КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКА ФОРТЕЦЯ (ЦИТАДЕЛЬ) ТА КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКА ЛАВРА

Це найцінніші в усіх відношеннях території з розташованими на них комплексами монастирів Києво-Печерської Лаври; Національного історико-культурного заповідника «Києво-Печерська Лавра» з низкою музеїв створюваного культурно-мистецького та музейного комплексу «Мистецький Арсенал»; створюваного музею Голодомору; пам’ятки садово-паркового мистецтва, меморіального Парку Слави; Національного музею історії Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років, Печерського ландшафтного парку.

Ансамбль будівель Києво-Печерської Лаври 12.12.1990 року занесено до Списку Всесвітньої Спадщини, що висуває жорсткі вимоги до їх збереження та використання відповідно до положень Конвенції ЮНЕСКО, міжнародних стандартів і рекомендацій ІКОМОС, ІККРОМ та ЮНЕСКО. На Генеральній Асамблеї ІКОМОС, що відбулася 17-21 жовтня 2005 р. в місті Ксіань, Китай, в якій приймала участь українська делегація, була прийнята Ксіанська Декларація ІКОМОС, де були сформульовані принципи щодо зберігання оточення об’єктів культурної спадщини, визначних місць та історичних ареалів.

 
Києво-Печерська фортеця (Цитадель) та Києво-Печерська Лавра (фото 30-х років). 
 
 
Необхідно чітко визначити межі архітектурного заповідника «Старо-Печерська фортеця і Києво-Печерська Лавра», виключити можливість будь якого будівництва, крім робіт пов’язаних з розвитком заповідника та розвитком туристичної інфраструктури, відповідно до прийнятої Державної програми. Скорегувати межі охоронних зон на прилеглих територіях та розробити їх зонінг. Необхідно визначитись з розбудовою монастиря на Дальніх та Ближніх печерах з урахуванням його потреб, приймаючи до уваги історичне планування Лаври та зобов’язання України перед ЮНЕСКО та іншими пам`яткоохоронними інституціями, вести нову забудову та реконструкцію існуючих споруд в межах чинного законодавства, за погодженими проектами.

Пропонується винести з території верхньої частини Києво-Печерської Лаври музеї, що не мають відношення до православної релігії та культури (музей театрального мистецтва, музей народного мистецтва, частину музею історичних дорогоцінностей, де зберігаються раритети інших релігій та артефакти світського життя) в нові та пристосовані історичні споруди на території Київської фортеці, зокрема в «Мистецький Арсенал».

Для ефективнішої роботи державної влади та недержавних організацій, проведення національних, міських та міжнародних заходів, спрямованих на популяризацію історії, культури, науки та економіки України, пропонується звести на території колишньої взуттєвої фабрики «Київ» напівзаглиблений конгрес-центр (культурний центр) з великою залою на 1500 місць, приміщеннями для переговорів в різному форматі, прес-центром, виставковими залами, та низкою допоміжних приміщень.

Між валами фортеці та територією Київського водоканалу, де буде зручно організувати особливий режим охорони, пропонується розмістити Державний будинок прийомів для проведення заходів на найвищому рівні, вручення державних нагород, тощо. При тому, що невисока споруда сховається за валами, з її представницьких приміщень буде відкриватися велична панорама Києво-Печерської Лаври та Цитаделі.

Біля Васильківських воріт, на території колишньої взуттєвої фабрики в геометричному абрисі укріплень, пропонується розмістити готель високого класу з розвиненою інфраструктурою.

Розміщення цих споруд на промислових територіях, на периферії Цитаделі біля «Мистецького Арсеналу», дозволить створити багатофункціональний комплекс міжнародного класу, якого не вистачає столиці України, дозволить залучити великі інвестиції з різних джерел, санувати депресивні території, дати зручні транспортні зв’язки великих громадських об’єктів з містом та звільнити великі території для туристичних об’єктів та парків.

На територіях, прилеглих до пам’яток культури та архітектури, передбачається пріоритетний розвиток туристичної інфраструктури, яка повинна сприйняти потоки вітчизняних та іноземних туристів, гостей та прочан.


Пропонується сховати у відновлених земляних валах фортеці паркінги для автомобілів відвідувачів; туристичні агенції; магазини по продажу книг, сувенірів, творів мистецтва; истецькі салони; об’єкти громадського харчування, виставкові зали; музеї та кіно-лекційні зали. Це дає можливість відновлювати фортифікаційні об’єкти, наповнювати їх новими функціями, підтримувати об’єктів в належному за рахунок недержавних інвестицій. На наш погляд доцільно розчистити територію вздовж Лаврського провулку від комплексу нежилих споруд, створивши на цій ділянці аванплощу з розвиненою туристичною інфраструктурою (туристичні агенції, магазини, кафе, ресторани, виставкові зали, соціальні приміщення) для обслуговування основного потоку відвідувачів Києво-Печерської Лаври та «Мистецького Арсеналу».

Також необхідно відновити просторові зв’язки між церквою Спаса на Берестові та Економічними воротами Лаври. Біля однієї з найдавніших церков, що є усипальницею київських князів, в тому числі і засновника Москви, Великого князя Київського Юрія Долгорукого, треба створити археологічний музей заміської резиденції київських князів та монастирського передмістя (культурний шар пам’ятки археології національного значення с. Берестове, 10-18 ст.).

Для цього треба знести дисонуючі споруди: 3-х поверховий житловий будинок (вул. Січневого повстання, 17-а), приватні гаражі, господарські споруди, а 3-х поверхове училище культури (вул. Січневого повстання, 15) перенести на іншу ділянку, передбачивши туристичні та музейні функції в реконструйованій будівлі.

Необхідно, на наш погляд, знести дисонуючий житловий будинок біля Московських воріт (4-х поверхова «хрущовка» по вул. Січневого повстання, 31), що негативно позначається на сприйнятті Лаври, побудувавши на цьому місці бібліотеку ім. Ярослава Мудрого (один з об’єктів запропонованих Мінкультуризмом).
 
В будівлях інфекційної лікарні (вул. Січневого повстання,23), яку пропонується винести за межі історико-культурного, музейного та рекреаційного центру, є можливість розмістити Музей історії Києва, створивши низку культурних закладів між Лаврою та Мистецьким Арсеналом.
 
Пропонується, після винесення за межі фортеці взуттєвої фабрики, побудувати ще одну аванплощу з туристичною інфраструктурою в відновлених валах біля вул. Цитадельна, для обслуговування відвідувачів Лаври, Мистецького Арсеналу, конгрес-центру та інших закладів.
 
Ще одна аванплоща з розвиненою туристичною інфраструктурою буде облаштована біля дирекції музею історії ВВВ, з включенням до неї існуючої автостоянки для туристичних автобусів по вул. Панфіловців.
 
Запропоновані в цьому розділі концепції великі об’єми зносу дисонуючих споруд, в тому числі і житлових будинків, вкрай необхідні для розвитку цієї унікальної території і можуть бути віднесені на другий та третій етапи її регенерації, для того щоб мати час для необхідних організаційних заходів.
 
Для зручності мешканців та гостей Києва, для продовження туристичних маршрутів, пропонується зв’язати канатною дорогою монастирі Лаври і музеї Цитаделі з Видубицьким, Іонівським монастирями та Звіринецьким укріпленням на території Ботанічного саду, а також облаштувати пішохідні спуски до Дніпра, річкових пристаней через парки на схилах.
 
Є технічна можливість і нагальна потреба, частково використовуючи вже існуючи підземні споруди, зробити човникову метро-лінію від станції «Арсенальна» до Лаври та «Мистецького Арсеналу»,        розмістивши кінцеву станцію перед Київськими воротами Цитаделі. Така пропозиція висувалася фахівцями   «Київметротунельпроекту» ще восени 2005 року.