організовувати в Києві виставки з власної колекції. Виставки ці нагадували містерію. Одну з них він сам назвав іменем Арлекіна – свого улюбленого персонажа commedia dell’arte, театру-імпровізації, який, здавалося б, є непередбачуваним, як і життя. Сам Диченко також лицедіяв і про свою колекцію розповідав напівправду-напівфантазію. Певною мірою, доля Арлекіна, який уособлює недосяжну мрію і  розчарування, спіткала й самого колекціонера, який в останні роки життя марив власним музеєм, де для відвідувача мав звучати білий рояль, де ніхто б не знав смутку і міг спілкуватись з однодумцями.

Диченко Ігор Сергійович (19.12. 1946 – 24. 05. 2015) – мистецтвознавець, художник, колекціонер. Член НСХУ (з 1984 р.). Закінчив Київський художній інститут (1969 р.). Працював  у Центральному Державному архіві музею літератури і мистецтва України, викладачем історії мистецтва у Київському хореографічному училищі, з 1992 року – ст. н. с. Музею історії Києва. Організатор та учасник численних виставок та мистецьких акцій від 1970-х рр. У 1992 заснував Міжнародний благодійний фонд. Автор дослідницьких праць про творчість видатних українських художників: Г. Нарбута, К. Піскорського, А. Петрицького, М. Бойчука, Л. Лозовського, В. Седляра, О. Богомазова, К. Малевича, В. Касіяна, М. Глущенка, Т. Яблонської, а також статей про творчість А. Павлової, В. Ніжинського, С. Лифаря, Л. Якобсона, Р. Нурієва, В. Малахова, Р. Поклітару.