А4, КУЛЬКОВА РУЧКАКнижковий Арсенал

А4, КУЛЬКОВА РУЧКА

Щорічний художній проект «А4, Кулькова ручка» вже вдруге на Книжковому Арсеналі представить роботи визнаних та молодих художників, письменників, поетів, архітекторів та композиторів.

За 10 років існування проект пережив помітні метаморфози – від локальної групової виставки художників до наймасштабнійшої збірки робіт кульковою ручкою, колекція якої нараховує більше 3000 екземплярів, а коло учасників сягає за 500 персоналій. Можна сміливо стверджувати, що «А4, Кулькова ручка» має один з найбільш демократичних форматів, адже всі учасники поставлені в однакові умови та мають використовувати тільки прості та доступні матеріали – кулькову ручку та офісний папір. І те, і інше можна знайти в кожній кишені та на кожному робочому столі. Ця простота та своєрідна обмеженість формату є викликом для творчої майстерності митця.

З часом «А4, Кулькова ручка» перейшла з суто художнього в загальноестетичний , інтелектуальний формат, відбулося розширення дискусійної території. До участі було залучено творчих людей інших професій, «витягуючи» таким чином візуальну метафізику музики, внутрішню графічну естетику тексту. Проект почав сам розвиватися та «диктувати» нові умови, методи та підходи своїм творцям, ставши своєрідним документом епохи та інструментом візуального діалогу митців та глядачів.

Наразі в проекті бере участь більше ніж півтисячі авторів. Серед них авторитетні визнані художники – Анатолій Криволап, Олександр Ройтбурд, Віктор Сидоренко, Влада Ралко, Олександр Бабак, Вінні Реунов, Олександр Дубовик, Володимир Бовкун, Вікор Покиданець, Стас Волязловський, Ілля Ісупов, Ігор Гусєв, молоді і талановиті – Артем Волокітін та Данило Галкін, автор одного з найвідоміших у світі артбуків Луіджі Серафіні, а також українські письменники та поети – Юрій Андрухович, Катя Бабкіна, Сергій Жадан, Оксана Забужко, Андрій Курков, Віктор Неборак, Тарас Прохасько, Анастасія Дмитрук, композитори – Валентин Сільвестров, Олександр Щетинський, Віта Польова, Святослав Луньов та ін.

Проект розвивається як живий організм, притягуючи до себе все нових і нових митців, теоретиків, партнерів та глядачів, він відкритий і апелює до персонального досвіду кожного, хто взяв до рук кулькову ручку. Відсилаючи нас до класичного живого рисунку, до вже архаїчного епісталярного жанру листування, до запису нотних текстів та приватних щоденників, до різної форми інтимних творчих процесів, він об’єднує у бажанні створення необхідного сьогодні поля порозуміння та спільних цінностей.